Неділя, 19 Травня 2024 р.
2 Травня 2024

ОДИН ІЗ ФУНДАМЕНТІВ ГРОМАДИ

За цими людьми на фото – весь благоустрій, комфорт, будівельно-ремонтні роботи і загалом усі комунальні справи 23-х сіл Жванецької сільської громади. Ці працівники – злагоджена команда комунального підприємства «Ластовецьке». І жодного свого робочого дня вони не сидять без роботи, бо справ багато, і комунальники розуміють, що від їхньої відповідальності залежить добробут мешканців. Тому розповімо більше про те, як одне з комунальних підприємств Кам’янеччини справляється з місією забезпечення життєдіяльності багатьох сіл.

«У ДЕПУТАТІВ НЕ ВИНИКАЄ ЗАПИТАНЬ ДО ВИДІЛЕННЯ КОШТІВ ДЛЯ НАШИХ КОМУНАЛЬНИКІВ»

Головна бухгалтерка КП «Ластовецьке» Олена Забара, голова Жванецької ТГ Тетяна Криворучко, т.в.о. директора підприємства Вадим Цимбалюк, бухгалтерка підприємства Яна Крупка– Для Жванецької тергромади це підприємство стратегічне. Більше того, воно виконує роль критичної інфраструктури, бо на ньому, крім усіх комунальних робіт, ще й забезпечення сіл централізованим водопостачанням, що взагалі унікально, – каже голова Жванецької сільради Тетяна КРИВОРУЧКО. – Саме тому я дуже пишаюся роботою цих працівників. Вони беруть на себе питання життєдіяльності громади, а сільська рада, зі свого боку, надає фінансову підтримку, забезпечує матеріально-технічною базою, закуповує спецтехніку. І знаєте, що за ці всі роки жодного разу в жодного депутата не виникало запитань до виділення на це коштів. Просто вони бачать роботу – кожен у своєму окрузі, у своїх селах. Тому й підтримують придбання техніки для комунальників, бо знають, що це для благополуччя людей. І, до речі, вважаю досить показовим те, що в комунальних працівників зарплата більша, ніж у працівників апарату сільської ради.

– Коли було створене підприємство, і скільком людям вдається справлятися з питаннями житлово-комунальної сфери понад 20 сіл?
– До об’єднання сіл (2018 рік) то була господарська група в Ластівцях, яка більше займалася суто питаннями благоустрою. А вже потім ми реорганізували її в комунальне підприємство і залишили назву «Ластовецьке». Але взагалі його функціонування, на мою думку, почалося ще тоді, коли я прийшла в Руду сільською головою. Пам’ятаю, як тоді взяла на роботу на це підприємство двох людей. Це був Юрій Пасічниченко, який має інвалідність, він без однієї руки. З нього починалося це комунальне підприємство, і він дуже гарно виконував свою роботу. Повірте, що ніхто не кине велике дерево так майстерно, як Юрій. Друга працівниця – Тетяна Сухецька. Це людина, яка наводить у громаді красу, садить квітки, доглядає за клумбами, чепурить зупинки. До речі, якось про неї писали ЗМІ, коли вона намалювала чудові візерунки на зупинці в селі Ісаківці. Загалом сьогодні на підприємстві працює 21 людина. Тимчасово виконуючий обов’язки директора – Вадим Цимбалюк. Із ним ми розпочинаємо робочий ранок, щоб спланувати нагальні справи та вирішити важливі комунальні питання. І я дякую нашим комунальним працівникам, що вони виконують свою роботу на совість, що взаємозамінні, завжди готові реалізувати наші задуми, допомогти людям в екстрених ситуаціях.

«У НАС ЖОДЕН ЗАКЛАД ОСВІТИ НЕ ЗБИРАЄ З БАТЬКІВ ГРОШІ НА РЕМОНТИ»

– Знаємо, що серед комунальників є ті, хто пішов захищати країну.
– Так. Це наш озеленювач Микола Мацьопа і директор Вадим Маковський. До речі, Вадим Анатолійович – це вмотивований і затятий патріот, який ще 25 лютого зібрав рюкзак і пішов служити. І ми дуже пишаємося нашими захисниками.
Та скажу відверто: хтось має і тут працювати, бо в селах залишилися більшість людей, яким за 60 років. Молодь або виїхала, або служить. Деякі наші працівники мають бронь, бо якби цих хлопців не було на місці, то не було б кому і ями на кладовищі викопати, як би страшно це не звучало. Навіть у такий важкий час ми зобов’язані підтримувати життєдіяльність громади, ремонтувати те, що валиться, забезпечувати комфорт дітям. І багато роботи виконали навіть у період війни. Все силами наших комунальників.

– Ви кажете, що «Ластовецьке» берена себе утримання та поточні ремонти освітніх закладів й інших установ. Що з останнього робили. І чи рентабельно для громади, щоб це робили не підрядники, а комунальники?
– Так, наші комунальники зробили дуже багато якісних ремонтів у закладах. Сільська рада закуповує матеріал, вони працюють, потім робимо акти виконаних робіт. Це вигідно громаді, бо, наприклад, ремонт ЦНАПу нам обійшовся у 360 тисяч гривень (робота, матеріали, все). Якби ми найняли підрядника, це коштувало б близько шести мільйонів.
Також торік хлопці зробили великий об’єкт – їдальню-укриття (200 квадратних метрів) у ліцеї Слобідки-Рихтівської, повністю поточний ремонт – від стін до стелі. На це витрачено близько 800 тисяч гривень. А до війни проєкт­но-кошторисна документація була зроблена на 2 мільйони 300 тисяч.
Серед інших робіт – відремонтовано ФАП у Слобідці-Рихтівській, два класи у Жванецькому ліцеї, харчоблок у Ластовецькому садочку. Комунальники зробили клас безпеки та повністю переробили каналізацію в Сокільському ліцеї, покрівлю в Рудській гімназії, перемурували печі й грубки в навчальних закладах у Руді, в декількох освітніх закладах замінили вікна на енергозберігаючі. А ще у Жванці відремонтували приміщення, де розмістилися ЦНАП, поліцейська станція, простір благодійного фонду «Посмішка», соціальний захист і конференц-зал. Також відремонтовано пішохідний підвісний міст через річку Збруч у Кудринцях та виконано багато інших робіт. Наразі хлопці працюють над ремонтом спортзалів у Жванецькому ліцеї та Будинку культури. Можливо, на велику громаду ці роботи не такі вже й помітні. Але скажу, що в нас жоден заклад освіти не збирає з батьків гроші на ремонти. Все робиться за кошти сільської ради!

– Які роботи постійно на порядку денному в працівників?
– Вони дбають про санітарний стан наших парків, площ, вулиць, – розповідає головна бухгалтерка підприємства Олена Забара. – Ліквідовують сміттєзвалища, косять траву, видаляють аварійні дерева і сухостій, вирізають кущі та кронують дерева на дорогах загального користування місцевого значення (за дозволом Служби доріг місцевого значення Хмельниччини). А також із аварійних дерев і сухостою б’ють щепу. Торік ми заготовили та передали на баланс сільради 86 складометрів дров і майже 174 кубічні мет­ри щепи для опалення наших закладів освіти й культури.
Хочу додати, що також наші хлопці виготовили пам’ятні знаки загиблим Героям. Нині переносимо їх в інше місце – робимо алейку. Комунальники й зупинки прибирають, фарбують. Вважаю, ми не маємо права сказати, що зупинки не наші. Адже там наші люди стоять, – каже Тетяна Володимирівна.

– А чи надає комунальне підприємство платні послуги населенню?
– Так. Це викошування трави, перевезення трактором, подрібнення деревини, будівельно-монтажні роботи, послуги мініекскаватора, ритуальні послуги. Але загалом скажу, що підприємство створене для добробуту населення, а не для того, щоб воно зароб­ляло гроші.

«НАВІТЬ СІЛЬРАДА ПЛАТИТЬ СВОЇМ КОМУНАЛЬНИКАМ ЗА ВОДУ»

– Ну, і важлива робота Ваших комунальників – послуга централізованого водопостачання в селах. Знаємо, що Ви зуміли налагодити тут цілу систему.
– Я пам’ятаю, як прийшла на посаду, і в жодному селі не було води. Ми всі разом виконали велику і серйозну роботу. У нас зроб­лено все – від технічної документації до цілої абонентської програми. Підприємство має всі дозволи на кожну свердловину, на всі роботи на водогонах. Ми прив’язані під субсидію та пільги. Робота налагоджена так, що це комунальне підприємство є стратегічно важливою організацією в нашій громаді.

– Тобто ця послуга повністю за «Ластовецьким»?
– Так, повністю. У них на балансі перебувають усі водогони, свердловини і магістралі. Навіть сільська рада їм платить за воду.
До речі, хочу сказати, що найбільша проблема з водою існувала у Жванці. Там був такий собі каптаж, куди вода сходилася з усіх криничок і йшла в село, це був справжній треш. Тієї води не вистачало, і ще й кожен мав туди доступ. Торік ми це питання закрили. Неподалік від каптажу була законсервована свердловина, яку ми відновили, вона сьогодні його підживлює.

– Чи достатньо спецтехніки мають Ваші комунальники?
– Ми ж розуміємо, що від наявності необхідного інвентарю залежить продуктивність та якість роботи цих людей. Тому торік укотре підсилили підприємство. Придбали мініекскаватор із навісним обладнанням, бортовий УАЗ. Мають два трактори, причіп, подрібнювач деревини, бензопили, мотокоси, різні будівельні інструменти (адже вони не лише роблять ремонти, а й мостять плитку).
Я дякую цьому комунальному підприємст­ву та працівниками. І хочу сказати, що задля успішної його роботи завжди має бути спілкування та взаєморозуміння між ке­рівни­ком громади й комунальниками, від яких залежить благоустрій і комфорт її мешканців.

Тетяна ДИКА.