СТИХІЙНА ЛОТЕРЕЯ: ЩО МОЖНА ПРИДБАТИ НА КАМ’ЯНЕЦЬКОМУ «РИНКУ»?

Десятиліттями на Кам’янеччині зберігається неоднозначне ставлення до всім відомого стихійного ринку, що «розлігся» на вулиці Князів Коріатовичів, а в останні роки окупував ще й частину прос­пекту, аж до входу на Цент­ральний стадіон. Хтось категорично проти такої торгівлі, усвідомлюючи, скільки ризиків і незручностей несуть продавці товарів «із землі». Інші ж виправдовують ринок як панацею для деяких верств населення, зокрема для пен­сіонерів, які приїжджають із села, аби заробити декілька копійок до мізерної пенсії.
Між криками торговців, які обіцяють «найсвіжіше домашнє м’ясо» та «ще тепле молочко», криється неймовірна невизначеність. Серед цього мо­ря продуктів невідомого походження стає зрозуміло, що контроль якості тут – швидше виняток, ніж правило. Газетки та ящики на тротуарі здебільшого перетворюються на полотно, де кожен покупець має шанс на неприємний сюр­приз. Тут, у кулуарах ринко­вого лабіринту, якість стає розсіяним поняттям, а покупець – гравцем у небезпечній грі, де виграш і програш можуть бути багатозначни­-ми.
У різні роки влада міста та правоохоронці по-різному намагалися змінити ситуацію зі стихійним ринком, але майже завжди залишалися безси­лими. Але всім відомо, що боротися зі стихією – марна справа, головне – знати правила, як із нею поводитися.

УВАГА! ЗАГРОЗА ЗДОРОВ’Ю!

Фахівці Держпродспоживслужби застерігають, що сти­хійна торгівля є потенційною небезпекою для споживачів і загрозою виникнення інфекційних захворювань як для людей, так і тварин.

– Продукти харчування – м’ясо, м’ясні вироби, молоко та молочні продукти, риба, городина – безконтрольно реалі­зуються в місцях стихійної торгівлі, – розповідає начальник Кам’я­нець-­Подільського міськ­ра­йонного управління ГУ Держ­продспоживслужби у Хмельницькій області Анатолій ЛАВСЬКИЙ. – Продукція не піддається ветеринарно-санітарній експертизі, лежить на землі, на асфальті, де відбувається знач­не обсіменіння вірусами, бак­теріями, гельмінтами, продавці не проходять медичних оглядів.
У результаті складаються не­стійка санітарно-епідеміологічна та епізоотична ситуації, що сприяє поширенню небезпеч­-них інфекційних та паразитар­-них хвороб, зокрема гепатиту А, туберкульозу, сальмонельозу, трихінельозу, африканської чуми свиней тощо.
Прикладом є Вінницька область – відповідно до офіційних даних Центру громадського здоров’я України, 276 офіційно підтверджених випадків гепа­титу А. Нові випадки зареєстровані в Івано-Франківській, Тернопільській, Закарпатській, Дніпропетровській областях.

Також, як приклад, Анатолій Йосипович наводить по­ширення африканської чуми свиней у сусідніх областях через несанкціоновану торгівлю м’ясом і м’ясопродуктами (в тому числі вимушено забитих тварин).

– Усвідомлюйте ризики для свого здоров’я та здоров’я близьких, купуючи харчові продукти в невстановлених для цього місцях, – застерігає Анатолій Лавський. – Стихійна торгівля – це ризик поширення небезпечних хвороб для здоров’я людей і тварин!

Нагадаємо, що вірусний гепатит А – інфекційне захворювання, що вражає печінку. Вірус проникає в організм через рот і потрапляє в кишківник. Ознаки захворювання: сеча змінює колір на темний, випорожнення – на світлий. Може бути жовтяниця, яка з’являється на 7-10 день від початку захворювання. У дітей, у більшості випадків, гепатит А перебігає в легкій або середньої важкості формі.
Джерелом інфекції є хвора людина в інкубаційному періоді (період від моменту зараження до початкових проявів захворювання), який може продовжуватися до 35 днів. Вірус виділяється з випорожненнями, сечею, виділеннями з носоглотки. Після пожовтіння склер і шкіри інтенсивність виділення вірусу знижується.

ГЕПАТИТ А: ЯК ВБЕРЕГТИСЯ?

Легкий і безсимптомний перебіг захворювання найбільш небезпечний для оточення. Людина, яка захворіла, продовжує спілкуватися в колективі, поширюючи вірус у навколишньому середовищі через предмети
побуту, продукти харчування, іграшки тощо. Безпосередній контакт із хворим поширює ві­русний гепатит там, де не дотримуються гігієнічних навичок діти і дорослі.
Вірус також може бути переданий через їжу, воду, мух. Небезпеку можуть мати продукти харчування, які після приготування не мають вторинної термічної обробки: салати, вінегрети, холодець, холодні закуски. Вода може забруднюватися вірусом гепатиту А після аварій во­догінних мереж і стихійних лих (повені).
Із метою профілактики захворювання на гепатит А, необхідно дотримуватися найпростіших правил:
• не купувати продуктів харчування в несанкціонованих місцях торгівлі;
• мити руки з милом не тільки після відвідування туалету, перед приготуванням їжі та перед її вживанням, а й після повернення додому з роботи, прогулянки, особливо після перебування в міському транспорті, міс­цях загального користування;
• для пиття вживати тільки кип’ячену або бутильовану воду;
• для дітей виділити індивідуальний посуд;
• перед вживанням овочів і фруктів ретельно їх промивати.
Пам’ятайте, що небезпечним захворюванням легше запобігти – дотримуйтеся елементарних заходів гігієни та не сприяйте стихійній торгівлі.

ХТО ВІДПОВІДАЄ ЗА ОТРУЄННЯ?

Харчові продукти, які реалізуються на стихійних ринках, законодавчо визначені як завідомо небезпечні та непридатні для споживання. Якщо людина отруїться ними, то не зможе довести цей факт, бо немає су­б’єкта, якому можна пред’я­вити звинувачення.
Торгівля з рук у невстановлених місцях є правопорушенням, за яке передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст.160 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ольга ГОЛУБ.