СЛОВО ПРО АЛЬМА-МАТЕР І ТИМЧАСОВИКІВ ІЗ МОНУ

«За сто останніх років у Кам’янці-Подільському сталися два великі дива: 22 жовтня 1918 р. відкрито класичний університет, 15 березня 2003 р. його відновлено – є всі підстави вірити, що назавжди», – це цитата зі статті «Слово про альма-матер» ві­домого краєзнавця Олега БУД­ЗЕЯ, опублікованої з нагоди 85-річчя університету в «ПОДОЛЯНИНІ» від 8 серпня 2003 р. Олег Васильович помиляв­ся дуже рідко, але цього разу – так. Хто ж знав, що на 107-му році життя університет раптово приєднають до… свого ж сільськогосподарського факультету, на базі якого 1921 року заснований Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут – нині Подільський державний університет.

11 червня 2025 р. на Урядовому порталі було оприлюднено повідомлення, що Кабмін ухвалив рішення про укрупнення закладів вищої освіти у двох містах України задля об’єднання ресурсів і посилення їхньої освітньої й наукової спроможності. Йдеться, зокрема, і про Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, який приєднано до Подільського державного університету (ПДУ):

«Обидва заклади вищої освіти практично однакові за розміром: у ПДУ 3472 здобувачі, в К-ПНУ на 15% менше – 3030. Разом ці університети сформують єдину спільноту 6500 студентів. Передбачається, що ПДУ буде перейменовано в Подільський державний університет імені Івана Огієнка, адже передбачено зберегти історичну спадщину університету, заснованого в Кам’янці-Подільському за часів гетьмана Скоропадського, першим ректором якого був Іван Огієнко».

Тим часом у К-ПНУ з’явився новий керівник – відповідно до наказу МОН України №139-к-25 від 12 червня 2025 р., виконання обов’язків ректора покладено на Геннадія БЕСАРАБЧУКА, проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків, кандидата педагогічних наук. Напередодні Сергій КОПИЛОВ у соцмережах подякував викладачам, науковцям, студентам, співробітникам університету: «за роки спільної праці, натхнення, підтримку та довіру, з якою мав честь виконувати обов’язки ректора». Процес реорганізації розпочнеться після наказу Міносвіти, а поки ще невідомо, чи підписав Постанову Кабміну Прем’єр-міністр Денис ШМИГАЛЬ.

І народний депутат України Ігор МАРЧУК просить його цьо­го не робити:
«Сьогодні угруповання в Міністерстві освіти, очолюване паном Вінницьким, нама­гається проштовхнути через Кабінет Міністрів України рішення про ліквідацію НАЦІОНАЛЬНОГО статусу університету шляхом приєднання його до іншого закладу. Не реформування. Не підсилення. А фактичне знищення унікального освітнього центру.
…Учора відбулася моя зустріч із викладачами та науковцями вишу, і вони не проти змін. Вони готові до об’єднання, але в законний спосіб, з повагою до історії, статусу та місії університету.
Звертаюся до Прем’єр-мініст­ра України Дениса Шмигаля: не підписуйте цього протизаконного рішення! Не ставайте частиною схеми, яка ввійде в історію як ганебна. Не дайте тимчасовикам із МОНУ знищити те, що будували покоління. Бо вони зникнуть із пам’яті за тиждень після закінчення своєї каденції. А слава Кам’янецького На­ціонального університету житиме вічно!!!» – таке звернення оприлюднив нардеп 11 червня.

А 17 червня соцмережі облетіло відео з виступом Ігоря Пет­ровича у Верховній Раді, де, зокрема, він зазначив (зі скороченнями):
«За будь-яких обставин Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка має продовжити свій славетний шлях недоторканим!
…Ані більшовики, ані радянська влада не зламали його національного характеру, не зламають його й сучасні швондєри від освіти!
…Їхня головна мета не якість і рівень освіти, а майно університетів! Особливо конюшня та надвірний туалет! Без жартів – це я процитував заступника міністра освіти і науки!
Хочу наголосити, що громадськість, науковці, викладачі, студентська спільнота національного університету і я особисто підтри­муємо ефективну оптимізацію мережі закладів вищої освіти, але на ЧЕСНИХ, ПРОЗОРИХ і ЗРОЗУМІЛИХ для всіх засадах, з урахуванням особливого статусу університету, збереження його історичної назви та усвідомлення його унікальної ролі у процесі національного державотворення!
Дякую за мудрість і виваженість Прем’єр-міністру Денису Шмигалю!
Пересилимо!».

Зважаючи на подяку прем’є­ру наприкінці промови, можна припустити, що той Постанови Кабміну не підписав. Але боротьба триває. Випускники вишу, його викладачі тощо продовжують пуб­лікувати дописи як на захист альма-матер, так і на прокльон влади. Наведемо лише декілька з них.

Зінаїда ТУРЧИНА, двічі олім­пійська чемпіонка, багаторазова чемпіонка світу, заслужений майстер спорту з ганд­болу, випускниця 1972 року:
«Висловлюю свою щиру підтримку Кам’янець-Подільському національному університету імені Івана Огієнка. Цей заклад не прос­то освітня установа. Це духовна та інтелектуальна фортеця, яка понад століття формує покоління осві­-тян, науковців, митців, спортсменів, патріотів України. Назва «Кам’я­нець-­Подільський» – це історична спадщина, яка має потужне значення для всієї країни, а статус «національний» – це визнання високого рівня досягнень і внеску університету в розвиток держави. Зміна назви чи позбавлення статусу «національного» – це не просто бюрократична дія, це удар по історії, пам’яті та самобутності української освіти. Я закликаю всіх, кому не байдуже майбутнє України, підтримати університет у його прагненні зберегти ім’я і статус, яке ста­ло символом гідності, традицій та розвитку. Підпишіть петицію і до­поможіть втриматися моїй Alma Mater!»

Любов НЕЧИТАЙЛО, випуск­ниця вишу:
«Ну що ж! Подія в Кам’янці-Подільському всеукраїнського, національного значення таки відбула­ся! Національний державний університет Огієнка, перший університет української держави (УНР) знищено! Разом із його славною історією, гордістю і честю! Зелена влада рулить! А ми? А що ми? – в більшості мов­чимо! Нам байдуже? Чи й досі нам соромно визнати, що саме ми обирали цю владу?! (Тут я не про себе, звичайно!)».

Олександр БУЧКОВСЬКИЙ, випускник вишу, військово­службовець ЗСУ (зі скороченнями):
«За останні декілька років я рідко втручався в публічні справи, можливо, тому що перед тим був на місії в Католицькій церкві, а потім був мобілізований до ЗСУ на захист своєї Батьківщини. Але все ж коли йдеться про мій рідний університет, відчуваю обов’язок зайняти свою громадянську позицію.
Університету не звикати до пониження свого статусу, адже восени 1920 р. його з державного університету реорганізували в Академію теоретичних знань, а з 2 лютого 1921 р. перетворили на Інститут теоретичних наук. Тільки різниця в тому, що тоді до влади прийшли більшовики, а національна ідея зазнала поразки. Та навіть за часів радянського па­нування історія вишу завжди характеризувалася якісним зростанням…
…Аж поки не настав 2025 рік. Чому заклад, який має таку довгу історію та освітні традиції, на четвертий рік повномасштабної війни українського народу за своє існування знову деградується до нижчого рівня, ніби при владі знову комуністи, а статус «національний» викликає заперечення та відразу.
У К-ПНУ є чимало проблем, як і в кожній структурі, де працюють люди у важкі для країни часи. Але замість того, щоб руйнувати вже створене, варто навпаки укріплювати і модернізувати осередки національної культури, освіти, науки. Бо геноцид українського народу – це першочергове завдання російського ворога…
…І це тоді, коли відзначається 80-річчя з моменту хіротонії Івана Огієнка на єпископа Іларіона в міс­ті Холмі, з яким, до речі, Кам’я­нець-­Подільський цього року підписав партнерські відносини. При цьому домовився також про спів­працю на міжнародному рівні між наявними в цих містах навчальними закладами. І тепер статус університету понижують, забуваючи, що наше міс­то теж було столицею України. Розумію в деякій мірі мотиви об’єднання університетів на фоні зменшення кількості студентів і молоді у країні. Але як наступне покоління буде шанувати своє минуле та традиції, любити свою рідну землю, якщо ми самі цього не робимо й так легковажно поводимося з національними здобутками та героями».

Микола ТОМЕНКО, український політик (уривки):
«Дізнався про чергову аферу телепнів і грантожерів із Міністерст­ва еміграції молоді з України, які чомусь досі називають себе Міністерством освіти і науки, – фактичну ЛІКВІДАЦІЮ Кам’янець-Подільського НАЦІОНАЛЬНОГО університету імені Івана ОГІЄНКА шляхом приєднання до Подільського державного університету.
Цей заклад є символом історії УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ, з якою щоденно бореться російська орда, бо для них «Україну створив Ленін».
Як співавтор книги «Міфи і таємниці останнього гетьмана України», нагадаю, що створення УКРАЇНСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ в Кам’янці було важливою складовою гума­нітарної політики та політики украї­нізації за часів Української держа­-ви Гетьмана Павла СКОРОПАДСЬКОГО.
…Не буду вдаватися в науково-освітні аргументи ПРОТИ знищення цього історичного вишу, хоча вони теж є:
– К-ПНУ посідає перше місце за акредитацією освітніх програм у Хмельницькій області та 89 місце в «Top Universities in Ukraine» за 2025 рік (Подільський державний університет, до якого хочуть приєднати К-ПНУ, відповідно – останнє місце в області та 166 в загально­українському рейтингу вишів).
Переконаний, що тут суттєвіші світоглядні аргументи поваги до нашої історії національного державотворення, яку не знають невігласи та подвійні громадяни з МОН. Для них освоєння грантових мільйонів доларів на власно придуманий проєкт про скорочення українських вишів до 100 є більш важливим завданням».

Як уже повідомлялося, зареєстровано електронну петицію «Про збереження назви «Кам’янець-Подільський» і статусу «національний» для Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка» (petition.kmu.gov.ua/petitions/8190). Також міська рада прийняла офіційне звернення до вищих органів державної влади, закликаючи зберегти назву і ста­тус націо­нального університету.