ЖОРСТОКА ВІЙНА
Вони залишили свої справи, мрії та теплі домівки, щоб стати на захист найдорожчого.
БІЙ, ЩО ВСЕ ЗМІНИВ
8 серпня Кам’янець-Подільська громада провела в останню путь солдата Ігоря ДРАГУСЕВИЧА.
Ігор Петрович народився 15 травня 1983 р. Здобув середню освіту. 2001 року пройшов строкову службу. Від січня 2026 р. став до лав ЗСУ за мобілізацією. Ніс службу на посаді стрільця-помічника гранатометника однієї з військових частин ЗСУ.
Воїн загинув 13 червня 2026 р. поблизу с.Майське Краматорського району Донецької області, виконуючи бойове завдання за призначенням.
Поховано Героя на Алеї Слави.
СТОЯВ НА ОБОРОНІ
10 серпня Кам’янець-Подільський назавжди попрощався із солдатом Сергієм МЕДУХОЮ.
Народився Сергій Валерійович 4 травня 1997 р. Здобув середню освіту. В листопаді 2025-го став до лав ЗСУ за мобілізацією, проходив службу на посаді стрільця-санітара штурмового спеціалізованого відділення у спецбатальйоні «Шквал».
Проявивши стійкість і мужність, у бою за нашу Батьківщину Воїн загинув 27 липня 2026 р. поблизу с.Новомихайлівка Краматорського району Донецької області.
Героя поховано на Алеї Слави міського кладовища.
ДУЖЕ ЧЕКАЛИ ВДОМА
7 серпня земляки провели в останню земну дорогу Захисника Василя ЗАНЕВСЬКОГО.
Василь Анатолійович народився 26 листопада 1984 р. у селищі Дунаївці. Професійну освіту здобув у Балинському професійно-технічному училищі.
«Найбільшим щастям у його житті стала сім’я, – повідомляють у Новодунаєвецькій громаді. – Василь Анатолійович зустрів своє кохання – Юлію, з якою створив міцну, люблячу родину. Він усім серцем прийняв її маленьку донечку. Згодом у подружжя народилася ще спільна донечка. Він мріяв бачити, як дівчатка ростимуть, радіти їхнім успіхам, бути поруч у найважливіші моменти їхнього життя. Заради них він поїхав на заробітки до Польщі, прагнучи забезпечити родині гідне життя».
Саме в Польщі чоловік дізнався, що розпочалася повномасштабна війна, і повернувся захищати Україну. Службу проходив спочатку в складі роти охорони, а потім став морським піхотинцем.
6 травня 2025 р. під час виконання бойового завдання підрозділ, у складі якого перебував Василь Анатолійович разом із побратимами, накрив ворожий артилерійський обстріл. Відтоді він вважався безвісти зниклим, проте недавно все ж підтвердилася його загибель.
Церемонія похорону відбулася з усіма військовими вшануваннями в Ярмолинцях, де він жив. Місцем вічного спочинку Воїна стало кладовище в селищі Дунаївці.
У Героя залишилися мати, дружина, донечки, брати і сестри.
ПОВЕРНУВСЯ ГЕРОЄМ
7 серпня Дунаєвецька громада назавжди попрощалася зі своїм Захисником – солдатом Андрієм ХРИСТОФОРОВИМ.
Андрій Михайлович народився 21 квітня 1986 р. в с.Іванківці. Після закінчення школи працював трактористом у рідному селі. Згодом працював у Чернівцях, Одесі та Хмельницькому.
«2011 року відійшов у вічність його батько, і він залишився поруч із матір’ю та бабусею, ставши для них надійною опорою. Згодом Андрій Михайлович познайомився з майбутньою дружиною Іриною, а вже через рік вони одружилися. Молоде подружжя оселилося в с.Рачинці. 2014-го в сім’ї народилася перша донечка, – повідомляють у Дунаєвецькій громаді. – Мріючи про гідне майбутнє для своєї сім’ї, 2017 року Андрій поїхав на заробітки до Польщі. 2023 року народилася молодша донечка. Андрій радів батьківству, будував плани на майбутнє, та війна перекреслила всі його мрії. 9 червня 2024 р. Андрій став на захист Батьківщини».
Від 30 липня 2024 р. вважався безвісти зниклим. Проте після двох років очікування результати експертизи підтвердили його загибель унаслідок мінометного обстрілу противника поблизу м.Залізне Бахмутського району Донецької області.
Поховано Захисника на місцевому кладовищі в с.Рачинці.
У Героя залишилася дружина, донечки, матір, сестра.
ВІЙНА ЗАБРАЛА ЇЇ В РІДНИХ
8 серпня Маківська громада провела в останню путь старшого сержанта Оксану ГОГОЛЬ.
Оксана Володимирівна народилася 27 травня 1978 р. Обравши шлях військової медицини, служила парамедикинею, рятувала життя українських воїнів. Службу проходила на посаді начальниці медичного пункту ЗСУ.
«Оксана вступала в поєдинок зі смертю, ставала на боротьбу з чужим болем і хворобами, допомагала іншим вистояти й повернутися до життя. Та настала мить, коли боротися довелося вже за себе. Важка невиліковна хвороба виявилася сильнішою», – повідомляють у громаді.
Найбільшим її багатством була родина, вона була мамою трьох донечок.
Захисницю поховано на Алеї Слави місцевого кладовища.
БУВ ОПОРОЮ РОДИНИ
У Чемеровецькій громаді повідомили про загибель Захисника Сергія ЮРЧЕНКА.
Сергій Геннадійович народився 19 березня 1993 р. в селищі Веселянка Запорізької області. 2018-го був призваний на строкову службу, а 2019 р. продовжив службу в Державній прикордонній службі України на посаді кінолога. З 2019 по 2022 рік ніс службу на контрольно-пропускному пункті «Чонгар» Херсонської області.
Із початком повномасштабного вторгнення Сергій Геннадійович став до лав ЗСУ. 4 травня 2024 р. Воїн зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу с.Кислівка Харківської області. Понад два роки сім’я, яка наразі проживає в с.Летава Чемеровецької громади, чекала на свого Захисника. Проте за результатами ДНК-експертизи було офіційно підтверджено його загибель.
ПОЛІГ У БОЮ
У Новоушицькій громаді повідомляють, що підтвердилася загибель солдата Олексія ГРИНИШЕНА.
Олексій Володимирович народився 19 квітня 1981 р. в с.Браїлівка. Проходив строкову службу. Створив сім’ю, проживав у Чернігівській області в с.Старий Білоус. Працював у Києві на будівництві.
Після початку повномасштабного вторгнення Олексій Володимирович вивіз сім’ю на Новоушиччину. Після прибуття став на облік у місцевому відділенні ТЦК і СП. І від березня 2022 р. захищав Батьківщину. Проходив службу на посаді водія однієї з військових частин ЗСУ. Виконував бойові завдання в Запорізькій і Донецькій областях.
25 грудня 2024 р. в Покровському районі Донецької області обірвався зв’язок із бойовою позицією, де перебував Захисник. Попри всі сподівання, виявилося, що того дня Воїн загинув.
У Героя залишилися батьки, дружина, донька і сестра.
12 серпня Захисника було поховано на місцевому кладовищі с.Браїлівка.
Сподобалась стаття?
Love
Sad
