КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ ПИВОВАРНИЙ ЗАВОД. РІК 1950

Закінчення. Початок у «ПОДОЛЯНИНІ»
від 18, 25 червня, 9, 23 липня, 13 серпня ц.р.

Хронологію подій реконструйовано завдяки Ф.Р.­ 42. оп. 1. спр. №9 К­ПМДА та Ф.Р­545 оп. №2, спр. №61, 84, 85 з ДАХмО.

У перші дні січня директор Больменко видав наказ про підготовку звіту за попередній рік і відповідальним призначено головбуха Білоуса.

Уже 6 січня на Пивзаводі за участі 10 осіб проведено засідання з виборів комісії щодо звірки колективного договору за 1949 р., а наступного дня на загальних зборах, де була присутня 51 особа, наголошувалося на застарілому обладнанні, через яке соцзмагання із Зіньківським і Проскурівським пивзаводами було проблематичним.

Одразу після зборів Больменко залишився без своєї секретарки ­ машиністки Клавдії Толдіної. Складно встановити, хто із членів міськкому допоміг із переведенням, але за прикладом секретарки Захарової, яку також перевели в апарат міськкому на початку 1949 р., секретарку Толдіну, яка пропрацювала з Больменком лише 6 місяців, звільнили 10 січня: «У зв’язку з переведенням її Міськкомом КП(б)У на роботу в апарат Міськкому. Підстава: заява з резолюцією і направлення Міськкома».

Довгоочікувані сильні морози вкрили кригою р.Смотрич 10 січня, і вже 13 січня на заводі приступили до заповнення льодників. За графіком, заготівля, перевезення і укладення планувалися на рівні 136 куб.м у день, а загалом 34000 куб.м мали накопичити в льодниках до 10 лютого. Перец Лімончик до 1 лютого мав забезпечити ізоляційним матеріалом, а саме: 15 т соломи, 50 куб.м тирси і 10 куб.м дощок. Але теплі січень і лютий змусили Больменка розподілити в авральному порядку 8 працівників по найближчих колгоспах із терміновим направленням від них по 500 кубометрів льоду.

Тепла зима і проблиски ранньої весни змусили Больменка видати 11 лютого наказ із боротьби з можливою повінню, але танення криги відбулося в межах норми.

Ще один наказ Больменка з’явився 13 лютого: «…Враховуючи, що відбувається несвоєчасне оформлення отриманої бочкотари по залізниці…попереджаю Лімончика і Холошенка, що у випадку допущення відступів від встановленого порядку… будуть вжиті суворі заходи адміністративного впливу, як за спробу заплутати облік на Пивзаводі по тарі».

У наказі від 25 лютого Больменко звертає увагу, що: «…в цехах заводу є випадки перекидання робітників з однієї роботи на іншу, що впливає на їх продуктивність… Наказую: утвердити кожного робітника за його спеціальністю та кваліфікацією на закріпленому робочому місці в цеха…». До опублікованого наказу затверджувався список із 44 робітників із зазначенням кваліфікації, розряду і системи оплати праці на 1950 р.

Через тривалу теплу погоду Больменко в наказі від 28 лютого вже звертається до головного інженера Прибелєва: «Незважаючи на письмові попередження, механік Малишко не виконав мого розпорядження про необхідність забезпечення безперебійної роботи паросилового господарства і всіх механізмів у варильному цеху. В результаті мішалка фільтраційного чана майже не працює до цього часу, більше того, варіння пива в ніч на 28 лютого затримане через відсутність палива, і як наслідок, відсутність пару протягом 3 годин… Оголошую догану і вимагаю виконання мого розпорядження, а при допущенні подібних випадків, вимушений вживати більш суворих заходів адміністративного впливу… Заходи заплановані по заготівлі льоду, а також зберіганню повністю не виконані і начзбут Кицько цій ділянці роботи не надає уваги, солому повністю не вивезли з колгоспу с.Кадиївці і вивезення тирси не закінчили, а Малишко не вимагав від Кицька, і лід повністю не закритий, що призводить до понаднормативного його зменшення».

Через декілька днів під гарячу руку Больменка потрапив експедитор складу готової продукції Холошенко, який через халатне ставлення до службових обов’язків не подав залишок готової продукції до 28 лютого. Третього березня, коли пивзавод перейшов на цілодобову роботу, Больменко видав ще один наказ: «Із метою посилення боротьби з крадіжками скляної тари, а також продукції, що випускається, та у зв’язку з вимогами Держконтролю УРСР …попереджаю весь склад охорони, що всі випадки недбайливого ставлення …буду розглядати як участь у крадіжці, за що буду притягувати до суворої відповідальності…».

Тоді ж, за наказом Пивтресту від 4 березня, Хитринська вчергове передала всі матеріальні цінності Миколі Фельвашнікову (1897 р.н.), який із 9 березня обійме посаду головного пивовара міста.

Із 14 березня головного інженера Прибелєва відрядили в
м.Тростянець, а його обов’язки поклали на головного механіка Малишка: «Зобов’язую головного інженера отримати і здійснити відвантаження парового котла». Через місяць Малишка повторно направили в Умань для отримання парового котла, і тоді ж ­ у Вінницю для підписання договорів на проєктно­рахункові роботи з його встановлення.

Збільшення попиту на пиво дозволило відкрити довгоочікувані пивбази у Деражні та Ізяславі, про що свідчать збережені автобіографії Нікітенка, якого прийняли 24 березня з місячним випробувальним терміном і окладом 600 карб., та Гоцака, який зарахований із 23 лютого.

Гоцак Максим Корнійович: «Я родився 13 серпня 1897 р. в селі Покутинці Солобковецької волості… в сім’ї селянина Гоцака Корнилія Івановича. Батьки мої як до революції, так і після революції займались хліборобством. Я закінчив Миньковецьке 2­класне училище в 1911 р., працював в якості переписувача в Міньковецькому волосному правлінні до 1913 р. і за неможливості прожити на неотримувану зарплату (5 карб. в місяць), я кинув роботу і до 1916 року жив дома. 16 травня 1916 р. був достроково мобілізований на Імперіалістичну війну і в лютому 1918 р. демобілізований в чині рядового. У 1918­1920 р. жив дома при батькові і займався хліборобством. В революційному русі участі не брав і ні в яких других всіх арміях не служив. 15.02.1921 ­ 27.10.1925 рр. працював в органах поліції і розшуку. 15.03.1926 р. ­ 31.12.1933 рр. працював в Деражнянському райвиконкомі на посаді тех. секретаря і зав. обслуговуючого бюро (член профсоюзу робітників земорганів з 1925 по 1941 р.). З 31.01.1934 р. по 11.07.1941 рр. працював ст. бухгалтером інкубаторно­птахостанції. 11.09.1941 ­ 24.03.1944 рр. був на території тимчасово окупованої німцями і працював бухгалтером в приписній касі банка в м.Деражня. Під час… війни служив в Червоній армії з 30.03.1944 р. ­ 10.09.1945 р. Брав особисто участь в боях на Висленському плацдармі і за р.Бобер, за що нагороджений орденом «Червона зірка» і медалями: «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною» і «За визволення м.Прага»…. Після демобілізації працював з 6.12.1946 р. по 20.08.1948 р. ст. бухгалтером заготпункта Ягринського ІТЛ МВД в
м. Деражня, а з 25.08.­10.12.1948 р. працював ст. бухгалтером заготпункта Главпромбуда. Звільнений з обох пунктів за ліквідацією. Моя сім’я складається із 3 осіб. Мама, жінка і син 9 років. Деражня, вул.Завальє №115».

Проте Пивбази в Деражні та Ізяславі працювали рівно два місяці.

Наприкінці березня Больменко на два дні відбув у Проскурів, а з 25 березня ­ до Львова. По приїзду розпочалися перевірки працівників нічної зміни. В наказі від 12 квітня з’ясовуємо, що Больменко вночі 11 березня застав т.Зинов’єва в п’яному стані «до неможливості». В результаті сушіння солоду відбувалося без дотримання встановленого режиму: «Подібні факти із Зинов’євим повторюються неодноразово… Наказую сушаря Зинов’єва звільнити з роботи… ».

Через два дні Больменко закріплює працівників за кожним цехом зі встановленням норм виготовлення продукції, а 14 квітня видає ще один наказ: «…13 квітня вечірній розлив пива був призупинений, а 14 квітня розлив по цій причині був розпочатий із запізненням в обох цехах на 40 хв. і робітники мали вимушений простій… наказую глав.інженеру та глав. механіку до 15 квітня повністю закінчити всі роботи… головному пивовару Фельвашнікову з 15 квітня розпочати варки, які проводити цілодобово до повного заповнення бродильно­лагерних ємностей, після чого перейти на денні варки… Прибелєву оголошую догану і вимагаю негайно ліквідувати недоліки… за простій вказаних цехів 14 квітня протягом 40 хв. і взагалі халатне відношення до виконання своїх обов’язків ­ Малишку ­ оголошую сувору догану з останнім попередженням… бухгалтерії порахувати простій робітників в цехах б/а напоїв та розливу пива протягом 40 хв. і віднести за рахунок т.Малишко та вирахувати при наступній виплаті йому зарплати…  

За порушення трудової дисципліни, образу секретаря парт. організації Москалюка, незаконний продаж навозу замість вивезення його на колективні городи, робітника Колесникова з 15 квітня зняти з роботи. За недобросовісне відношення до роботи по вивезенню навозу з підсобного господарства та очищення його від забруднення, робітникам т. Василенко, Ветвицькому, Варшавюк, оголошую догану та попереджаю, що надалі буду змушений приймати більш строгі міри».

Багаторічний конфлікт між Больменком і Прибелєвим, який працював із вересня 1948 р., завершився звільненням останнього з 6 травня на основі наказу Київського М/О Пивтресту за №18 від 27 квітня.

На початку спекотного травня Больменко знову посилює дисципліну на Пивзаводі, а саме забороняє розпивати пиво в лабораторії під виглядом «дегустації»: «Заборонити співробітникам вхід у заводську лабораторію, категорично заборонити проводити в лабораторії розпивання пива під видом дегустації, а також приводити сторонніх осіб… зобов’язую зав. лабораторії щоденно по закінченню роботи пломбувати лабораторію».

Перед травневими святами на Пивзаводі трапилася ще одна резонансна подія, через яку гуділи мешканці каньйону: «В ніч на 30 квітня за недисциплінованість, а саме безпричинну стрільбу з гвинтівки в нічний час, охоронцю Матросову виголошую сувору догану і в останній раз попереджаю, що у випадку допущення порушень вимушений буду зняти з роботи і притягнути до відповідальності».

Архівна справа №9 містить 140 наказів Больменка з 4 січня по 30 травня 1950 р., тоді як книги наказів за ІІ половину 1950 р. по 26 березня 1951 р. не збереглися, тому складно встановити, на якій підставі звільнений Больменко і на якій підставі призначений «ідейний сталініст» Лев Храковський.

Імовірно, постійні конфлікти із працівниками, застаріле обладнання, яке ледь працювало, постійні вимоги Київського Пивтрес­
ту і спроба отримати новий паровий котел та до того всього спекотний червень вплинули на здоров’я Больменка, бо 26 червня т.в.о. директора призначений Москалюк, а 15 липня ­ т.в.о. Мазунов. Імовірно, з 1 серпня директором призначений Лев  Храковський, при якому розпочалася заміна старого устаткування, а саме встановлення нового парового котла.

Значні обсяги продукції Пивзавод протягом 1950 р., як і в попередні роки, відправляв на ст.Дебальцеве, звідки продукцію споживали в Донецькій і Луганській областях. Але для того, щоб отримати вагон для відправлення пива, «…необхідно подавати п’ятиденні заявки напередодні, тобто за 72 год. до початку наступної п’ятиденки в 3 екземплярах через ТЕК та добові заявки за день до загрузки через ТЕК в 2­х екземплярах. Неподання заявок тягне за собою штрафи і недодачу вагонів, а отже не виконання держплану перевезень. … а це кримінальна відповідальність. Прошу притримуватись суворих вказівок. Начальник станції К­П Він.з.д. інженер­капітан­руху Ількевич».

«…Просимо надати на 17 травня один чотирьохосний вагон для відгрузки солода­сушки в м.Ворошиловоград (Луганськ)»…; «відповідно з планом перевезення Вам подано заявку на вагони­лідники на ст.Дебальцево: на 7.04. ­ 1 вагон, на 20 квітня ­ 1 вагон, на 26 квітня ­ 1 вагон, на 2 квітня ­ 1 вагон. Вагонів не подано, прошу Вашого підтвердження на подачу вагонів. Больменко».

«Рада Міністрів УРСР зобов’язала Вас в серпні цього року забезпечити відгрузку пива в Донбас на святкування Дня шахтаря 1200 гкл. Відгруз­
ка повинна здійснюватися по 1 вагону з закінченням 23 серпня… Управління округу Південно­західної залізниці від 2 серпня зобов’язало начальників забезпечити безперебійну подачу вагонів­лідників під відгрузку пива, так як вам виділено 16 вагонів. Начальник Укрглавпиво. І. Бровін».

…«Просимо надати на 10, 13, 17, 19, 23, 25, 26.08. ­ 12, 15, 18, 21, 23, 25, 27 та 29 вересня по одному чотирьохосному вагону­льоднику для відправки в Донбас, ст. Дебальцево. Храковський».

…«Нач. станції К­П… В.І.Ількевичу… повідомляємо, що план відгрузки пива Донбасу заводом виконаний, але враховуючи, що потрібна термінова відгрузка пива Донбасу до дня Сталінської Конституції ­ прошу Вас виділити нам ще додатково 10 вагонів. Храковський».

Та були і казуси під час транспортування. Зокрема, залізниця не погоджувалася відправляти вагони без провідників, вчасно не поверталася тара з Донбасу, і постійно фіксували недоливання пива: «…Здійснено було перевірку вагона­лідника №143737, прибувшого з К­П Пивзаводу… від 23 вересня, бочки з жигулівським пивом були взяті на вагу у зв’язку із сумнівом на недолив пива…. Після реалізації пива було зважено тару і виявилено фактичний вміст пива в бочках: бочка №1159 (літраж 133/брутто 178/ тара­41 ­ недолив 2 літри; бочка №822 ­ 12 літрів; №1705 ­ 1 літр; №1689 ­ 3 літри; №8612 ­ 7 літрів. Таким чином у вище вказаних 5 бочках пива жигулівського 25 літрів недолив. …направляємо акт на недостачу ­ недолив пива в 5­ти бочках в кількості 25 л по ціні 5 карб. 20 к. на суму 130 карб. мінус торг. знижка 9% = 11 карб. 70 коп. по відпускній ціні = 118 карб. 30 коп. Ваш представник відмовився від підписання акту, хоча він і присутнім був при переважуванні, мотивуючи, що у нього немає повноважень, які Вами видано йому тільки після 10.10.1950 р. Просимо на вказану суму кредитувати наш рахунок і зарахувати нам при наступному відпуску в оплату. Такі недостачі мають місце часто, за що розраховуються матеріально відповідальні особи, і лише тому, що на місці Ваш представник не наділений правом підпису актів за недолив…».

Станом на 1.10.1950 р., на Пивзаводі рахувалися 1612 бочок, серед яких 708 бочок ємністю до 100 літрів, 440 бочок ­ від 100 до 150 л, 266 бочок ­ від 150 до 200 л, 198 бочок ­ більше як 200 л.

Осінь 1950 року стала переломною на Пивзаводі, адже в 4 кварталі розпочалося встановлення парового котла «Шухова»: «Інспекції котлонадзора м.Вінниця. …Пивзавод має в експлуатації паровий котел, котел має максимальну зношеність. Експлуатація котла дозволена до 1 липня 1950 р. Завод отримав новий котел, роботи по встановленню якого будуть проводитись у вересні 1950 р. Пивзавод просить продовжити термін парового котла до введення в експлуатацію нового. Храковський».

Але для нового парового котла мали звести нову котельну, часу і грошей на зведення якої не було: «…у відповідності з техпроектом будівництва нової котельні… потрібно побудувати прибудову до існуючої котельні, де і встановити новий паровий котел «Шухова». В силу того, що існуючий паровий котел «Батарейная шістьорка»… заборонений з 1 січня 1951 р., Пивзавод просить введення його на місці котла «Батарейної шістьорки» в існуючому приміщенні котельні. Підготовка робіт по монтажу проводиться. Храковський. … 29 грудня 1950 р.».

У грудні 1950 р. Лев Храковський підготував пояснювальну записку з організаційно­технічних заходів на 1951 рік. У ній описав поетапну заміну обладнання і проведення ремонтно­будівельних робіт на загальну суму 787 тис. карб.

Книги наказів директорів Кам’янець­Подільського Пивзаводу за 1944­1950 рр. є унікальним явищем в архівістиці. Завдяки документам, вдалося з’ясувати роль підприємства у сталінський період ­ післявоєнну добу.

Лев Аронович Храковський керуватиме підприємством наступні 7 років. Але це вже інша сторінка в історії Пивзаводу, що вимагає окремого розгляду.

Руслан НАГНИБІДА, молодший науковий співробітник НІАЗ «Кам’янець».