ПІШЛИ У ВІЧНІСТЬ ЗА УКРАЇНУ
За кожним іменем – життя, родина, нездійснені мрії та велика жертва заради держави.
ПЛАНИ, ОБІРВАНІ ВІЙНОЮ
26 грудня Кам’янець провів в останню путь солдата Сергія ВІТЕНКА.
Сергій Сергійович народився 26 квітня 1995 р. До лав захисників доєднався за мобілізацією 22 січня 2024 р. Був оператором відділення управління командира мінометної батареї в одній із військових частин ЗСУ. Герой загинув 12 квітня 2024 р. під час ведення бойових дій поблизу с.Новобахмутівка Донецької області, виконуючи бойове завдання. Після тривалого часу очікування Воїн повернувся востаннє додому – його особу було встановлено за результатами ДНК-експертизи.
Поховано Захисника на Алеї Слави.
А ЩЕ ЖИТИ І ЖИТИ…
18 грудня 2025 р. під час ведення бойових дій у результаті атаки FPV-дрона з боку противника поблизу с.Іванівка Синельниківського району, виконуючи бойове завдання за призначенням, загинув солдат Дмитро ЗАЄЦЬ.
Дмитро Петрович народився 9 квітня 1993 р. За мобілізацією доєднався до лав захисників 8 вересня 2025 р. Обіймав посаду майстра відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів в одній із військових частин ЗСУ.
29 грудня Героя поховано на Алеї Слави.
ЗАГИНУВ ЗА ВОЛЮ, ЗА МИР
30 грудня 2025 р. місто попрощалося із солдатом Денисом ЛІЩУКОМ.
Денис Тимофійович народився 30 жовтня 1986 р. На посаді патрульного одного із прикордонних загонів Держприкордонслужби Захисник служив із 20 березня 2024 р. Після цього обіймав посаду інспектора прикордонної служби другої категорії.
Воїн загинув 28 березня 2025 р. поблизу с.Тихе Харківської області, виконуючи бойове завдання за призначенням.
Поховано на Алеї Слави.
ЗАЛИШИВСЯ ВІРНИМ ПРИСЯЗІ
5 січня 2026 р. Кам’янець-Подільський провів в останню путь солдата Валерія ШУЛЕГУ.
Народився Валерій Петрович 8 лютого 1984 р. Проходив строкову службу в 2002-2003 рр. За мобілізацією доєднався до лав захисників у травні 2024 р. Був солдатом резерву 59 запасної роти в одній із військових частин ЗСУ.
Воїн помер 30 грудня 2025 р. в с.Омельник Пологівського району Запорізької області.
Поховано Героя на міському кладовищі в секторі для військовослужбовців.
НЕ ТАКОЮ МАЛА БУТИ ВІДПУСТКА
2 січня 2026 р. Кам’янець-Подільська громада провела в останню путь молодшого сержанта Сергія КОМАРНИЦЬКОГО.
Сергій Борисович народився 12 квітня 1985 р. До лав захисників доєднався 27 вересня 2024 р. Обіймав посаду старшого водія-радіотелефоніста штурмового спеціалізованого відділення в одній із військових частин ЗСУ. Серце Воїна зупинилося 30 грудня 2025 р. під час відпустки для реабілітації в м.Вінниця.
Поховано Захисника на Алеї Слави.
МАВ НЕЗЛАМНУ ВОЛЮ ДО ЖИТТЯ
4 січня 2026 р. зупинилося серце мужнього Воїна, професіонала своєї справи та справжнього патріота – командира однієї з військових частин ЗСУ полковника Сергія ЛІЩУКА.
Сергій Миколайович народився 22 травня 1981 р. в Кам’янці-Подільському. Обравши фах військового ще в юності, він пройшов довгий і звитяжний шлях від курсанта до командира частини. Його кар’єра була нерозривно пов’язана з інженерними військами і захистом рідної землі.
За плечима офіцера – роки сумлінної служби, досвід миротворчих операцій у Косові та безкомпромісна боротьба за суверенітет України з перших днів війни. За мужність, відвагу і високий професіоналізм був відзначений численними нагородами та відзнаками. Протягом служби Сергію Миколайовичу неодноразово доводилося ризикувати життям. Під час останнього бойового завдання зазнав важких проникаючих осколкових поранень. На жаль, наслідки поранень і надлюдські навантаження виявилися фатальними.
«Синочку мій, Сергійку!!! Як нам жити без тебе? З 13 грудня скільки болю та операцій довелося тобі пережити, – написала в соцмережі Алла Ліщук. – Ми всі молилися за твоє здоров’я, але не змогли тебе спасти. Спи спокійно, мій любий… А ми тебе ніколи не забудемо! Бо герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях!!!».
У Героя залишилися дружина, син і донька.
НАДІЯ ОБЕРНУЛАСЯ ГІРКИМ БОЛЕМ
«Після тривалого періоду невідомості підтвердилася загибель нашого земляка Олександра КУЧЕРЯВОГО, 1981 р.н., солдата механізованого підрозділу ЗСУ, – повідомила міський голова м.Дунаївці Веліна Заяць. – Олександр загинув 19 липня 2024 р. під час бойових дій у районі с.Прогрес Покровського району Донецької області. Він до кінця залишився у строю, прикриваючи побратимів і виконуючи свій обов’язок перед Україною. Довгі місяці вважався зниклим безвісти, і його рідні жили з надією та вірою. Сьогодні ж ця надія змінилася гірким болем, який неможливо передати словами. Без чоловіка й батька залишилися дружина та двоє дітей, сина втратили батьки, брата – рідна людина. Разом із ними сумує вся наша громада».
ЙОГО ПОВАЖАЛИ ТА ЦІНУВАЛИ
Стало відомо про загибель військовослужбовця із с.Стара Гута Смотрицької тергромади Віталія БУГЕРКА.
Захисник тривалий час вважався зниклим безвісти. На жаль, експертиза ДНК тіла загиблого Героя підтвердила найстрашніше…
«Його ім’я назавжди залишиться в пам’яті громади та серцях усіх, хто знав, поважав і цінував Віталія. Це непоправна втрата для рідних, близьких і всіх нас», – повідомили у Смотрицькій ТГ.
ЙОГО ВІДВАГА СЛУГУВАЛА ПРИКЛАДОМ
7 грудня 2025 р. під час виконання бойового завдання поблизу м.Сіверськ Бахмутського району Донецької області загинув молодший сержант Анатолій МЕЛЬНИК.
Народився Анатолій Іванович 24 березня 1996 р. Доєднався до лав захисників 31 березня 2023 р. Ніс службу на посаді головного сержанта взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів в одній із військових частин ЗСУ.
«Анатолій був справжнім героєм і відданим захисником України, з честю та гідністю став на захист рідної землі, боронячи нашу державу від ворога, і до останнього залишався на передовій боротьби за свободу та незалежність України. Його мужність, відвага і самовідданість слугували прикладом для всіх, хто мав честь боротися поруч. 24 грудня Анатолія Мельника поховали на Алеї Слави кладовища в с.Кадиївці», – повідомили в Орининській тергромаді.