ПРО ІСТОРІЮ НА ПАПЕРІ ТА В КАМЕНІ

Заходу такого масштабу не бачив не лише Кам’янець. Організатори та учасники Міжнародної конференції «Єврейство Східної Європи: історія, культура, традиції», яка відбувалася 21-23 квітня, і самі визнають, що вже не одне десятиліття в Україні не було настільки великої події для людей, які займаються юдаїкою. І мотором наукового заходу став кам’янецький історик Євгеній ЛЕВІНЗОН. Адміністративна директорка Міжнародної міждисциплінарної сертифікаційної програми з юдаїки Олена ЗАСЛАВСЬКА розповіла, що конференцію готували пів року, з жовтня 2024-го. На одному з торішніх семінарів програми в Івано-Франківську Євгеній сказав: «Хочу такий захід у Кам’янці!».

Спочатку це здавалося мрією: де взяти гроші, як усе організувати? Та в результаті з ідеї семінару з юдаїки ви­брунькувалася велика конференція. Пані Заславська вдячна за результат і Інс­титуту сходознавства, і кам’янчанам Тетяні Карповій та Максиму Сльозкіну, а особливо – Євгенію Левінзону, котрий узяв на себе частину організаторських клопотів.

Академічна директорка Міжнародної міждисциплінарної сертифікаційної програми з юдаїки Катерина МАЛАХОВА наголосила, що є дві тисячі років проживання євреїв на теренах України, є «папір і камінь» (документи та споруди), в яких відклалася історія народу, і які треба ще вивчати, і є щирий інтерес незалежних дослідників та наукових спільнот до теми. Тож не дивно, що, крім метрів україн­ської юдаїки, на захід прибули чимало молодих дослідників теми.

У перші ж дні після оголошення про майбутню конференцію аж 120 науковців і незалежних дослідників подали на неї заявки. Географія? Вся Україна: від Харкова й Дніпра до Ужгорода і Чернівців, від Сум і Шостки до Одеси та Миколаєва. Ромни, Глухів, Чернігів, Полтава, Сторожинець, Городенка, Київ, Збараж, Львів і Житомир – їх представляли історики, лінгвісти, спеціалісти музейної справи, архівісти та літературознавці. Чимало доповідей було від подолян: Кам’янець, Меджибіж, Хмельницький, село Волиця. Крим, хоч і окупований, теж мав свій голос на конференції: Артем Федорчук із Міжнародного центру єврейської освіти та польових досліджень (Кфар Ельдад, Ізраїль) нагадав, що найстарішим єврейським цвинтарем в Украї­ні є Чуфут-Кале поблизу Бахчисарая.

Партнерами в організації конференції стали Інститут сходознавства ім.А.Ю.Крим­ського НАН України, Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник, Міжнародна міждисциплі­нарна сертифікатна програма з юдаїки та Державний архів Хмельницької області. Захід відбувся за сприяння Європейської ініціативи зі збереження єврейських кладовищ, Міністерства закордонних справ Німеччини, Голландсько-єврейського гуманітарного фонду та Сіоністської федерації України.

На початку конференції гостей і кам’янецьких дослідників привітав заступник міського голови Дмитро НАЗАРЕНКО. Олександра СВИРИДЮК, директорка Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, наголосила: попри те, що довгий час юдаїка Східної Європи була на маргінесах наукових зацікавлень, такі конференції свідчать, що є широкий запит суспільства на дослідження в цій темі, відновлення історичної справедливості. Конференція недарма названа між­народною: участь у ній взяли науковці Польщі, Ізраїлю, США, Німеччини та Угорщини. Виступали Тамас Старк, президент підкомісії Угорської академії наук з історії Другої світової війни; Марія Бойчун із Халле-Віттенберзького університету ім.Мартіна Лютера в німецькому Халле; професор Давід Фішман з Єв­рейської теологічної семінарії Америки (Нью-Йорк).

На панельній дискусії «Поза межами хасидизму як чоловічого клубу: жінки як лідерки і послідовниці в літературі та історії Шабаду» виступили Катаржина ТАЧИНСЬКА з Варшави й Алєксандра ТВАРДОВСЬКА з Гданська (Польща). Підкажемо читачам, що Хабад – це один із фі­лософських рухів у хасидизмі, течії ортодоксального юдаїзму, що зародилася у XVIII столітті на українських теренах. Сьогодні Хабад є однією з найзначніших хасидських течій. Доповідь про юдейських поеток у Боснії прочитав доктор наук Елі РУБІН із Піт­тсбурга (США). Багато виступів закордонних гостей стосувалися жінок та їхньої ролі в Хабаді: про це говорили і Ядвіга ЧЕСКА-КОСІБА, і Войцех ТВОРЕК (Вроцлав, Польща).

Попри бажання, почути всі доповіді (а майже кожна з них мала цікаву тему) було неможливо: учасники працювали у трьох секціях, що розмістилися в художньому та археологічному відділах музею. Особливо важко було обирати секцію, коли виступали кам’янецькі науковці Євгеній ЛЕВІНЗОН, Ганна КІВІЛЬША, Петро БОЛТАНЮК, Сергій ТРУБЧАНІНОВ, Ірина ПАУР, Валентин ПАГОР, Максим СЛЬОЗКІН. І, як завжди, коли йдеться про кам’янецьку архітектурну спадщину, маємо не стільки чим пишатися, скільки чого соромитися: з доповіді про молитовні будинки міста (Левінзон, Ківільша) всі дізналися, що синагога Літвака на Польських фільварках недавно втратила автентичні вікна та елементи декору, бо її «поремонтували».

Конференція не була сфокусована виключно на минулому. Юрій ПРЕПОДОБ­НИЙ, співзасновник львівської фірми Skeiron, що оцифровує українські архітектурні пам’ятки, розповів про цифровізацію, лазерне та фотограмметричне сканування споруд. «Фішкою» заходу був унікальний майстерклас від реставраторки Державного архіву Хмельницької області Людмили ЖУРБИ з ремонтно-­реставраційних робіт із рукописами.

До конференції в одному із залів художнього відділу була підготовлена виставка «Скарби юдаїки»: сувої тори, стародруки, шабатні свічники, розкішно погаптовані елементи жіночого єврейського костюма середини ХІХ ст., поштівки з привітаннями на Йом-Кипур, драматичний портрет «Старий, що молиться» Дмит­ра Жудіна.

Завершився захід у середу, 23 квіт­ня, екскурсіями для учасників конференції місцями юдейської пам’яті у Смотричі та Жванці.

Ірина ПУСТИННІКОВА.