ВИ НАМ – ТАРИФИ, МИ ВАМ – ЕМОЦІЇ…

Просили десять гривень, але зійшлися на восьми, – саме стільки незабаром може коштувати проїзд у «маршрутках» замість звичних 6 грн. Удвічі більше доведеться викласти і за квиток у комунальному автобусі: замість 2,50 гривень стане п’ять.

26 липня у приміщенні міськ­ради, відповідно до регуляторної процедури, відбулося громадське обговорення нових тарифів на проїзд у маршрутних таксі та комунальних автобусах. Завітали як пере­візники, так і пересічні кам’янчани, щоправда, зал не тріщав, як попередніми роками.
Останні два подорожчан­ня проїзду відбулися навесні 2018 р. (5 грн) та у грудні 2019 р. (6 грн).
Згідно із розрахунками ТОВ «Транс-Поділля», тепер ціна про­їзду в «маршрутках» мала б становити 11,30 грн (натомість перевізники попросили спершу 10 грн). А в муніципаль­них автобусах, за даними КП «Ко­мунтранссервіс», – 5,17 грн.

Необхідність подорожчання проїзду аргументував голова Спілки перевізників міста Микола ЧАЙКОВСЬКИЙ:

– Підвищилися «мінімалка» (з моменту попередніх розрахунків на 44%), податки і, відповідно, витрати для перевізників збільшилися на тисячу гривень. Цього ніхто не може оскаржити чи сказати, що це неправда. Зросла ціна й на запчастини, ремонт і паливно-мас­тильні матеріали. Негативно позначилася і пандемія, адже на 20% знизився пасажиропотік. Тому ще 5 березня ми звернулися до міської ради щодо підняття ціни на проїзд. Уже п’ятий місяць триває процедура тестувань, зуст­річей, обговорень, проведено вибіркове обстеження маршрутів для вивчення пасажиропотоку. В інших містах тариф уже давно підвищився, а в Кам’янці із цим не поспішають. Працювати у збиток водії вже не мають сил, багато позалишали ключі й поїха­ли працювати у Хмельницький, Львів, Київ, бо там зарплати більші. 26 молодих хлопців виїхали за кордон, оформили там документи, і вже не повернуться.
За нашими підрахунками, вартість проїзду має бути 10 гривень, проте ми розуміємо, що для більшості кам’янчан це забагато, тому готові перевозити за вісім.

Таку ж ціну підтримав і департамент економіки та розвитку інфраструктури міста, провівши відповідні обчислення і визначивши економічно обгрунтований тариф.
Власне «фе» підвищенню вартості проїзду висловили у соцмережах кам’янчани, які не скупилися на емоції. Більшість нарікали, що умови перевезень у «маршрутках» жахливі, водії хамовиті, а графік руху відсутній.

Ось деякі із дописів:

• «Водії жаліються на низькі прибутки? А інші громадяни міс­-та – мільйонери, так? Сум­ніваюсь, що зарплата у водія 6 тисяч на місяць, а ось у тих, хто їздить «марш­руткою», дохід буває і 2 тисячі (пен­сіонери). Давайте з їхньої мізерної пенсії ще пару десятків гривень на користь «маршрутчика» заберемо!».
• «Чому в інших містах нижча оплата? Чому там можна відстежити рух транспорту через гугл? У нас на зупинках немає табло для висвітлю­вання інформації. Чому міський транс­порт не курсує до 23.00?».
• «Перевізники у нашому міс­ті «обнаглівші» вкрай. Чи то самі водії, чи то вказівка власників бізнесу… До 7-ї ранку, а особливо у вихідний, та після 18.00 – на «марш­рутку» годі й сподіватися. А якщо наду­маєш дістати з кишені посвідчення УБД, то отримаєш купу хамства».
• «Зменшення пасажиро­потоку – повна брехня! Йдіть вранці подивіться, як люди із селища цукрозаводу стоять по пів години, бо не можуть виїхати на роботу, особливо з вулиці Праці, вони йдуть пішки до зупинки «3-ки» або на верхні зупинки селища, що­би сісти на «6-ку». Ввечері не їздять, графіка немає взагалі, чекати треба 15 хвилин, іноді й 24 хвилини – і це вдень! Набивають «стоячих» біля ринку, аж «марш­рутка» тріщить!!! «Маршрутки» брудні, сидіння обшарпані. Нехай спочатку налагодять стан автомобілів і графік руху, а потім піднімають ціну».
• «Київ, Хмельницький – 8 грн і Кам’янець – 8, наче протяжність маршрутів однакова. У водіїв інших міст, мабуть, пальне на розлив за рогом і «мінімалка» на рівні 2000 року…».
• «Пасажиропотік замалий? Відновіть функцію відстеження за рухом «маршруток» за допомогою dozor для всіх машин на рейсі, а то працює лише на одній-двох. Тоді люди, простоявши на зупинці, не будуть із матюками йти пішки, а поїдуть. І їм добре, і водій заробить».
• «Чому досі не встановлено касових апаратів або електрон­них квитків, як у всіх розвинених краї­нах, аби було прозоро – скільки за­робляють ці перевіз­ники. А так половину водій собі в кишеню, а перевізник скіль­ки хотів, стільки й написав прибутку. Це не фіксується, більша половина грошей просто йде по кишенях, а потім іще жаліються».
• «А умов у «маршрутках» ніхто не буде змінювати? У де­яких гидко за поручні братися, сидіння засмальцьовані й подерті. Піднімають тарифи, то нехай хоч умови людські зроб­лять».
• «У нас приїдеш із села після 19.00, хоч на оленях добирайся додому. І це літо святе! А як людям діставатися з роботи щодня?».
• «Ок, тоді «маршрутки» мають бути чистими, охайними, а водії – чемними і привітними. І розклад руху повинен бути подовжений до опівночі. Хочуть гідну плату, нехай надають гідні умови».
• «Тобто зменшення пасажиропотоку через ковід змусило перевізників ще й людям погіршити рівень життя, збільшивши ціни на проїзд?! Це ж тільки у Європі під час ковіду ціни знизили на комунальні послуги і продукти харчування, піклуючись про людей, які втратили роботу через пандемію, зазнали фінансових збитків, бо лікувалися, втратили бізнес або робоче місце. Кожен знає із ТБ-новин, як мер Лондону та посадовці й мери інших європейських країн навіть урізали собі зарплати під час карантину! Лише в Україні практикується все навпаки ро­бити, щоби добити бідних громадян. Як у тому анекдоті: «А дустом морити не пробували?».

Останнє слово щодо ухвалення нових тарифів – за виконкомом, який планує прий­няти рішення, орієнтовно, у другій половині серпня. Але як свідчить практика, це лише справа техніки.