Мікрочипи, А НЕ ЛАНЦЮГИ

Домашні улюбленці для багатьох українців давно стали повноправними членами родини. Коти й собаки живуть поруч із людьми, розділяють із ними радість і тривоги, а часом навіть допомагають пережити складні періоди. Водночас відповідальність за їхній добробут, безпеку та ідентифікацію дедалі більше стає питанням не лише особистої турботи, а й державної політики.

Як відомо, з першого березня 2026 р. в Україні набули чинності нові правила утримання домашніх тварин, які передбачають обов’язкову реєстрацію і наявність відповідних документів.

Однією із ключових процедур стала ідентифікація тварини за допомогою мікрочипа. Така практика давно застосовується в багатьох країнах світу і допомагає швидко встановити власника, якщо тварина загубилася або потрапила до ветеринарної клініки чи притулку.

Що таке мікрочипування, чи безпечна ця процедура, з якого віку її можна проводити, і де оформити необхідні документи – про це «ПОДОЛЯНИН» дізнавався в начальника Кам’янець–Подільської дільничної лікарні ветеринарної медицини Хмельницької обласної державної лікарні ветеринарної медицини Віктора КОЗАКА.

МІКРОЧИП – ЦЕ СТЕРИЛЬНА КАПСУЛА

– Вікторе Миколайовичу, що таке власне мікрочип, і як відбувається процедура його встановлення? Чи є вона безпечною для тварин?

– Мікрочип – це стерильна капсула розміром приблизно 2 на 12 міліметрів, виготовлена з біосумісного скла. Такий матеріал не викликає алергічних реакцій, відторгнення чи запалення. Усередині міститься унікальний 15-значний код, за яким тварину можна ідентифікувати. Встановлюють мікрочип за допомогою спеціального одноразового шприца-аплікатора.

– Капсулу вводять під шкіру в ділянку холки – між лопатками, – продовжує начальник Кам’янець–Подільської дільничної лікарні ветеринарної медицини Хмельницької обласної державної лікарні ветеринарної медицини Віктор КОЗАК. – За відчуттями, це нагадує звичайну ін’єкцію, тому анестезія не потрібна. Приблизно через 5-7 днів капсула оточується сполучною тканиною, що запобігає її переміщенню. Побічні ефекти трапляються вкрай рідко, адже біосумісне скло практично не викликає алергії.

ПРОЦЕДУРА ЗАЙМАЄ ЛІЧЕНІ СЕКУНДИ

– Скільки часу триває чипування, і з якого віку його можна робити?

– Насправді чипування вважається безпечною і дуже швидкою процедурою. Фактично вона триває лише декілька секунд, не потребує наркозу і є безболісною. А сам чип залишається із твариною на все життя і значно підвищує шанси повернути улюбленця власнику в разі його втрати. До того ж чипувати можна тварин у будь-якому віці, навіть маленьких кошенят або цуценят.

– Пане Вікторе, яка інформація зберігається в мікрочипі та де вона знаходиться?

– Сам мікрочип містить лише унікальний код, але цей код прив’язаний до інформації про тварину та її власника. Дані зберігаються в міжнародній базі даних, куди вноситься інформація про породу, вік, ім’я тварини, вакцинації, а також контакти власника. Також ці дані зазначаються у ветеринарному паспорті. Однією з таких баз, наприклад, є система Animal-ID.

«ЦЕ НЕ GPS–ТРЕКЕР»

– Вікторе Миколайовичу, чи можна відстежити загублену тварину завдяки мікрочипу?

– Ні. Насамперед варто розуміти, що мікрочип – це не GPS-трекер, він не показує місцезнаходження тварини. Це, швидше, електронний паспорт, який дозволяє встановити власника, якщо тварину знайдуть і перевірять спеціальним сканером.

– Чи вже розпочали проводити цю процедуру у ветлікарні? Де можна оформити документи?

– Чипування вже проводять як у державних лікарнях ветеринарної медицини, так і у приватних ветеринарних клініках. Водночас ветеринарні паспорти наразі видають лише державні лікарні ветеринарної медицини.

– А скільки коштує процедура, і чи передбачені штрафи, якщо її не зробити?

– Вартість чипування може відрізнятися залежно від установи ветеринарної медицини, адже кожна працює за власним затвердженим прейскурантом. Щодо штрафів – накладання адміністративних стягнень не входить до компетенції лікарів ветеринарної медицини, тому це питання регулюють інші органи.

Нові правила покликані насамперед упорядкувати систему реєстрації домашніх тварин, підвищити відповідальність власників і полегшити пошук загублених улюбленців. А для самих господарів мікрочипування стає своєрідною гарантією того, що, в разі втрати, їхнього чотирилапого друга буде значно легше повернути додому.

Водночас фахівці ветеринарної медицини наголошують: відповідальне утримання тварини не обмежується лише чипуванням чи оформленням документів. Важливо також регулярно проводити профілактичні щеплення. Особливу увагу ветеринари радять приділяти вакцинації проти сказу – небезпечного вірусного захворювання, яке передається від тварини до людини та може мати смертельні наслідки. Саме тому щорічна вакцинація є не лише вимогою ветеринарних правил, а й важливою умовою безпеки як для самих тварин, так і для їхніх власників та всього суспільства.

І ЩОДО ЛАНЦЮГІВ

Нове законодавство також викликало навколо себе чимало чуток. Колеги з Укрінформу з’ясовували їх правдивість у Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. І на їхній запит відповіли так:

«Інформація, яка опублікована у ЗМІ, про запровадження норми щодо «безприв’язного» утримання собак в Україні не відповідає дійсності».

З 1 березня 2026 р. набрав чинності Закон України «Про ветеринарну медицину і благополуччя тварин», який визначає правові та організаційні засади забезпечення захисту здоров’я тварин, благополуччя тварин, ветеринарної практики, виробництва, обігу та застосування ветеринарних лікарських засобів, а також обігу побічних продуктів тваринного походження.

Закон врегулював питання щодо визначення термінів «домашні тварини», «некомерційне переміщення» і оновив питання щодо видачі ветеринарних документів та ведення Єдиного державного реєстру ветеринарних документів, але суттєвих змін для власників домашніх тварин у законі не передбачено.

При цьому, згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28 лютого 2025 р. №1366 «Про затвердження Порядку видачі ветеринарних документів та ведення Єдиного державного реєстру ветеринарних документів», із 1 березня 2026 р. реєстр вступає в дію, і в ньому передбачено можливість оформлення та обліку ветдокументів в електронній формі.

Водночас для власників домашніх тварин суттєвих додаткових обов’язків не встановлено – зміни стосуються переважно процедур видачі, обліку та перевірки ветеринарних документів ветеринарними лікарями і уповноваженими органами. Таким чином, нове регулювання спрямоване насамперед на цифровізацію та уніфікацію системи ветеринарних документів, упорядкування їх обліку та наближення національних процедур до європейських підходів у сфері ветеринарної медицини, а не на зміну правил утримання домашніх тварин їхніми власниками.

Водночас в Україні діє Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження». В ньому, зокрема, йдеться про заборону залишати домашню тварину прив’язаною, якщо довжина прив’язі становить менше як 20 метрів (крім собак, що виконують сторожові функції, для яких така довжина має становити не менше як 10 метрів).

Також незалежно від довжини прив’язі забороняється залишати тварину без можливості сховатися у приміщенні, споруді тощо, прив’язаною під дією прямого сонячного проміння при температурі повітря більше як +20°С або менше ніж 0°С».

Сюзанна СИРОТЮК.