УКРАЇНКА, ЯКА ЛІТАЄ НАД СНІГОМ

У лютому в італійських Мілані та Кортіні-д’Ампеццо відбулися XXV зимові Олімпійські ігри. На вершинах змагань зібралися найсильніші атлети з усього світу, і серед них – українська фристайлістка Неллі ПОПОВИЧ, студентка Кам’янець-Подільського національного університету
ім.Івана Огієнка.

Ми поспілкувалися з пані Неллі про Олімпіаду, про її шлях у спорті та життя поза аренами. Лижна акробатика – вид спорту, де кілька секунд у повітрі відображають роки наполегливої підготовки. Для Неллі цей шлях не лише щоденні тренування, а й численні випробування, що перевіряють спортсмена на витривалість.

УНІВЕРСИТЕТ ПОРАДИВ ТРЕНЕР

Неллі народилася теплого липневого дня 2007 року в м.Берегове, що на Закарпатті. У фристайл вона потрапила ще в чотирирічному віці, саме тоді батьки привели її на тренування. Уже в десять років тренери побачили перспективу і почали залучати дівчину до навчально-тренувальних зборів. Родина підтримувала її постійно: і в перші успіхи, і у складні періоди.

Нині спортсменка навчається в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка.

– Вибір закладу був свідомим, позитивні відгуки та особисті враження стали вирішальними. Його порадила моя особиста тренерка Ольга ОКІПНЮК-ЯРЕМЧУК. Поєднувати навчання і тренування допомагає чіткий розподіл часу, – зазначає Неллі Попович.

– Як друзі та одногрупники відреагували на участь у Іграх?

– Я була приємно здивована такою підтримкою. Вони дуже мене підтримали, і я щиро вдячна їм за це.

У вільні години Неллі знаходить відпочинок у подорожах і кулінарії, любить готувати десерти. Такі заняття допомагають відволіктися і відновити сили після напружених періодів.

– У спорті я планую активно тренуватися, розвиватися та досягати нових результатів щонайменше до 30 років, – продовжує українська фристайлістка, учасниця Олімпіади Неллі ПОПОВИЧ. – Поза спортом мрію відкрити власну кондитерську, займатися улюбленою справою і просто отримувати задоволення від життя.

НЕ ВАРТО ВІДМОВЛЯТИСЯ ВІД МРІЇ

Одним із вагомих результатів у спортивній кар’єрі Неллі стала перемога на етапі Кубка Європи – 2023 в Австрії. І цей же рік став для спортсменки серйозним викликом через розрив передньої хрестоподібної зв’язки лівого коліна.

– Навіть після того, як я перенесла дві операції на лівому коліні, батьки не казали мені: «Ти маєш піти зі спорту», навпаки – прислухалися до мого бажання тренуватися далі й підтримують мене завжди.

Повернення до навантажень потребувало часу і терпіння, однак спортсменка не розглядала варіанту залишити спорт. За її словами, важливо було не втратити внутрішньої впевненості і поступово відновлювати форму.

– Усім би порадила ніколи не здаватися, незалежно від труднощів. Якщо це справді приносить задоволення, і ви отримуєте від цього кайф, то не варто відмовлятися від своєї мрії за жодних обставин, – впевнена спортсменка.

ТРАМПЛІН ДО ОЛІМПІАДИ

Після травми атлетка повернулася до повноцінних тренувань лише влітку 2025 року. Після цього її день має чітко вибудований режим: ранкова зарядка, сніданок, заняття на трамплінах, відпочинок, тренування в залі та ранній сон. З наближенням Олімпійських ігор особливих змін у графіку не було, єдине – зменшилося навантаження загальної підготовки. Перед виконанням елементів Неллі обов’язково проговорює й уявляє стрибок – ментальна підготовка допомагає сконцентруватися. Особливу увагу вона приділяє виходу з трампліна.

– Вихід із трампліна – це початок стрибка, якщо немає його – значить немає стрибка на 10 балів. За сумісництвом цей елемент атлетка вважає найскладнішим.

Навчально–тренувальний збір перед Олімпійськими іграми для наших спортсменів проходив у Швейцарії. Звідти – до Олімпійського містечка їхали власними автомобілями. Про умови у власне містечку пані Неллі також відгукується з теплотою та хорошими враженнями. Комфорт і привітний персонал точно покращили перебування.

– Особливо запам’ятався кухар, який любив поспілкуватися і постійно намагався нас нагодувати, – з усмішкою згадує спортсменка. – Тренувальний процес був добре організований. Ми тренувалися три дні перед стартами: зранку відпрацьовували стрибки на схилі, а ввечері працювали в залі.

Організатори ставилися професійно і з повагою, допомагали у вирішенні організаційних питань. Зі спортсменами з інших країн також було легко комунікувати.

– Що відчували, коли вперше приїхали в Олімпійське містечко?

– Трепет. До останнього не могла повірити, що мені вдалося відібратися на Олімпійські ігри.

Пані Неллі Попович також висловила своє засмучення тим, що збірній України не вдалося отримати призових місць.

Хоча цього разу Україна не здобула жодної медалі на Олімпіаді, наша збірна показала гідні результати та попри все представила країну. Ми показали свою єдність, гідність і бажання боротися до останнього. Як би нас не хотіли перемогти, ми продовжуємо боротися і пам’ятати. Й хоча дехто може стверджувати, що це найгірша наша Олімпіада, але це не зовсім так: у нинішній ситуації наші спортсмени працюють набагато важче, щоб зрівнятися із закордонними конкурентами. Нам є куди рости, і це зростання продовжується!

Уляна МЕДВІДЬ, Тетяна ПОПОВА.