РАНА ДЛЯ ВСЬОГО СУСПІЛЬСТВА
Кожне втрачене заради миру, свободи, незалежності життя – це рана для всього суспільства, яка нагадує про ціну, яку ми платимо за волю.
НАРЕШТІ ВДОМА
19 серпня Кам’янець-Подільська громада провела в останню земну путь солдата Сергія КАРАБАШЕВА.
Сергій Іванович народився 1 грудня 1984 р. Здобув середню освіту, працював у будівельній сфері.
Сергій віддав найдорожче – своє життя, захищаючи Україну, її свободу, незалежність і майбутнє сина та рідних.
У 2003-2004 роках проходив строкову службу. З 2007 по 2009 р. ніс службу за контрактом як механік-водій.
Одразу після повномасштабного вторгнення – 25 лютого 2022 р. – добровільно повернувся до лав ЗСУ. Обіймав посаду старшого стрільця-оператора однієї з військових частин ЗСУ.
Воїн загинув 18 грудня 2024 р. поблизу с.Дар’їно Суджанського району Курської області на території противника, виконуючи бойове завдання за призначенням. Після того, як він півтора року вважався безвісти зниклим, на жаль, ДНК-експертиза підтвердила найгірше.
Героя поховано в с.Голосків.
У Захисника залишився неповнолітній син.
БОРОВСЯ ЗА ЖИТТЯ
26 серпня Кам’янець-Подільська громада попрощалася із сержантом Володимиром КРОПЕЛЬНИЦЬКИМ.
Народився Володимир Мирославович 27 лютого 1969 р. Здобув загальну середню освіту. Від грудня 2025 р. приєднався до лав ЗСУ за мобілізацією. Ніс службу як механік-водій-радист.
Захисник помер 18 серпня 2026 р. від поранень, отриманих під час виконання бойового завдання 7 серпня, внаслідок атаки ворожого FPV-дрона поблизу с.Старовірівка Куп’янського району Харківської області.
Героя поховано на міській Алеї Слави.
УСІ В РОДИНІ СТАЛИ НА ЗАХИСТ
У Орининській громаді повідомляють про загибель старшого солдата Олександра ВИШНЕВСЬКОГО.
Олександр Олександрович народився 1 червня 1996 р. у с.Оринин. 9 класів закінчив в Орининській школі. Служив під час АТО. А після працював у селі.
26 лютого 2022 р. всі чоловіки родини Олександра – він, брат і батько – пійшли у військкомат, аби стати на захист країни.
Починав служити в Кам’янці-Подільському, але згодом його перевели в іншу частину. Ніс службу на Покровському, Запорізькому та інших гарячих напрямках.
20 серпня Герой загинув під час виконання службових обов’язків унаслідок ворожої атаки FPV-дрона поблизу с.Великомихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області.
У нього залишилися двоє дітей, сестри, мати і батько, який і нині захищає Україну. На жаль, його брат загинув рік тому – 5 вересня 2025 р.
Дата поховання Олександра поки невідома.
ЮНЕ ЖИТТЯ
У Новоушицькій громаді повідомили, що підтвердилася інформація про загибель зниклого безвісти солдата Анатолія СИВУНА.
Анатолій Анатолійович народився в с.Вільховець 9 травня 1995 р. Зростав у багатодітній сім’ї. Навчався у Вільховецькій школі, працював на різних роботах.
Під час повномасштабного вторгнення був призваний за мобілізацією до 1-го окремого штурмового полку ім.Дмитра Коцюбайла («Да Вінчі»).
22 березня 2026 р. під час виконання бойового завдання на Донеччині зник безвісти. Відтоді рідні чекали на добру звістку із фронту. Але, на жаль, за результатами експертизи ДНК було підтверджено найстрашніше – Анатолій загинув.
У Героя залишилися батьки, брати, сестри.