«ХТО НАС ВІДВІДАВ – СТАЄ АМБАСАДОРОМ БАКОТИ»

Бакота… Колись тут вирувало життя давнього містечка, сьогодні ж це затоплена перлина Поділля, що зачаровує мандрівників своїми мальовничими берегами, тишею і таємницями минулого. Але Бакота – не лише про минуле. Вона народжується наново в людях, які вкладають у неї свої серце й ідеї. Саме так і з’явився «Бакота Хаб» – простір для розвитку, натхнення й об’єднання активних людей. Як вдалося оживити це унікальне місце та зробити його осередком можливостей, «ПОДОЛЯНИН» дізнався у співзасновниці хабу Аліни ОЛІЙНИК.

ПРИХИСТОК, ЩО СТАВ МОЖЛИВІСТЮ

– Я родом із Харкова. Навчалася на піаністку, закінчила консерваторію, здобула вищу освіту. Познайомилася з Поділлям завдяки тому, що мене запросили працювати на фестивалі «Республіка». Після того стала все частіше і частіше приїжджати. Закохалася в цей регіон. 2021 року на базі непрацюючої школи в селі Гораївка разом із Андрієм ЗОЇНИМ відкрили «Бакота Хаб», створивши його силами волонтерів і командою фестивалю «Респуб­ліка», – розповідає пані Аліна. – Зібрали кошти, щоб зробити перший ремонт і створити такий хаб для мистецьких резиденцій. Простір, у який можуть приїхати творчі люди, переважно це музиканти і художники, на два тижні або більше, щоб творити, спілкуватися одне з одним, відпочивати і розвивати простір навколо себе, розвивати це село.

– Як обирали місце для створення хабу, і чим Бакота особлива для Вас?
– Бакота розташована неподалік від Кам’янця-Подільського, там, де проводиться фестиваль «Республіка». В принципі, ми і раніше робили тут мистецькі резиденції та пленери, але 2021-го вирішили створити саме свою резиденцію, своє місце, в якому зможемо проводити заходи. Бакота є потужним місцем сили, відомим регіоном тиші та спокою. Тому воно ідеально підходило під наші потреби. Нам особисто воно дуже подобалося, зокрема прекрасні краєвиди, Дністровський каньйон, Дністер, природний парк «Подільські Товтри». Тут є всі умови для того, щоб шукати натхнення і відновлювати психологічний стан.

– Яка ідея чи філософія стоїть за створенням хабу?
– Спочатку планувався простір для мистецьких резиденцій, але із плином часу він трансформувався під потреби сьогодення. 2022-го почалася повномасштабна війна, і відтоді він довгий час був прихистком для переселенців. До нас приїжджали різні родини, щоб певний час пожити. Після того вони або повернулися назад, або ж купили квартири та хати в нашому регіоні, поблизу Бакоти, бо їм настільки сподобалося, що не захотіли їхати звідси. Це було 22-го, 23-го.

– Як хаб допомагав переселенцям інтегруватися у громаду?
– Ми створювали проєкти для того, щоб їх інтегрувати. Власне через це, можливо, вагома частина з них і залишилася тут. Це були проєкти для навчання, майстеркласи, ми привозили класних людей, які розповідали, як можна заробляти, живучи в селі, далеко від великих міст.

– Як хаб підтримує місцеву молодь і за­побігає її міграції?
– Так само багато проєктів робимо і для молоді локальної, яка мігрує з сіл. Це найпоширеніша проблема. Але в нашому випадку стараємося подолати шляхом втілення різних проєктів. Це освітньо-культурні напрями. Наприклад, навчали їх керування дроном, залучали ветеранів і військових до проведення схожих подій. І давали такі навички, які можуть бути корисними в умовах війни. А ще привозимо сюди молодь із близьких регіонів або всієї України, щоб проводити національно-патріотичні табори, в рамках яких вони можуть побувати на Бакоті, відпочити, а ще набути корисних навичок.

ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ

– Якою є актуальна роль хабу?
– Після того, як переселенці виїхали з хабу, ми продовжили нашу діяльність. Основне – це надавати місце, час і простір для різних аудиторій для їхнього відновлення та ретритів. Наразі наш простір працює як місце для молодіжних таборів, ветеранських, реабілітаційних таборів для військових, для мистецьких резиденцій. Адже нині важко знайти окремі місця, де було б тихо, де не було б сирен, тривог, не літали ракети. Але нашому регіону пощастило, тут відносно спокійно і тихо. Ми створюємо реабілітаційні табори з психологами, арттерапевтами, в рамках яких люди приїжджають до нас на декілька днів, щоб відновити сили, поговорити з психологами, побути у своєму середовищі разом з іншими людьми, помилуватися краєвидами, піти в походи, прогулянки, поплавати на Дністрі. Все це дуже стабілізує психологічний і емоційний стан людей, які приїжджають. І ми наразі бачимо таку велику потребу серед військових і ветеранів після того, як почали проводити табори в такому форматі. І це один із наших основних напрямів.

– Як хаб допомагає ветеранам та їхнім родинам?
– Велика кількість військових ветеранів або їхніх родин, яким потрібне перезавантаження, сюди приїжджають, щоб відновлювати сили і психологічний стан. Наш хаб якраз слугує місцем для цього.

БАКОТА – ЯК МИСТЕЦЬКИЙ ОАЗИС

– Як розвивається мистецький напрям хабу?
– Наразі кількість мистецьких резиденцій в Україні зменшилася, дуже багато людей виїхали за кордон, і там доволі таки привабливі умови для перебування митців. Багато з них покидають Україну, тому ми бачимо сенс у тому, щоб продовжувати розвивати мистецтво, надавати митцям можливість тут залишитися. І проводимо резиденції, в рамках яких запрошуємо художників та музикантів приїхати на Бакоту й відновити свою культурно-мистецьку діяльність.

– Яка роль волонтерів у розвитку хабу?
– Волонтерський напрям відіграє важливу роль у діяльності хабу. Наприклад, недавно ми створили перший молодіжний центр у громаді у Старій Ушиці для молоді. Завдяки таким волонтерським таборам, на які приїжджають люди з різних куточків України, щоб повчитися чомусь і, звісно ж, поволонтерити, створили такий простір.

ВІД ТУРИЗМУ ДО ТРАНСФОРМАЦІЇ

– Які проєкти та ініціативи реалізуєте для залучення громади і туристів?
– Ми відкрили комунальне підприємство «Туристичний інформаційний центр», завдяки якому розвиваємо туризм у регіоні. Також створили туристичний портал «Бакота.Хаб.Інфо», який розповідає туристам про громаду та можливості відпочинку тут. А ще про­аналізували локальний потік туристів із різних регіонів. І наразі працюємо над покращенням туристичного життя у громаді.

– Як оцінюється вплив діяльності хабу на економіку і розвиток туризму?
– Співпрацюємо з місцевими підприємцями, майстрами, так, ми повністю підтримуємо в рамках наших проєктів навіть підприємців і майстрів, адже проводимо табори для людей із різних регіонів. Більшість наших екскурсій або заходів – із залученням місцевих підприємців. Наприклад, коли проводимо ветеранські табори, то запрошуємо місцевого майстра з вирізання по дереву, який проводить арттерапію. Коли привозимо так само і ветеранів, і молодь, і інші категорії на екскурсії, їх ведемо саме до тих людей, до тих підприємців, які тут працюють, та даємо їм таким чином роботу. Також завдяки нашій діяльності розвиваються мікробізнеси, починають з’являтися нові підприємці. До наших таборів залучена велика кількість людей, які виконують свою роботу. Це люди, які готують їсти, перевозять гостей, майст­ри, яких іноді залучаємо, щоб прийти, аби щось полагодити в нашому хабі. Тобто ве­лика кількість людей навколо також має вигоду від наших проєктів. Ми хочемо розвивати цей регіон і показувати всі його найкращі сторони.

КУЛЬТУРНИЙ ФРОНТ

– Як хаб сприяє збереженню культурної спадщини та природного середовища регіону?
– Створюємо нові артоб’єкти, які пов’язані з історією та культурою цього регіону. Ми переосмислюємо та створюємо нові туристичні маршрути по цих артоб’єктах. Створили культурну мапу нашої громади у вигляді туристичного путівника громади, завдяки якій турист має можливість відвідати всі культурні об’єкти, які наразі є в цьому ре­-гіоні. Мапу можна завантажити на телефон, або взяти в туристичному інформаційному центрі. Наприклад, ми створюємо багато муралів на тему художника Грена, який у 20-30-х роках минулого сторіччя жив і працював на Бакоті, який має великий талант і унікальний стиль, визнаний в інших регіонах, про який часто не знають навіть місцеві жителі.

– Що найцікавішого відбувалося в хабі?
– У рамках наших заходів відбувається дуже багато цікавого, якщо узагальнити, то це, швидше за все, люди… Кожна людина, яка приїжджає до нас, цікава і є певним лідером думок, яка потім поширює інформацію про регіони на своїх майданчиках. До нас приїжджають багато творчих людей, відомих блогерів, людей, які мають певну аудиторію, які залишають свою частинку в нашому хабі. Часто це якийсь малюнок або ще щось, що залишається потім із нами. І ці люди так само продовжують популяризувати регіон потім на всю Україну. Вони стають своєрідними амбасадорами. У нашій діяльності мене найбільше надихають люди.

Сюзанна СИРОТЮК.