Неділя, 14 Липня 2024 р.
11 Січня 2024

ДО ПРОФЕСІОНАЛІВ У ТАЇЛАНД

Попри війну національні команди з різних видів спорту все ж мають можливість готуватися до виступів на найбільших аренах світу за кордоном. Недавно такий досвід здобули й двоє кам’янчан – тренер із муей-тай Сергій РОЖУК і його підопічний Віктор ЛІСОВИЙ, які провели 10 днів у тренувальному таборі збірної України, розташованому в Бангкоку (Таїланд).

Сергій Рожук, Віктор Лісовий– Пропозиція надійшла доволі несподі­вано, – розповідає Сергій Рожук. – Ми з під­опічними готувалися їхати до Вінниці на Всеукраїнський турнір із таїландського боксу, присвячений пам’яті захисників Украї­ни, який відбувся 24-26 листопада. Однак зателефонував віце-президент Вінницької Федерації таїланд­ського боксу муей-тай Святослав Бабенко, який запропонував мені та моєму вихованцю Віктору Лісовому поїхати в Бангкок на тренувальний збір на­ціональної збірної.

Сергій додає, що хоч рішення довелося ухвалювати швидко, першочерговий план дещо підкоригували організаційні моменти, тому вильоту до Південо-Східної Азії довелося чекати:
– Фінансово допомагав наш найбільший меценат Віктор Торкотюк, а оформленням документів займалася федерація. Крім цього, в нас не було проблеми з виїздом за кордон, адже ми як члени збірної вже неодноразово їздили та поверталися. Але от відсутність необхідних авіаквитків скоротила наш тренувальний табір із 30 до 10 днів.
Тож 27 листопада завершили ви­ступи у Вінниці, а вже наступного дня вирушили до Кишинева. З молдовської столиці – до Відня, а звідти – до Таїланду.

– Що ця закордонна підготовка дала у професійному плані?
– Насамперед великий досвід. Збірна в той час готувалася до чемпіонату Європи серед дорослих (тривав у турецькій Анталії протягом 7-14 грудня. Українські спортсмени посіли перше загальнокомандне місце. – Прим. ред.). Віктор Лісовий входить до резерву національної команди. Тож нас запросили.
У Бангкоку ми мали по 3 тренування на день. Починалося все о пів на сьому ранку з кросу та спуртової роботи. Ми пробігали по 5 км, а потім ще півтори години займалися у спортзалі. Друге заняття стартувало об 11.30. Це був біг на короткі дистанції, який розвиває вибухову силу. А третє тренування проводилося у спортзалі біля нашого готелю та складалося зі стрибків на скакалці, клінчу, легких спарингів і роботи на боксерській груші, лапах та педах.

Далі співрозмовник розповідає, як під час нашої розмови в липні минулого року згадував про своє дитяче захоплення легендарним тайбоксером Буакавом Пор Прамуком. Тепер кам’янчанам вдалося попрацювати пліч-о-пліч із видатним спортсменом:
– Він якраз готувався до останнього бою у професійній кар’єрі, й нам навіть вдалося сходити на цей поєдинок. Крім нього, з нами тренувалися зірки, які сходять, багато бійців з Ірану, Франції, Англії та чемпіон великої ліги One Championship – Суперлек Кіатмукао.
Це була дуже цікава робота, оскільки ми – аматори, а це вже професійний рівень. Тренувальні партнери були більш «чуттєвими». Тобто, коли тренуєшся в Україні, то іноді буває, що доходить до розбитих облич і майже повноцінного бою. З професіоналами все інакше. Вони підлаштовуються під тебе і, якщо ти не «тягнеш», намагаються допомогти.

– Як у таких умовах відновлювати організм? Адже це доволі напружений графік…
– Цього й не треба було. Коли це атлет вищої спортивної майстерності, то такі навантаження є нормою. Ми й удома проводимо схожі збори, коли готуємося до чемпіонатів Європи та світу. Зазвичай спортсмену важко в перші 3-4 дні, а далі організм входить у тонус. Також у Бангкоку дуже допомагав клімат. Там хоч спекотно, але велика вологість, що полегшує тренувальний процес.

– Чи плануються такі виїзди в майбутньому?
– Так, цього року знову планується збір. На засіданні федерації нам повідомили, що братимуть перші номери збірної та резерв, а також планують декого з моїх вихованців, зокрема Віктора Лісового, виставляти на професійні бої. Це дуже добре, оскільки в Україні бої з муей-тай є, але вони не дають такого досвіду. У Таїланді зовсім інший рівень.