РХБЗ: РОЗГАДУЮТЬ ЗАГАДКИ НЕВИДИМИХ АТАК

15 вересня – День фахівців військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту ЗСУ

У народі їх називають «хіміками», але насправді вони – спеціалісти військ РХБз. За цією абревіатурою маскуються бійці, які ведуть бій із ворогом, якого неможливо побачити чи почути.
Молодший лейтенант Вадим (позивний «Восген») уже 10 років вірний військам із РХБз. Неодноразово виконував завдання під час проведення АТО/ООС, а нині навчає військовослужбовців. І про свою професію ладний говорити годинами, наголошуючи на важливості постійних тренувань і навчань, адже ця справа не стоїть на місці. Тож про основні завдання фахівців РХБз спілкуємося з військовим:

– На воїнів підрозділів РХБз покладені важливі завдання. Якщо коротко, то вони проводять спеціальну обробку транспорту і особового складу; виявляють й оцінюють радіаційну та хімічну обстановку, а також випадки застосування противником біологічних засобів; маскують аерозолями війська і важливі об’єкти; «розбирають» живу силу против­ника за допомогою вогнеметно-­запалювальної зброї; проводять лабораторні дослідження відібраних зразків. Це досить великий обсяг роботи. Хоча дехто думає, що РХБз – це лише одяган­ня протигаза чи захисного кос­тюма. Це не так, це лише маленька вершина айсберга, маленька частинка того, чим загалом зай­маємося.

– Цьогоріч у травні Державний департамент США окремим рішенням ввів санкції проти московії у зв’язку з використанням хімічної речовини хлорпікрин проти українських військових. Чи продовжує ворог і надалі діяти підступно і використовувати небезпечні отруйні речовини?
– За офіційною інформацією Командування сил підтримки, Си­ли оборони зафіксували 626 фактів застосування ерефією боєприпасів, які споряджені отруйними хімічними речовинами. Це станом на початок 2023-го. Найчастіше ворог використовує гранати, як-от К-51, РГР, РГК, які скидає з БПЛА. Проте застосовуються і саморобні вибухові пристрої, споряджені речовинами подразнювальної дії. А також здійснюються артилерійські обстріли сна­рядами із вмістом хімічно небезпечних речовин. Узимку 2023-го виявлено застосування нового типу спеціальних газових гранат РГ-ВО із вмістом хімічної речовини CN (хлорацетофенон).
Ворог веде війну не за правилами, часто порушує міжнародні конвенції. Окупанти застосовують різні газові гранати, які містять отруйні речовини. І хоча вони не призводять до смерті, однак після контакту з газом у людини починають сльозитися очі, з’являються задишка, кашель, носові пазухи заповнюються слизом, можливе блювання. Ефект посилюється з кожною хвилиною перебування в токсичній хмарі.
І доки військовий прийде до тями, ворог може цим скористатися і зайти на позицію. Тому я не­одноразово наголошую бійцям, аби завжди брали протигаз на позицію. Це єдиний засіб, здатний захистити.
А для фахівців із РХБз важливо правильно і за стандартами НАТО відібрати зразки отруйних речовин, аби в майбутньому в судах та інстанціях довести недотримання росією правил і зви­чаїв війни.
Не цураються окупанти застосовувати потужні вогнеметні системи, які завдають ударів термобаричними снарядами. Цей боєприпас потужніший у плані надлишкового тиску, на відміну від звичайного, і є високотемпературним імпульсом, який випалює весь кисень, у результаті утворюється вакуум. Це вогнеметно-­запалювальна зброя геноциду, і москалі використовують її не тільки по противнику, а й по мирному населенню. Проблема в тому, що від неї практично неможливо сховатися. Я найбільше засуджую те, що противник використовує цей вид зброї саме по мирному населенню.
А ще ворог тримає в напрузі весь світ, погрожуючи ядерним апокаліпсисом. Є наративи вищого політичного командування ворожої недодержави про застосування ними тактичної ядерної зброї. Тож сьогодення вимагає вдосконалення військ РХБз у всіх напрямах. Вони не хочуть нас перемогти, вони хочуть нас знищити як націю, як державу. І нам потрібно завжди бути напоготові.
Хоча більшість наших підрозділів не виконують завдання безпосередньо на лінії зіткнення, але наші РХБ-розвідники постійно на сторожі, – продовжує Вадим. – Вони пильно спостерігають за ворогом і, в разі застосування ним зброї масового ураження, мають нанести зону ураження на карту та негайно повідомити про подію інші підрозділи. Швидке і точне оповіщення – важливий аспект нашої роботи, який рятує багато життів.

– Крім ядерної зброї, росіяни шантажують і ситуацією на Запо­різькій АЕС. Що думаєте про це?
– Аварія на Чорнобильській АЕС сталася через людський фактор, постраждали тисячі людей, і наслідки катастрофи зачеплять і майбутні покоління. Частинка радіоактивної речовини, потрапляючи в організм, завдасть шкоди не лише організму, а й молекулі ДНК, що передається нащадкам. І не можна спрогнозувати, як вона вплине на них і їхнє здоров’я.
Доки АЕС в руках окупантів, небезпека залишається. Будемо сподіватися на бодай якийсь глузд вищого військово-політичного керівництва московії, адже радіація зачепить і їхні території та завдасть біди. І багато територій можуть стати непридатними для життя на десятиліття.

– А бактеріологічну зброю росіяни використовують?
– Не зафіксовано таких випад­-ків. Це не найпотужніша зброя щодо масштабів руйнування, як, скажімо, ядерна, яка знищуватиме все на своєму шляху. Крім того, бактеріологічну зброю не можна контролювати і гарантувати, що бактерія чи вірус завдадуть шкоди лише противнику. Я завжди наводжу простий приклад пандемії ковіду, перед яким не можна провести кордону. Близько 50 г потужного вірусу здатні знищити всю планету.
Бак­теріологічна зброя не настільки нині популярна, адже можна самому заразитися. Попри це наш світ ніколи не зупинявся на вдосконаленні такого виду зброї масового ураження. Відбувається постійне оновлення та вдосконалення речовин, винайдення нових. І це досить небезпечно, й питання лише в часі, коли хтось таки спроможеться знайти вірус, який важко буде побороти. І тоді фільми жахів про зомбі, монстрів та пандемії можуть стати реальністю. Біологія розвивається і не стоїть на місці. Якщо, наприклад, з отруйними речовинами все зрозуміло і винайдено, то біологія набагато склад­ніша.

– Як «хімікам» вдається викрити невидимого ворога?
– Скажімо, отруйні речовини і радіацію виявити легше, і для цього є достатньо різних засобів. А ось з біологією важче. У більшості випадків біологічного ворога може підтвердити тільки лабораторія, але на це потрібен час. І до моменту отримання результатів може назбиратися велика кількість заражених людей. Тому для спеціалістів РХБз важливо не лише викрити «ворога», а й вчасно поінформувати інші підрозділи про те, що застосована зброя масового ураження, аби особовий склад і цивільні могли зреагувати та використати засоби й заходи захисту.
Важливо, аби цивільні також володіли елементарними навичка­ми поводження в разі надзвичай­-ної ситуації, знали як і вміли вберегти власні життя та життя тих, хто поруч.
У кожному військовому підрозділі є спеціалісти з РХБз. І часто вони працюють пліч-о-пліч із саперами, штурмовиками, розвідниками. Скажімо, ми не можемо зайти і перевірити підозрілі предмети, які залишив ворог, бо там може бути розтяжка. І сапер, запримітивши ймовірне джерело забруднення, не піде туди, бо це не його «стихія». Недаремно кажуть, що війни не виграють пілоти, танкісти, артилеристи, піхотинці чи сапери, а всі разом, працюючи комплексно. Тож продовжуємо робити свій внесок у Перемогу і наближати наш мир!

Відділення комунікацій 143 ОНТЦ «Поділля».