ПРО ШЛЯХЕТНУ УКРАЇНУ – В ШЛЯХЕТНОМУ МІСЦІ

У п’ятницю, 11 жовтня, в обласному історико-культурному музеї в Маліївцях відбулася ІІІ Всеукраїнська науково-крає­знавча конференція «Шляхетна Україна. Матеріальна та духовна культура».

Класицистичний палац графів Орловських – ідеальне місце, щоб обговорити проблеми вивчення та збереження нашої палацово-паркової спадщини, ознайомитися з біографіями власників подільських садиб. Географія заходу розширюється з року в рік. Цьогоріч взяли участь історики та краєзнавці з Хмельницького, Львова, Одеси, Ізяслава, Вінниці, Самчиків, Збаража, Умані, Меджибожа, Дунаївців, Городка, Чернівців та Білої Церкви. Цьогоріч на маліє­вецьку конференцію надіслала доповіді велика кількість і ка­м’я­нецьких істориків: Алла Ковальчук, Юрій та Андрій Хоп­тярі, Валентин Пагор, Наталія Ярова, Дмитро Бабюк.

Заступниця директора музею з наукової роботи Олена Радзівілл презентувала збірку матеріалів попередньої ІІ Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Шляхетна Україна. Матеріальна та духовна культура». Доцентка кафедри готельно-ресторанного і туристичного бізнесу ХКТЕІ Вікторія Церклевич розповіла про одну з власниць неоготичного палацу в Новоселиці біля Старокостянтинова – Елеонор Джозефіну Меділл Паттерсон, графиню Гіжицьку – племінницю президента США Рузвельта та одну з перших жінок у світовій історії, які очолювали велику щоденну газету – у випадку з графинею Сіссі це була Washington Times-Gerald.

Директорка малієвецького му­зею Анастасія Донець поруши­ла непросту тему реституцій, показавши на прикладі сусідньої Польщі, які проблеми може пережити культура країни, якщо пробуксовує закон про реституції (повернення культурної спадщини нащадкам її власників). Доцентка кафедри екології та біологічної освіти Хмельницького національного університету Людмила Казімірова говорила на цікаву тему меморалізації садибних парків: старі дерева, що ще пам’ятали давніх власників наших палаців, відживають, парки заростають і змінюються. Чи можна увіковічити те, що є жи­вим, відповідно росте та помирає – і не може бути сталим, незмінним? Виявляється, що так.

У доповіді львів’янина Іллі Лит­винчука прозвучала теза, що Східне Поділля (колишнє Брац­лавське воєводство) зовсім не ма­ло мурованих замків – на відміну від Поділля Західного з цент­ром у Кам’янці. Якщо продовжити думку письменника Юрія Анд­руховича про те, що Європа закінчується там, де закінчуються ратуші (органи місцевого самоврядування) та замки (місця про­живання арис­тократії), виходить, що саме наше місто і було за Середньовіччя найсхіднішим фронтиром традиційної європейської культури?

До конференції малієвець­кий музей підготував декілька сюрпризів: кілька залів палацу отримали масштабні банери з архівними світлинами із влас­никами Маліївців, у холі з’явилася класицистична бронзова люст­ра, знайдена одеським колек­ціонером Дмитром Сікорським, а ще цього дня в село привезли бричку з чудовими автентичними ресорами. Купівлю і люстри, і брички проспонсорував БФ «Меценатська фундація OLOS». Для туристів, які відвідають комплекс, буде відтепер нова розвага.

Ірина ПУСТИННІКОВА.