Десять років тому, 24 травня 2011 року, пішов у засвіти головний редактор «Подолянина» Віталій Бабляк. Пропонуємо Вашій увазі дві публікації Віталія Петровича з «Прапора Жовтня», де він очолював агропромисловий відділ, про Бабшин та про Олександра Сарахмана з Чорнокозинців. Вони побачили світ відповідно 21 жовтня 1988 року про Бабшин та 28 листопада 1987 року про Сарахмана.
Сьогодні Віталієві Бабляку (1951-2011) виповнилося би 69 років. Незмінний, із грудня 1992 року, засновник і головний редактор «Подолянина», він не дожив три місяці до свого 60-річчя – 24 травня 2011 року відійшов у вічність. Віталій Петрович цікавився всім: історією, яка була його фахом, сільським господарством, очолюючи агропромисловий відділ у редакції «Прапора Жовтня», де почалася його журналістська кар’єра, політикою, спортом (особливо мотоболом), мистецтвом.
Працюючи від грудня 1994 року редактором «Кам’янець-Подільського вісника», я мав можливість експериментувати, іноді навіть на грані фолу. Однією із спроб вдихнути свіжу струю в часопис стала його структуризація з виділенням чотирьох сторінок в окремий блок під назвою «Так!». Цей блок, який міг би продаватися самостійно, містив найнеобхіднішу для читача інформацію: короткі останні новини, програму телебачення з анонсами фільмів, прогнози – астрологічний і погоди, кросворд, курс валют, безплатні приватні оголошення та рекламу.
У ділових стосунках із людьми Віталій Бабляк багато в чому був схожим… на Англію, в якої, як відомо, немає вічних друзів і вічних ворогів, а є вічні інтереси.
П’ять років тому, 24 травня 2011 року, не доживши трьох місяців до 60-річчя, відійшов у вічність Віталій БАБЛЯК. Залишилися його публікації на газетних шпальтах, міцно тримається на плаву виплеканий ним «Подолянин», живе пам’ять про прекрасну людину в серцях рідних і близьких, усіх тих, хто з Віталієм Петровичем учився, працював, мав щастя спілкуватися.
Чотири роки тому, 24 травня 2011 року, відійшов у вічність ініціатор створення та перший головний редактор «ПОДОЛЯНИНА» Віталій Бабляк. Як синові фронтовика, Віталію Петровичу завжди була близька воєнна тематика. У рік 70-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні пропонуємо увазі читачів нарис Віталія Бабляка «Пам’ять ветерана», опублікований 27 квітня 1984 року в газеті «Прапор Жовтня» (нині «Край Кам’янецький»).
24 травня виповнюється три роки, як перестало битися серце засновника та першого головного редактора приватної газети «ПОДОЛЯНИН» Віталія БАБЛЯКА.
24 травня для колективу редакції газети «ПОДОЛЯНИН» завжди буде особливим днем. Днем, коли зупинилося серце засновника і першого головного редактора «ПОДОЛЯНИНА» Віталія БАБЛЯКА. Тоді, два роки тому, від болю завмерли серця в усіх тих, хто любив і поважав Віталія Петровича: його рідних, колег і друзів.
21 серпня 2011 р. мало стати одним із найвеселіших, най-тепліших, найрадісніших днів у житті «ПОДОЛЯНИНА». Незмінний керманич цього потужного флагмана регіональної журналістики Віталій Петрович БАБЛЯК у день свого 60-річчя приймав би вітання від рідних, друзів, колег, знайомих, усіх тих, хто любить і цінує його талант, його неординарну особистість. На жаль, уже майже три місяці Віталія Петровича немає з нами. Але живуть у серцях його щирі слова, мудрі поради, добрі вчинки, живе виплекана його душею газета. І ллються спогади…
До 60-річчя свого засновника та довголітнього головного редактора Віталія БАБЛЯКА «ПОДОЛЯНИН» задумав видати книгу спогадів про нього та звернувся до всіх, хто знав Віталія Петровича, з проханням поділитися спогадами про цю людину, фотографіями.
Коли людина відходить у вічність, людство втрачає цілий світ. 50 років тому поет Євген ЄВТУШЕНКО так і написав: «Не люди умирают, а миры».
Сталося те, чого ніяк не могло статися. Сталося те, в що просто неможливо повірити. Не стало Віталія БАБЛЯКА.
Зупинилося серце незмінного капітана корабля з таким знайомим мешканцям міста і району, а завдяки Інтернету – і в багатьох куточках нашої планети, синім написом на борту – «ПОДОЛЯНИН». Корабля, народженого в мріях Віталія Петровича. Корабля, виплеканого ним. Корабля, який, розпочавши плавання 26 грудня 1992 р., невдовзі став флагманом кам’янецької журналістики.
21 серпня цього року Віталію Петровичу мало б виповнитися 60. Він не дожив до свого ювілею всього 2 місяці і 28 днів. На жаль, ми так і не встигли зробити з нашим головним редактором ювілейного інтерв’ю, тому повторюємо щиру, веселу, дотепну розмову, яку мали журналісти «ПОДОЛЯНИНА» напередодні його 50-річчя (21 серпня 2001р.). Інтерв’ю передруковується з єдиною зміною – десять років тому воно мало по-журналістськи провокаційну назву «Редакція проти БАБЛЯКА», а сьогодні хочеться сказати, що «БАБЛЯК ЗАВЖДИ З РЕДАКЦІЄЮ!»
