ЯБЛУКО РОЗБРАТУ-2

У №28 «ПОДОЛЯНИНА» від 9 липня було надруковано статтю «Яблуко розбрату – вигрібна яма». Після її виходу до редакції звернулася Олександра ПIДГОРОДЕЦЬКА, яку героїня публікації, Тамара ПIДГОРОДЕЦЬКА, звинувачує у руйнуванні свого будинку. Олександра Iсаківна виклала свої погляди на проблему:

«Я є власником житлового будинку на вул.Чапаєва, 32, у м.Кам’янець-Подільський. У моїй власності – земельна ділянка площею 611 кв.м, яка мною приватизована. По сусідству зі мною в будинку №34 проживає сім’я Й.С.ПІДГОРОДЕЦЬКОГО, він – рідний брат мого чоловіка, який помер 30 років тому.

В будинку проживаю одна, я – людина похилого віку і, як усі нормальні люди, хочу облаштувати хоча б часткові зручності для існування. З дозволу міськвиконкому виготовила проект встановлення водорозбірного крана, який був встановлений не мною, а за мої кошти відповідною організацією із додержанням усіх правил і норм. Даний кран прийнятий в експлуатацію, на ньому встановлений лічильник, зі мною укладений договір на водозабезпечення, я сплачую за використану воду, а тому зацікавлена в тому, щоби вода використовувалася економно, оскільки отримую невелику пенсію і зайвих коштів не маю.

Мої сусіди, зокрема Тамара ПIДГОРОДЕЦЬКА, яка є людиною скандальною, робить усе, щоб перешкодити мені користуватися водою, і не тому, що я їй спричиняю шкоду, а щоб дошкулити. Вона стала тероризувати не тільки мене, а й усі організації, які мені надали дозвіл на встановлення водомережі, щоб я не мала змоги мати на подвір’ї воду.

Причиною цього вона називає те, що начебто під її будівлі тече вода з крана і підмиває їх, вони дають тріщини і руйнуються. Жодного слова правди в цих пасквілях немає, оскільки її численні скарги перевірялися компетентними комісіями, і ніяких порушень з мого боку не виявлено.

Заради справедливості хочу зазначити, що, дійсно, на своїй ділянці я викопала вигрібну яму, яку облаштувала бетонними кільцями. Про них дізналася Тамара ПIДГОРОДЕЦЬКА і почала писати в різні інстанції, які виявили цю яму. Рішенням суду мене зобов’язано ліквідувати яму, я її засипала землею, а судові виконавці склали акт про виконання рішення суду. Однак ПIДГОРОДЕЦЬКА на цьому не заспокоїлася, вона продовжувала скаржитися і доскаржилася до того, що мені на подвір’я завезли машину бетонного розчину і залили не тільки яму, а і все подвір’я, а кільця, які були в ямі, розтрощили вщент.

Таким чином, ні вигрібних ям, ні септиків у мене на подвір’ї немає, однак ПIДГОРОДЕЦЬКА обрала об’єктом оскарження водорозбірний кран. Знову подала до суду і не тільки на мене, а і на ЗАТ «Тепловоденергія» та виконком міської ради.

Рішенням суду Тамарі ПIДГОРОДЕЦЬКIЙ у позові про ліквідацію водорозбірного крана відмовлено, оскільки суд не знайшов жодного порушення як з мого боку, так і з боку організацій, які дали мені дозвіл на встановлення крана. Дане рішення залишено в силі апеляційним судом, і можна було сподіватися, що конфлікт вичерпано.

Однак Тамара ПIДГОРОДЕЦЬКА не за-спокоїлася. Вона вдруге звертається до суду з того ж питання, однак уже тільки на мене, і навмисно не включає відповідачами організації, з дозволу яких мною розроблена технічна документація, проведено водопровід і встановлено водорозбірний кран із лічильником на належній мені присадибній ділянці. А саме вони повинні були б відповідати, якщо допустили будь-які порушення, надаючи мені дозвіл на встановлення крана, приймаючи його в експлуатацію, укладаючи зі мною договір на водопостачання та приймаючи від мене плату за використану воду.

Тамара ПIДГОРОДЕЦЬКА надала суду технічний висновок проектного інституту «Цивільпромбуд», який нею був замовлений та оплачений, і не дивно, що він викладений на її користь.

ТОВ «МеНас» зробив узагалі абсурдний висновок про наявність на моїй земельній ділянці септика, який давно ліквідувала державна виконавча служба, покривши бетоном моє подвір’я. Про які підмочуючі джерела йде мова, взагалі не відомо, як не відомо і того, як я маю виконати благоустрій своєї земельної ділянки з метою відведення атмосферних опадів, щоби вони не стікали на земельну ділянку позивача. Атмосферні опади не знаходяться у моєму підпорядкуванні, я не Господь Бог і не керую ними, не мною встановлений рельєф поверхні схилу, на якому розташовані наші будинки, і не моя вина, що будинок позивача знаходиться нижче від мого. Якщо це є причиною замокання будівель позивача, то він повинен захистити своє помешкання і не допускати стікання атмосферних опадів під будівлі.

Чому саме зараз надрукована стаття про вигрібну яму, не зрозуміло, ще раз повторюю, яма ліквідована ще 2009 року. Невже це так важко перевірити?! Як ТОВ «МеНас», так і «Цивільпромбуд» навмисно приховали факт наявності на подвір’ї Тамари ПIДГОРОДЕЦЬКОЇ двох вигрібних ям у безпосередній близькості до її будівель, які вона встановила без дозволу і проектної документації та відмовляється ліквідовувати, що підтверджується листом УЖКГ від 30.04.2009 р. (додаю).

Крім того, Тамара ПIДГОРОДЕЦЬКА провела водопровід до свого помешкання без дозволу і проектної документації невідомо з яких матеріалів. А тому замість того, щоби писати наклепи на мене, вона повинна шукати причину підтоплення своїх будівель саме у встановлених нею септиках і водопроводі.

Приховування цих відомостей ставить під сумнів об’єктивність наданих висновків як ТОВ «МеНас», так і ПI «Цивільпромбуд» і підтверджує зацікавленість представників цих організацій у звинувачуванні мене в підтопленні будівель позивача. Це бажання відпрацювати отримані кошти, а тому їхні висновки не можуть бути взяті до уваги. У зв’язку з цим, суд призначив судово-будівельну експертизу, яка проведена експертом із м.Красилів, і ми чекаємо на її результати.

Тамара ПIДГОРОДЕЦЬКА зрозуміла, що нічого не доведе, оскільки навіть при наявності порушень будівельних норм і правил відповідальність несуть організації, які надали мені дозвіл на водопровід, а не я (хоча численні комісії таких порушень не знайшли). На мою думку, це і стало причиною її звернення до газети «ПОДОЛЯНИН», в якій опубліковано статтю «Яблуко розбрату – вигрібна яма».

Олександра ПIДГОРОДЕЦЬКА».

ВІД РЕДАКЦІЇ: Вміщуючи статтю «Яблуко розбрату – вигрібна яма», редакція насамперед переслідувала мету привернути увагу до теми моралі, толерантних, добросусідських стосунків між тими, хто роками живуть поруч, – сусідами. Iнколи ж ці стосунки набувають хворобливих форм, з’являється злість, люди стають запеклими ворогами. Це відбивається на здоров’ї ворогуючих, на стосунках з іншими сусідами.

Хвилює, що ніхто не міг, чи не хотів закопати «сокиру війни» між обома ворогуючими сторонами.