У ГЛУХОМУ КУТІ…
Лише п’ять питань винесли на розгляд позачергової сесії міської ради, але, щоб їх розглянути, депутатам знадобилося збиратися двічі – 12 та 15 липня. Хоча толку від того все одне було замало, бо міська рада в черговий раз продемонструвала нездатність працювати на користь громади.
Одним із найважливіших рішень для майбутнього міста, його бюджету і, відповідно, видатків на розвиток мало бути ухвалення Положення про місцеві податки і збори на території Кам’янець-Подільської міської територіальної громади. Його необхідно було затвердити до 15 липня, адже тільки б у цьому разі Положення запрацювало з 1 січня наступного року. Рішення не ухвалили ні в понеділок, ні вчора. Це, звичайно, не означає, що мешканці громади не будуть сплачувати єдиний податок, податок на нерухомість і транспортний, платити за землю, чи відміниться збір за місця паркування або туристичний збір. Усе буде стягуватися, але згідно з чинним нині положенням. Зменшення сум не буде, бо, попри незмінні відсотки ставок податків, їхній розмір прив’язаний до мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму, а вони, як відомо, на місці не стоять.
Які ж зміни мали бути ухвалені?
За словами начальника фінуправління міськради Оксани ГУТ, зміни в Положенні стосувалися підвищення податку на нежитлову нерухомість виключно для фінансових і гральних установ. Для мікрорайону Жовтневого і Старого міста, які перенесли в другу зону, змінювався коефіцієнт у платі на нерухомість (раніше таке було тільки для центру міста) і плата трохи збільшувалася.
Мали підвищити для іноземців туристичний збір. Зарубіжні гості сплачували би 1% від розміру мінімальної зарплати, а це 65 грн, за день перебування в місті. Для внутрішнього туриста залишалася ставка 0,4%.
Щодо податку на нерухомість, то місцеві влади втратили право на збільшення неоподатковуваних площ, тому залишається 60 кв. м – для квартир, і 120 – для будинків. Понад 5 років тому втратили чинність рішення деяких сільрад не оподатковувати будинки до 200 кв. м. Проте влада встановлює відсоток від мінімальної зарплати, за яким нараховується податок. У місті він був і залишається 0,5%, а ось у деяких із 12 сіл, приєднаних до міської тергромади, відсоткові ставки були подекуди і втричі більші. Отже, зменшення податків для цих сіл не відбулося.
Аргументи представників групи «Ми – кам’янчани», які не підтримали нового положення, озвучив голова групи Василь КОБИЛЬНИК. Насамперед він згадав про голосування за таке положення 2018 року, коли «Свобода» його не підтримала. Далі дорікнув владі, що представників «Європейської солідарності» не запросили до робочої групи з розробки положення, а в них було що запропонувати, і наголосив на потребі обговорити все з населенням. Міський голова Михайло ПОСІТКО парирував тим, що до групи входили 2 представники від депгрупи «Ми – кам’янчани», положення проходило регуляторну процедуру протягом 3 місяців, і хто хотів – мав можливість і обговорити, і долучитися до розробки документа.
І хоча мер визнав, що справді «ЄС» не запросили, але тепер запрошують для участі в робочих групах надалі, й запевнив, що пропозиції Михайла ЖЕЛІЗНИКА будуть враховані в положенні, вже нічого не допомогло. Необхідних голосів рішення не набрало.
Нелогічною виглядає відмова депутатів виправити технічну помилку в попередньо ухваленому рішенні щодо надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Соборній, 9 ТОВ «Поділля-Телеком». Поруч із Будинком зв’язку є недобудова, яку це товариство мало б довести до ладу. А тепер уже й невідомо, чи це станеться.
Депутати затвердили проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки будинку на Нігинському шосе, 1-А. З цієї аварійної будівлі 2008 р. було відселено мешканців, 2011 року за пів мільйона з міського бюджету здійснені протиаварійні заходи, і, як зазначив на сесії мер, погіршень після ремонтних робіт немає, споруда придатна для використання. Міністерство реінтеграції згодне профінансувати відродження будинку, якщо там будуть жити переселенці, в тому числі учасники АТО. Земля і квартири (72) залишаться в комунальній власності. За це, ніби очевидно корисне рішення, проголосували тільки з другої спроби.
Отже, в міській раді глибока криза. Політичні сили або не хочуть, або не здатні домовитися про співпрацю. З кожною сесією все менше і менше злагодженості при голосуванні. І є великі сумніви, що далі буде спокійніше.