Понеділок, 25 Листопада 2024 р.
21 Січня 2022

«СІЧ-2-30»: ЧЕКАЄМО НА ЗНІМКИ

Фото надане Центром прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поляДата 13 січня 2022 року міцно закарбувалася в нашій історії як день, коли Україна повернулася в космос. Саме цього дня, о 17.25 за київським часом, український супутник «Січ-2-30» у космос відправила ракета-носій Falcon 9 компанії SpaceX Ілона Маска. Запуск відбувся у США з мису Канаверал у штаті Флорида. Близько 19.00 супутник вийшов на орбіту та відокремився від ракети. Саме з цього моменту керування ним – завдання фахівців Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля, що є філією Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства.

А розташований центр за 30 кілометрів від Кам’янця-­По­дільського, у с.Залісці на Ду­наєвеччині. І саме звідти здійс­нюється управління «Січчю». Як супутник сьогодні «почувається» на орбіті, «Подолянин» запитав у начальника центру Ігоря МОРДВІНОВА.
– Наразі відбуваються льотно-конструкторські випробування космічної системи. Тобто, орієн­товно впродовж місяця-двох відбуватиметься стабілізація супутника на орбіті, перевірка сонячних батарей, корекція та налагодження всіх систем, – розповів Ігор Станіславович. – Перший знімок із космосу отримаємо тоді, коли апарат пройде випробування, й усі технічні питання будуть вирішені. Тому сьогодні про терміни щодо космічних знімків завчасно щось говорити.
На запитання «Чи важко керувати супутником?» відверто зазначив:
– Так, важко, бо це потребує потужного фаху від персоналу. Нині весь персонал отримує навички з цієї роботи. Для нас робота такого профілю нова. Тому всі вчимося і рухаємося вперед!
– Колектив у нас цивільно-війсь­ковий. Усі фахівці – вузького профілю з експлуатації космічних систем, адже це і є завданням центру, –
про­довжує Ігор Мордвінов. – Працюють військовослужбовці, котрі після анексії Криму не зрадили Україну, а продовжили службу в нас. До 2014 року вони служили в Криму.
Є в нашій команді й молоді випуск­ники Житомирського військового університету. Словом, команда потужна і фахова.

Начальник Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля Ігор МордвіновДо речі, Центр прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля має досить багату історію, а на сьогодні він єдиний і унікаль­-ний в Україні. Ще 1972 року було ухвалено рішення про створення в СРСР єдиної системи супутникового зв’язку, й почалося роз­гортання низки наземних вимірювальних пунктів, які оснащувалися відповідними системами, обчислювальною технікою, засобами зв’язку та передачі інформації. 1974 р. один із таких науково-вимірювальних пунктів був розгорнутий у Дунаєвецькому районі, в с.Залісці, що за 15 км від Дунаївців. Пункту було присвоєно черговий номер у реєст­рі наземних вимірювальних пунк­тів СРСР – 19-й НВП. Багато назв він змінив: був і військо­-вою частиною, і окремим науково-випробувальним комплексом, тепер – Центр прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля. В квітні 1992 р. установа перейшла під юрисдикцію України,
а з 1997 року ввійшла до складу Національного космічного агент­ства України. Колектив не тіль­ки зберіг, а й розвиває та примножує дієздатний науково-технічний потенціал, який дістався в спадок від військово-космічних сил СРСР. За час існування пункту проведено десятки тисяч сеансів управління космічними апаратами, прийому інформації та сеансів забезпечення. Уком­плектований висококласними фахівцями та унікальними космічними засобами, успішно втілює в життя Космічні програми України. Варто додати, що дві інші військові частини з аналогічними завданнями, що за­лишилися після розвалу Ра­дянсь­кого Союзу, ми втратили. Адже вони були розташовані в Криму – в Сімферополі та Єв­паторії.

Фото надане Центром прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поляНагадаємо, що запуск супутника «Січ-2-30» став однією з найбільш обговорюваних подій в Україні та вагомим кроком у поверненні України в космос. Власне таку надію висловив голова Державного космічного агентства України Володимир ТАФТАЙ на своїй сторінці у фейс­буку: «Призначення супутника «Січ-2-30» – моніторинг використання земель, рослинності, лісових і водних ресурсів, ліквідація наслідків стихійних лих. Тобто, це супутник для цивільних завдань. При цьому він дасть змогу й отримувати досить якісні дані про ство­рення інженерних споруд, переміщення військової техніки, кораблів тощо.
«Січ-2-30» – це перший за 11 років власний супутник України на ор­біті. Ми вже підготували проєкт кос­мічної програми, яка перед­бачає створення угруповання з 8 українських супутників на орбіті до 2025 року. Запуск супутника «Січ-2-30» – це крок для повернення України в космос. Ми зробили все для того, аби цей крок був вдалим».

Загальна маса супутника – 153 кг. Роздільна здатність становить 6,1 х 8 м при ширині смуги зйомки близько 36,5 км. Накопичувач даних містить 10 Гб інформації. Супутник розроблений КБ «Південне».
Президент України Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ у Telegram подякував працівникам українсь­кої аерокосмічної галузі й зазначив, що наш супутник буде інтегрований у програму ЄС зі спостереження за Землею Coper­nicus.