БІЙ ЗАРАДИ МИРУ

Захисники, які до останнього подиху тримали варту свободи, виборюючи для нас право жити на своїй землі.

ВІРНИЙ ПРИСЯЗІ

4 вересня Кам’янець-Подільська громада востаннє попрощалася зі старшим солдатом Олександром ЦИГАНЮКОМ.

Олександр Володимирович народився 1 вересня 1996 р. в с.Колубаївці. Навчався в Кам’янець-Подільському фаховому коледжі індустрії, бізнесу та інформаційних технологій протягом 2011-2015 років за спеціальністю «Гірництво», здобувши кваліфікацію техніка-технолога гірничого. Проходив строкову службу. Від 25 лютого 2022 р. Олександр Володимирович став на захист України. Ніс службу на посаді водія-оператора БпЛА однієї з військових частин Нацгвардії.

Воїн загинув, виконуючи бойове завдання, 26 серпня 2026 р. поблизу с.Пискунівка Краматорського району Донецької області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу, зазнавши поранень, несумісних із життям.

Поховано Захисника на місцевому кладовищі с.Колубаївці.

У Героя залишилися дві неповнолітні донечки.

ЙОГО ЛЮБИЛИ І ПОВАЖАЛИ

5 вересня Кам’янець-Подільська громада провела в останню земну путь солдата Артема ЗОЛОТАРЬОВА.

Народився Артем Вікторович 6 квітня 1985 р. Навчався у школі (нині гімназії) №8, пізніше опанував професію столяра в тодішньому Кам’янець-Подільському училищі №5. Працював у КП «Добробут». 2014 р. був серед групи комунальників, які їздили на Донеччину, щоб будувати укріплення. За це отримав подяку від тодішнього міського голови.

У жовтні 2025 р. приєднався до лав ЗСУ за мобілізацією. Обіймав посаду кулеметника однієї з військових частин ЗСУ.

Воїн загинув 15 серпня 2026 р. поблизу селища Степове Синельниківського району Дніпропетровської області в бою за Батьківщину.

– Завжди був товариським, легко знаходив спільну мову з людьми. Сусіди любили Артема і поважали. Дуже багато людей прийшли, аби провести його в останню путь. Він був працьовитим. Усе вмів робити, абсолютно, – розповідає батько загиблого Віктор Петрович.

Героя поховано на міській Алеї Слави.

У Захисника залишилися мати і батько.

МРІЯВ ВІДСВЯТКУВАТИ ПЕРЕМОГУ

7 вересня Кам’янець-Подільський попрощався із солдатом Сергієм ЛЯМЕНТОВСЬКИМ.

Сергій Олександрович народився 12 листопада 1981 р. Здобув середню освіту.

Від березня 2022 р. поповнив лави ЗСУ за мобілізацією. Ніс службу як майстер екіпажу безпілотних авіаційних комплексів однієї з військових частин ЗСУ.

Воїн загинув 29 серпня 2026 р. поблизу м.Слов’янськ Донецької області в бою за Батьківщину.

Поховано Героя на міській Алеї Слави.

ВІДСЛУЖИВ 10 РОКІВ

8 вересня Староушицька громада провела в останню путь жителя с.Чабанівка солдата Дмитра КОШЕВАТОГО.

Дмитро Михайлович народився 15 січня 1995 р. Після закінчення 9 класу вступив до Кам’янець-Подільського професійного будівельного ліцею, де 2013 року здобув професію реставратора декоративних штукатурок і ліпних виробів.

2016 р. був призваний на строкову службу, під час якої  підписав контракт і служив у зоні АТО. Від серпня 2025 р. був мобілізований до ЗСУ і мужньо виконував свій обов’язок перед державою. Ніс службу як кулеметник однієї з військових частин ЗСУ.

Воїн загинув 11 квітня 2026 р. в бою за Україну, її свободу і незалежність поблизу с.Русин Яр Донецької області. І відтоді вважався зниклим безвісти.

Поховано Героя на кладовищі в рідному селі.

ЛИШЕ СВІТЛИЙ СПОМИН

Дунаєвецька громада у скорботі через загибель Захисника Олександра ПОПОВА.

Олександр Олександрович народився 22 квітня 1980 р. в м.Рубіжне Луганської області. 2015 року переїхав до Дунаївців, де працював майстром виробничого навчання, а згодом – на заводі «Протеїн Інвест».

У травні 2023 р. Олександр приєднався до лав ЗСУ за мобілізацією. Він мужньо виконував бойові завдання на передовій і був відзначений нагородами за сумлінну службу й захист України.

31 серпня 2026 р. під час виконання бойового завдання поблизу м.Дружківка Краматорського району Донецької області життя Захисника трагічно обірвалося.

Поховано Героя 9 вересня на Могилівському кладовищі м.Дунаївці.

А ВІН ХОТІВ ЖИТИ, ПРОСТО ЖИТИ

У Гуківській громаді підтвердили загибель Захисника Станіслава КРАЙНІКОВА.

Понад три роки сподівань, пошуків і надії, але, на жаль, не судилося. Загинув Станіслав Олександрович 11 квітня 2023 року поблизу м.Бахмут.

БІЛЬ НОВОУШИЧЧИНИ

Новоушицька громада за декілька днів попрощалася з чотирма своїми синами.

• 7 вересня відбулося прощання зі старшим солдатом Сергієм ФУРМАНОМ.

Сергій Вікторович народився 18 вересня 1989 року в Новій Ушиці. Навчався в Новоушицькому технікумі механізації сільського господарства, де опанував спеціальність «Агрономія».

Працював у Новій Ушиці в місцевих підприємців. Згодом переїхав у Ярмолинці. Від серпня 2023 р. став частиною ЗСУ за мобілізацією.
Воїн загинув 26 серпня 2026 р. під час виконання бойового завдання поблизу с.Сергіївка Покровського району Донецької області.

Героя поховано в Ярмолинцях. У нього залишилися батько, дружина, брат.

• 9 вересня громада оплакувала загибель Захисника Валерія КУЛЬБІДЮКА.

Валерій Анатолійович народився 28 жовтня 1984 р. в с.Каскада Новоушицької громади. Навчався в Новоушицькому технікумі ПДАТУ за спеціальністю «Механізація сільського господарства».

«Працював у Новоушицькому районному автомобільному дорожньому управлінні. 2007 року одружився і переїхав із сім’єю до Хмельницького, – повідомляють у громаді. – Працював вантажником, майстром із виготовлення корпусних меблів, у ТОВ «Енселко Агро» – трактористом-машиністом. Також працював водієм автовишки і вантажником на «Новій пошті». Від жовтня 2024 р. Валерій Анатолійович проходив військову службу за мобілізацією у складі 21 окремої механізованої бригади, побратими охрестили його позивним «Вишка».

16 січня 2025 р. Воїн зник безвісти в Курській області рф під час виконання бойового завдання. Відтоді рідні та близькі чекали на його повернення, але, на жаль, недавно підтвердилася інформація про його загибель.

У Захисника залишилися дружина, діти, мати і сестра.

• У громаді повідомили про загибель уродженця с.Вільховець Артема ВОЗНЮКА.

Артем Іванович народився 27 лютого 1996 року. Навчався у Вільховецькій ЗОШ I-III ступенів ім.Ф.С.Бацури. Згодом навчався у ПТУ в Кам’янці-Подільському, де здобув професію столяра. Проживав із сім’єю в м.Києві. Захищав Україну в складі 3-ї окремої штурмової бригади.

Воїн загинув 20 серпня 2026 р. під час виконання бойового завдання на Луганському напрямку.

Поховають Захисника в м.Києві 11 вересня.

У загиблого Героя залишилися мама, дружина, дочка.

• 2 вересня 2026 р. назавжди зупинилося сердце уродженця с.Грибочок Захисника Ярослава САМСОНОВИЧА.

Ярослав Володимирович народився 17 листопада 1979 р. Навчався в місцевій школі, пізніше – у Хмельницькому ПТУ.

Із сім’єю проживав у с.Бахматівці Хмельницької міської тергромади. Працював на автозаправній станції.

2023 р. став на оборону країни. Проходив військову службу в складі 108-го окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі». Під час бойових дій на Харківщині зазнав поранення, проходив лікування.

4 вересня Героя поховали.

У Захисника залишилися батьки, дружина, дочки, син, брат.