ДО ВУЛИЦЬ ПРИСТУПАЮТЬ ДЕПУТАТИ

Топонімічна комісія завершила свою роботу щодо надання пропозицій із перейменування вулиць, яке назріло після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Вже цього тижня на розгляд депутатів міської ради було винесено питання зміни топонімічної мапи міста. Поки що остаточного рішення не ухвалено, і «Подолянин» продовжує знайомити читачів із тими пропозиціями, які надсилали на адресу топонімічної комісії як пересічні кам’янчани, так і організації та спілки (початок у номері від 27 травня, 3 червня ц.р.).

Зокрема, католицька громада міста внесла пропозиції вшанувати пам’ять першого єпископа відновленої Кам’янець-Подільської дієцезії Яна Ольшанського (1919-2003) та Папи Івана Павла ІІ (1920-2005). Ось вит­римки з відповідного подання:

«Ян Ольшанський із 1948 по 1991 рр. постійно перебував на Подільській землі та духовно опікувався її римо-католиками. Крім того, підтримував підпільну і заборонену Греко-католицьку церкву, з повагою ставився до представників Православної церкви та інших християнських конфесій. У 1991-2002 рр. він очолював Кам’янець-Подільську римо-католицьку дієцезію і відновив релігійне та духовне життя після атеїстичного терору. Його зусиллями розпочато відновлення багатьох сакральних пам’яток нашого міста, що нині стали справжніми туристичними візитками Кам’янця-­Подільського (Кафедральний собор Петра і Павла, Домініканський костел св.Миколая).
Цього року також припадає 100-річ­чя показового процесу над като­лиць­кими священниками («спра­ва ксьондзів», 02.09.1922 р.), яких безпідставно засудила більшовицька влада. Тому в особі єпис­копа Яна Ольшанського ми символічно вшануємо всіх римо-католицьких та інших християнських священнослужителів, які не покинули своїх вірних і стали жертвами комуністичної диктатури. Тим більше, що останні роки він провів у Кам’янці-Подільському, тут помер та був похований».
«Вважаємо слушним і гідним наслідування прикладу Києва, Жито­ми­ра та Львова, де вже з’явилися ву­лиці імені Івана Павла ІІ. Св. Йоанн Павло ІІ є також покровителем поль­сько-українського примирення та єдності, що яскраво бачимо під час цієї війни. Крім того, в Слов’янського Папи тече і українська кров, адже його мати Емілія Качуровська походила з Кременця, що на Тернопільщині.
Вартим уваги є те, що він є по­кровителем багатьох міст-побратимів Кам’янця-Подільського: Кракова (у 1964-1978 рр. був архієпископом цього міста) і Малопольського воєводства, зі столицею у Кракові, Свідніци, та Почесним громадянином Ченстохови, Каліша й Перемишля. Тому перейменування однієї з вулиць нашого міста є також способом подякувати і вшанувати наших польських партнерів, які неодноразово надсилали нам допомогу.
Крім того, він був великим прихильником християнської єдності та зцілення ран між католиками і православними, про що свідчать його візити у Грецію, Румунію, Грузію. Єдиною країною, що, попри численні спроби, не прийняла, була росія».

Спільнота діячів культури та мистецтв звернулися з клопотанням щодо присвоєння одній із вулиць нашого міста ім’я подільського композитора Олексія БЕЦА. Ось витримка з подання:

«Ім’я заслуженого працівника культури України, члена Національної всеукраїнської музичної спілки, лауреата обласної премії в галузі музичного мистецтва ім.Владислава Заремби, доцента К-ПНУ ім.І.Огієнка, відомого подільського ком­позитора, збирача і дослідника подільського фольклору, засновника і керівника народного ансамблю троїстих музик «Подільські аква­релі» Олексія Беца знане в мистецьких колах професійних та аматорських колективів. Його оригінальні народно-інструментальні, хорові та вокально-інструментальні твори приваблюють численну аудиторію поціновувачів його надзвичайно блискучої та оригінальної творчості.
Олексій Бец відомий в Україні як талановитий музикант, баяніст-віртуоз, композитор, пісні якого співають в усій Україні та далеко за її межами, оголошуючи їх інколи народними».