ЗА МИРНЕ НЕБО
Низький уклін і вічна шана Захисникам, які до останнього подиху боролися за мирне небо для наших дітей.
ВІЛЬНИЙ ПТАХ
2 жовтня Кам’янець-Подільська громада провела в останню путь солдата Андрія МЕЛЬНИКА.
Андрій Олександрович народився 17 липня 1987 р. Здобув вищу освіту. Проходив строкову службу. Служив за мобілізацією у 2014-2015 роках.
У вересні 2022 р. знову став на захист держави за мобілізацією. Обіймав посаду водія однієї з військових частин ЗСУ.
Воїн загинув 25 вересня 2026 р. внаслідок авіаудару керованими авіаційними бомбами поблизу с.Оріхуватка Краматорського району Донецької області, виконуючи бойове завдання за призначенням.
Поховано Героя на міській Алеї Слави.
МРІЯВ ПРО СПОКІЙ
6 жовтня громада Кам’янця-Подільського попрощалася із сержантом Русланом СТАСЮКОМ.
Народився Руслан Володимирович 18 квітня 1971 р. Здобув середню освіту. Протягом 1989-1991 рр. проходив строкову службу. В березні 2025 р. повернувся на захист держави за мобілізацією як командир механізованого відділення однієї з військових частин ЗСУ.
Герой помер 30 вересня 2026 р. внаслідок гострої серцево-судинної недостатності на території війського полігона.
Поховано Захисника на місцевому кладовищі с.Довжок.
ЩЕ В РОЗКВІТІ СИЛ
30 вересня Смотрицька громада попрощалася з жителем селища Смотрич Олександром МАРТИНЮКОМ.
Олександр народився 13 квітня 1986 р. в селищі Смотрич Дунаєвецького району. Навчався у Смотрицькій середній школі, вступив до Кам’янець-Подільського індустріального коледжу, який 2007 року закінчив із відзнакою.
«Свою трудову діяльність Олександр розпочав у пожежній частині селища Смотрич. Понад 12 років присвятив службі, працюючи командиром відділення. Відповідальність, мужність, дисциплінованість і готовність прийти на допомогу були невід’ємними рисами його характеру, – повідомляють у громаді. – Олександр продовжив навчання на юридичному факультеті Київського університету. Працював за межами України. Коли на рідну землю прийшла війна, підписав контракт і вступив до лав ЗСУ».
Олександр був люблячим чоловіком, сином, братом і надзвичайно турботливим батьком. Разом із дружиною виховували трьох дітей. Для родини він був опорою, людиною, яка дарувала любов, турботу і відчуття безпеки.
Життєвий шлях Захисника обірвався 22 вересня 2026 р. в с.Мосьпанове Чугуївського району Харківської області.
Поховано Героя на місцевому кладовищі рідного селища.
СІМ’Я ВОЇНІВ
6 жовтня Новоушицька громада попрощалася з жителем с.Садове молодшим сержантом Михайлом КОБЯЛКОМ.
Михайло Віталійович народився 22 листопада 1975 р. в с.Косиківці. Навчався в місцевій школі. Проходив строкову службу. Згодом переїхав у с.Садове. Працював на різних роботах, допомагав односельцям.
Від вересня 2025 р. приєднався до лав ЗСУ, захищав країну в складі 22-ї окремої механізованої бригади на посаді заступника командира бойової машини.
Загинув 22 березня 2026 р. внаслідок ворожих обстрілів на Курському напрямку. Відтоді Михайла Віталійовича вважали безвісти зниклим. Проте експертиза ДНК недавно підтвердила його загибель.
У полеглого Героя залишився син. У березні цього року також на фронті загинув старший брат Михайла Кобялка – Валерій.
Поховано Захисника в с.Косиківці поруч із братом.
ДО ОСТАННЬОГО ПОДИХУ ВІРНИЙ
На Чемеровеччині сумують з приводу загибелі жителя с.Чорна солдата Юрія П’ЯТАКА.
Народився Юрій Анатолійович 7 червня 1980 р. У лавах ЗСУ за мобілізацією від вересня 2025 р. Ніс службу на посаді водія.
Загинув Воїн 3 жовтня 2026 р. внаслідок нанесення противником
удару FPV-дроном під час виконання завдання з логістичного забезпечення поблизу
с.Березівка Куп’янського району Харківської області.