«ЛЕГШЕ ОТРИМАТИ ПОЛКОВНИКА, НІЖ ВИВЧИТИСЯ НА СЕРЖАНТА»

18 листопада – День сержанта ЗСУ

До 2035 року в Збройних силах України сержантський корпус має становити значну частину армії. Відповідна Концепція розвитку професійного сержантського корпусу вже активно втілюється в життя. Завдяки такому кроку ЗСУ стануть на крок ближчими до країн-партнерок НАТО й відійдуть від застарілої пережитої радянщини.
Щоб підготувати професіоналів, створено Центри підготовки сержантського складу. На сьогодні в Україні їх є декілька.

СЕРЖАНТ – ОПОРА КОМАНДИРА

Без перебільшення, хороший сержант на вагу золота. Недаремно їх вважають взірцем для солдата і радником для командира, головним комунікатором, лідером, тим, хто скріп­лює і утримує в одному ланцюгу рядовий склад та офіцерів. Девіз сержанта: «Слідуй за мною, роби, як я».

– Сержант – це хребет ЗСУ, це м’язи нашої армії, які за сигналом приводять у рух підлеглих, – переконаний головний сержант однієї з військових час­тин Сергій Миколайович, який у ЗСУ понад 30 років. – Піхотинець чи десантник, водолаз чи зв’язківець, танкіст чи артилерист – майже в кожній спеціалізації є сержанти.
У ЗСУ несуть службу та забезпечують відсіч російському агресору понад 100 тисяч сержантів і старшин. Вони боронять Україну із початку російсько-україн­ської війни. Багато пожертвували життям за свободу рідної землі.
Більше ніж 60 тисяч сержантів отримали статус учасника бойових дій із 2014 року. Багатьох відзначено державними нагородами, орденами «За мужність». 29 стали Героями України із врученням їм ордена «Золота Зірка». Нагороджено відзнаками Міністерства оборони України 35 тисяч.

Між військовослужбовцями гуляє жарт: легше отримати звання полковника, ніж вивчитися на сержанта. Адже, щоб поповнити лави сержантського корпусу, військовому доведеться добряче попітніти, пройти курси лідерства різних левелів, церемонію прийняття Кодексу сержанта ЗСУ військовослужбовцями, які отримують первинне військове звання сержантського (старшинського) складу. До речі, лише в сержантів є Військовий Етос сержантського і старшинського складу ЗСУ. Це збірник усіх морально-етичних принципів, які повинен мати сержант.
Однак усі ці випробування того варті, як вважає начальник групи планування ЦПСС штаб-сержант Олександр ДАНИЛЮК. Первинне сержантське звання він отримав під час строкової служби, бойовий до­свід – під час АТО. Маючи диплом інженера-програміста, він не бачить себе в цивільному житті.

– Зважаючи на перехід від стандартів радянського союзу на стандарти країн-партнерок НАТО, бачимо суттєві зміни в багатьох аспектах, зокрема і тих, що стосуються сержантів. Пригадую, як влітку 2022-го один військовий аналітик резюмував: «Україна вистояла в перші дні та місяці російської навали, бо певний час формувала професійний сержантський склад, який був кістяком». Тобто, будувалася професійна вертикаль сержантського складу, кожен сержант умів і знав, як керувати своїм особовим складом, яку тактику обрати, хто з підлеглих на що гаразд, – пояснює штаб-сержант. – А у звіті Комітету НАТО з питань партнерства та безпекового співробітництва в політико-військовому форматі від 12 липня 2022-го зазначе­-но: «Професійного сержантського корпусу ЗСУ раніше не існувало, і його відсутність призвела до великих втрат особового складу на початковій стадії бойових дій на Донбасі 2014 року. Освічені та підготовлені сержанти тепер змінили ситуацію та стали ключовим фактором протистояння російській агресії. Вони засвідчили і запевнили, що сис­тема професійної освіти та підготовки сержантів є платформою, спроможною підготувати адаптивних лідерів на тактичному, оперативному і стратегічному рівнях, які здатні виконувати завдання в складних умовах збройних конфліктів ХХI століття».

Для особового складу, за словами військовослужбовця, сержант – це психолог, лідер, товариш, священ­ник і батько. Він – експерт у спілкуван­ні з багатьох питань, що стосуються підлеглих: розміщення, навчання, озброєння, харчування, відпочинку тощо. Сержант як військовий лідер має володіти критичним мисленням, вміти здобувати інформацію, швидко її аналізувати і точно передавати підлеглим та командирам.

– Офіцер – це та людина, яка має спланувати і організувати, а сержант – втілити ці плани в життя. Тобто, більшість часу сержант проводить із підлеглими й здобуває в них авторитет. Навіть підсвідомо підлеглий знає, що сержант вислухає і допоможе. Для сержанта його особовий склад – це як маленька сім’я, за яку він має бути відповідальним і навчати власним гідним прикладом, – додає військовослужбовець.

ПРОФІ ГОТУВАТИМУТЬ ПРОФІ

Центр підготовки сержантського складу зібрав під одним дахом командування та інструкторів, які доб­ряче понюхали пороху, а за їхніми плечима – участь в АТО/ООС, повномасштабній війні, миротворчих операціях, підвищення кваліфікації як в Україні, так і за кордоном.

– У ЗСУ для сержантського складу створена багаторівнева система підготовки, – пояснює заступник командира ЦПСС штаб-сержант Тарас Павлович, який у ЗСУ 12 років. – У нашому центрі підготовка здійснюється за двома напрямками: це курси лідерства сержантського складу та інструкторська ланка. У планах – запровадити курс підготовки штабних сержантів. Мається на увазі сержантів, які будуть працювати при штабах різного рівня, розробляти певні бойові документи і накази.
До речі, сержантів готуватимуть лише сержанти. Це прийнято для того, аби вони розуміли власну значущість і важливість у ЗСУ.

ЧИ КОЖНОМУ ПІД СИЛУ СЕРЖАНТСЬКЕ ЗВАННЯ?

Начальник групи планування ЦПСС Олександр підбирає кандидатів для проходження курсів, підвищення кваліфікації, готує рекомендації, вносить певні корективи у програму. Військовий зазначає, що навчальну програму постійно пристосовують до реалій війни та досвіду як інструкторів, так і курсантів.

Цікавимося у співрозмовника, а чи всі можуть бути сержантами?
– Насамперед військовий має бути мотивованим, прагнути розвиватися, навчатися будувати військову кар’єру, не боятися нести відповідальність за власні вчинки і дії. Силоміць зробити з солдата сержанта неможливо.
Є військові, котрі проявляють лідерські здібності вже на солдатських посадах. Такі люди потрапляють у поле зору командування, яке розглядає їхні кандидатури на навчання.
Далі має пройти відбір у ЦПСС, і розпочинаються навчання. Теорія обов’язково закріпляється практикою, є індивідуальний підхід до кожного.
Сучасна українська армія дає можливість розвиватися. Нині є велика кількість курсів підвищення кваліфікації як в Україні, так і за кордоном. Лідерами не народжуються, ними стають. Тож не бійтеся здобувати нові знання, досвід, бути лідерами і гідно носити сержантські погони.

Галина МИХАЛЬСЬКА, служба зв’язків
із громадськістю в/ч А2641.