Неділя, 27 Вересня 2026 р.
24 Вересня 2026

У СЕРЦІ ТА ПАМ’ЯТІ

У місті відкрито дві меморіальні дошки загиблим Захисникам України, нашим землякам – Почесним громадянам міста Кам’янця-Подільського.

Олександр МАТІЙЧУК (08.02.1986 - 20.09.2024)• 18 вересня на фасаді будинку на вул.Івана Мазепи, 41 відкрили меморіальну дошку Захиснику України Олександру МАТІЙЧУКУ (08.02.1986 – 20.09.2024).

Шкільні роки Олександра Михайловича минули у стінах ЗОШ №16, після чого 2004 року він здобув фах виконавця художньо-оформлювальних робіт у професійному художньому ліцеї. Пройшовши строкову службу, в цивільному житті працював у сфері охорони, де здобув повагу колег як відповідальна і безвідмовна людина.

Від липня 2024 р. Воїн став до лав ЗСУ і у складі десантно-штурмового батальйону мужньо боронив рідну землю на найгарячіших ділянках фронту.

20 вересня 2024 р. під час виконання бойового виходу поблизу селища Парасковіївка на Донеччині 38-річний десантник зазнав смертельних поранень, залишившись до останнього подиху вірним військовій присязі. Після тривалого періоду невідомості та проведення ДНК-експертизи 9 квітня 2026 р. Воїн назавжди повернувся до рідного міста.

Поховали Олександра Матійчука на Алеї Слави, а меморіальний знак біля його домівки щодня нагадуватиме мешканцям громади про ціну нашого миру і самопожертву Героя.

Олександр ДАВИДОВ (19.06.1976 - 26.11.2024)• 21 вересня на фасаді ліцею №7 відкрили меморіальну дошку Захиснику України Олександру ДАВИДОВУ (позивний «Прапорщик») (19.06.1976 – 26.11.2024).

Народився в с.Баговиця Кам’янець-Подільського району. Шкільні роки Олександра Вікторовича минули у стінах сьомої школи, а все його подальше життя було нерозривно пов’язане з армією. Син військовослужбовця, він пройшов шлях від строковика і курсанта школи прапорщиків до досвідченого молодшого командира. Служив у Центрі розмінування, 48-й інженерній бригаді.

2024 року Олександр Вікторович став головним сержантом і командиром бронемашини «MaxxPro» у складі 23-ї окремої механізованої бригади. Побратими знали його як виняткового професіонала і вимогливого командира, який завжди особисто йшов старшим бойової групи.

26 листопада 2024 р. під час виконання бойового завдання поблизу с.Максимівка на Донеччині Захисник зник безвісти разом із побратимами.

28 серпня 2025 р. по репатріації після ДНК-експертизи Червоний Хрест повернув Героя на рідну землю.

Поховали Воїна на Алеї Слави в с.Баговиця.