КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ ПИВОВАРНИЙ ЗАВОД. РІК 1946

Як жив Кам’янець-Подільський пивоварний завод у сталінський період, повоєнну добу, можна дізнатися з наказів по підприємству.

Новий 1946 рік починався з наказу №1 від 1 січня, в якому сувору догану отримав начальник пожежно­охоронної служби Є.Печурін за «вчинення дебошу під час виконання службових обов’язків у нетверезому стані на території заводу».

Паровий котел нагадав про свою зношеність знову в січні, а тому за приписом «Укрглавпива» директор заводу Тихон Шарейко відправляє у Станіслав головного механіка Миколу Яцковського, аби той з’ясував технічний стан парового котла, що знаходився на Станіславському дріжзаводі. Останній же з 11 лютого перебував на лікарняному і не поїхав через морозні безсніжні лютневі дні, що вже були передвісниками неврожаю та великого голоду, який лютував в Україні з кінця 1946 року до врожаю 1947 року.

Свиноматки дали приплід наприкінці січня, тому в наказі від 2 лютого за «хорошу ­ чесну працю за доглядом корів та свиней т.т. Ізотовій та Козар видати безкоштовно по одному підсвинку…[а 14 робітникам] видати по одному підсвинку по собівартості ­ льошки 45 карб., кабанчики 65 карб., наступним працівникам: Вудвуд, Барцева, Балаба, Полегонько, Прокопович, Роговська, Тодосійчук, Пшесмецький, Радецький, Леві, Картавих, Бергер, Холошенко, Олефір [і в тому числі для себе] ­ Шарейка. Всім вищевказаним товаришам забрати підсвинків до 5 лютого 1946 р.».

У наказі від 7 березня, приуроченому до Міжнародного жіночого дня: «Жінки нашого заводу, разом із жінками нашої країни працюють не покладаючи рук на благо народу, на процвітання нашої Соціалістичної Батьківщини. За чесну працю на заводі висловлюю подяку наступним товаришам, а саме Наземченко, Барцовій, Балабі, Полегенько, Свідерській, Сокальській, Кобелевій, Ізотовій, Віннюковій, Свідерській, Чупрій».

11 березня Шарейко висловив подяку Жуковському, який справив автомашину «Опель Бліц». Наступного дня їздову Тодосійчук зловили: «За самовільне взяття 5 кг ячменя із складу оголошую сувору догану із занесенням в особисту справу, одночасно попереджаю інших робітників, при повторенні подібних випадків будуть винуватці притягуватись до судової відповідальності».

Попит на пиво з перших днів весни змушував дотримуватися технологічних процесів, тому з 26 березня працівники проходили навчання з обов’язкового техмінімуму: «Заняття проводити 2 рази в тиждень… в середу та п’ятницю по 2 академічні години з 17.30 до 19.30».

Споживали пиво і прагнули на ньому заробити й робітники Пивзаводу, серед яких агент із забезпечення А.Макеєв: «За появу в робочий час на території заводу в п’яному виді і дебош… з роботи зняти… бухгалтерії провести розрахунок [з ним ] по 23 березня. За відпуск пива в кількості 429 літрів без розхідного документа, завскладом готової продукції т.Тарнавським, передати справу в прокуратуру для притягнення до відповідальності. Копію акта направити в слідчі органи».

На початку квітня через значне використання заводського реманенту Шарейко заборонив користуватися технічною пилкою, якщо не було дозволу гл. механіка Яцковського, а 5 квітня з посади знятий глав. бух. Сергій Банников на підставі його власної заяви.

Збільшення світлового дня прописано в наказі від 11 квітня, за яким із 12 квітня робочий час тривав з 8.00 до 17.00 з перервою з 12.00 до 13.00. Тоді ж у квітні головний інспектор міста Л.Бондар провів обстеження всіх кіосків і з’ясував, що в них відсутні шприци з сиропом, бо за постановою глав. держ. сан. інспекції №1 продаж безалкогольних напоїв без шприців забороняється: «Пропоную до 20 квітня забезпечити шприцами всі кіоски та буфети. Після 20 квітня вищезазначені об’єкти, не оснащені шприцами, ­ будуть закриті».

Неврожай і голод 1946-­1947 рр. перегукується завуальовано в багатьох наказах Тихона Шарейка. У звіті підсобного господарства пивзаводу зазначається, що на 9 гектарах було під гречкою 2,5 га, під просом ­ 1,5, під зеленим кормом (віка­меланка) ­ 5 га: «Врожаю не зібрано жодного центнера, бо посіви знищені під час засухи, про що є відповідний акт Держстрахінспекції і від сусіднього колгоспу, до якого подано судовий позов (справа слухається). 19.12.46 р.».

У наказі від 27 серпня створена комісія, яка мала встановити об’єми ячменю і кукурудзи на складах, а Володимир Москалюк назначався зав. складом по зерну.

Неврожай ячменю і зрив плану з виробництва пива змусило Київський міжобласний пивтрест направити на Пивзавод ячмінь. У наказі від 20 вересня вказувалося, що для розвантаження машин з ячменем, які направлені з глибинних пунктів Заготзерна, встановлювалися розцінки за його розвантаження, а саме: вивантаження з подачею на плечах до зернового елеватора з висипанням у бункер ­ 8 карб.; вивантаження з висипанням на плечах на 2 поверх із висипанням у засіки ­ 15 карб.; так само, але на ІІІ поверх ­ 20 карб., на 4 ­ 25 карб.

Тоді ж у середині вересня від машиніста Г.Вудвуда Шарейко отримав заяву щодо його раціоналізаторських пропозицій на виробництві: «Мною зроблено пропозицію і технічно обладнано подачу гарячої води в розливний цех для миття бочок і пляшок від парового відділення… бо до цього часу це здійснювалось кустарним способом, тобто здійснювалось в окремих котлах дровами, що впливало на вартість окремих витрат і утримання робітника з підігріву і забезпечення гарячою водою цеха. Після впровадження моєї пропозиції економія виробничих витрат складає мінімум 600 карб. в місяць. Мною було подано завчасно заяву заводському комітету про напрацювання моїх пропозицій. Плати мені належної суми я не отримав. А тому прошу мені належної винагороди». Та серед наказів за вересень­жовтень він не отримав жодних коштів і підвищення розряду. Преміальних 200 карб. отримає лише до дня Жовтневої революції разом з іншими робітниками пивзаводу.

Світло­лампа «Летюча миша», через нестачу електроенергії на заводі, з 12 жовтня використовувалася на прохідній, а в конюшнях і на солодовні з використанням лише керосину та солярки в лампі в кількості від 100 до 150 г.

Місцева електростанція, що зведена 1936 року під кам’янецьким замком, не забезпечувала всіх електрикою в холодну осінь 1946 року.

За рішенням міськради №890 від 15 листопада «Про затвердження графіка витрачання електроенергії виконком вирішив»:

«1. Графік витрачання електроенергії на листопад та грудень, який передбачає роботу промислових підприємств міста з 8.00­15.00; роботу водонасосних станцій №1 та №2 з 7.00­14.00 і роботу хлібзаводу з 7.00­15.00 та з 17.00­1.00 ­ затвердити. 2. Надаючи серйозне значення постачанню населення водою, зобов’язати директора водопровода т.Дарера і завідуючого пром. відділом т.Давидова систематично контролювати подачу електроенергії водонасосним станціям №1 і №2. 3. Для покращення надмірного витрачання електроенергії зобов’язати директора електростанції т.Гулько в письмовій формі довести до відома всіх керівників підприємств і установ міста встановлення ліміта для них електроенергії з 20 листопада по 20 січня 1947 р. і суворо контролювати правильність споживання електроенергії. Підприємства і установи, що витрачатимуть електроенергії більше встановленого ліміта, відключати зовсім і притягати до відповідальності. 4. Приймаючи до уваги, що електростанція одержує пальне від Міністерства Комунального господарства лише для освітлення та обслуговування підприємств комунального господарства, пропонувати директорам підприємств про відпуск пального для обслуговування енергетичних потреб підприємств. Отримане пальне передати міській електростанції. З метою економії електроенергії, правильного її витрачання, зобов’язати секретаря Міськвиконкому т.Гоголя, зав. відділом т.Давидова і т.Гулько до кінця листопада скласти проект обов’язкової постанови Міськкому про порядок користування електроенергією підприємств і населення міста. Голова Демчук.В.О., секретар Ткачук.

Для Пивзавода: встановлений ліміт використання 5 кв. час користування з 8.00 до 13.00 і з 17.00 до 1.00 ­ 1 кв. / 22.11.46 / Павловський».

1946 року догани отримували робітники за запізнення на роботу, чи були запримічені за крадіжкою пива, ячменю, або перебували п’яними чи не виконували розпоряджень. Догана завгоспу Огрузинському за використання хворого коня на кличку Гриць і за нетактовну поведінку (з 1.08 він переведений із посади завгоспа на посаду маляра); 14.06 догана бухгалтерці А.Кобелевій через ставлення до головного бухгалтера Дудкевич; Козловському догана 10.07 за п’янство; догани за запізнення на роботу на 10 хв. 19.07 отримали Свідерська, Лапський, Фленс; догана охоронниці прохідної Кучук, яка вирвала з журналу прохідної один листок та зібрала поряд із собою компанію осіб, що не дозволило їй виконувати прямі обов’язки; старший конюх Чміль звільнений з 19.08, враховуючи його арешт; солодовника Ковальського переведено з 5.08 на посаду каменяра; бухгалтерці А.Кобелевій за 1,5­річне «добре і чесне відношення» виплата премії в сумі 400 карб.; догана 23.08 завгосподарством Гері за залишення вантажної машини з торфом; головному бухгалтеру П.Дуткевич від 23.08 нарахована премія в розмірі його місячного окладу за дострокову здачу піврічного звіту і успішну роботу з ліквідації дебіторської заборгованості; за сон на посту охоронець Козловський отримав догану 8.09; Є.Барцева отримала догану за крадіжку 4 кг солода; за рахунок Пивзаводу 24.09 здійснено витрати на ритуальні послуги для головного механіка Н.Яцковського; за рахунок Пивзаводу здійснено поховання нач. відділу кадрів Н.Никитюк, яка загинула від отриманих травм під час аварії 16.10; Юхневичу догана 10.11. за запізнення на 15 хв. і за систематичне невиконання розпоряджень звільнений із 16.11. остаточно; Карасевичу догана за неодноразове залишення включеного електромотора елеватора.

За наказом від 2 вересня на заводі була створена комісія для проведення інвентаризації всього майна до 1 жовтня, а оскільки графіки її зривалися, то посилювалася трудова дисципліна з ретельно оформленою документацією, перевірялася і  зберігалася в окремих осіб із подальшою здачею наприкінці кожного місяця в бухгалтерію.

Книга наказів за 1946 рік проливає світло і на те, що саме до святкування річниць Великої Жовтневої революції працівникам приурочували виплати премій.

У наказі від 5 листопада Тихон Шарейко преміював у сумі 200 карб. Пшесмецького, Радецького, Вудвуд, Гриневича, Піонтковського, а також виніс подяку 10 особам, які довгий термін працювали на заводі.

За наказом від 10 листопада Тихон Шарейко вказує: оскільки коні, корови і свині на підсобному господарстві доведені до незадовільного стану, тому фураж для підсобного господарства мав особисто отримувати завгосп Гера та особисто брати участь під час роздачі, а Ізотова особисто відповідала за стан корів і свиней. Старший конюх Бец отримав сувору догану 26 жовтня за те, що розсипав фураж на подвір’ї ферми.

У наступному наказі від 16 грудня на основі Постанови Ради Міністрів і центрального Комінтерна ВКП (б) від 25 жовтня за №2662 «Про забезпечення збереженості державного хліба» відповідальним за облік і збереження всього зерна на пивзаводі назначений зав. складом Москалюк.

Початок суворої сніжної зими 1946 року відбився в наказі №100 від 20 грудня, за яким чергування на заводі встановлене для семи осіб з 23.00 до 7.00 кожного дня.

До початку великої весняної повені 1947 року залишалося менше як два місяці.

Руслан НАГНИБІДА, молодший науковий співробітник НІАЗ «Кам’янець».
(Далі бде).