6 Травня 2022

Ці слова сказані не на пасхальні свята навесні 2022 року. Вони прозвучали 20 квітня 1734 року (чи робили з цією фразою наліпки для карет, історії невідомо). Автором був подільський воєвода Стефан Гумецький, а написав він їх у листі до коронного маршалка. Що змусило поважного пана так висловитися? Давайте розбиратися.

6 Травня 2022

8 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ Мені сьогодні після прожитих декількох десятків років нелегко детально пригадати всі дрібниці мого раннього дитинства, яке припало на період воєнного лихоліття, влаштованого маніакальною владою злочинців, що втратили тоді, а деякі втрачають і нині почуття міри й людяності. Отож, як з’явився в моєму житті Михась Жеребецький, не па­м’ятаю. Можливо, […]

29 Квітня 2022

Війна – синонім зла і горя. Новини про Маріуполь, Харків, Волноваху чи Ізюм жахають нас уже понад місяць. Багато хто задумується: як довго наша країна буде відновлюватися з руїн після перемоги? Загадувати не будемо, але давайте зазирнемо в минуле і поглянемо, як відроджувалося наше місто після турецької окупації 1672-1699 рр.

22 Квітня 2022

У «Подолянині» від 8 квітня ц.р. ми почали ознайомлювати наших читачів із публікаціями історика Надії СТЕНЬГАЧ, яка з початком повномасштабного наступу рф на Украї­ну почала в своїх роботах проводити історичні паралелі між минулим і сьогоденням. Отже, продовжуємо знайомство з думками науковиці.

15 Квітня 2022

Із 1983 р. щороку 18 квітня світ відзначає Міжнародний день пам’яток і визначних місць. Ініціаторкою такого свята була Міжнародна рада з питань охорони пам’ятників і визнач­них місць (ІКОМОС). Рішення про відзначення дати було прийнято Генеральною Асамблеєю ЮНЕСКО 1983 року. Украї­на теж у середині квітня роками згадувала свої вічно недофінансовані архітектурні шедеври. Та цьогоріч ця подія матиме по всій країні зовсім іншу риторику. Наше суспільство нарешті доросло до люстрації списків наших пам’яток і визначних місць.

8 Квітня 2022

«Робота історика дуже і дуже важка, але це ней­мовірно цікава професія. Праця історика не менш важлива, ніж військовий фах. Адже історична правда під час війни стає на вагу ядерної зброї.

1 Квітня 2022

Нам усім болить кожна жертва цієї війни, кожен зруйнований будинок, кожне село в окупації. Але людям мистецтва боляче ще й за те, що, крім міст і сіл, ворог знищує і нашу спадщину.

25 Лютого 2022

Початок у «Подолянині» від 18 лютого Сестри, отже, мріяли про Фран­цію. У часи Наполеона ІІІ та імператриці Євгенії королівські резиденції в Тюільрі та Фонтебло стали гламурними оазами, де вальсували під Штрауса в сукнях із сотні метрів шифону, поки країна напружено будувала залізниці, тягнула водогони та перебудовувала міста. І в цей паризький гламур на початку 1850-х […]

18 Лютого 2022

«Подолянин» уже писав про сумну долю Лаури Пшездецької, чий мармуровий надгробок зберігається в Катедраль­ному костелі св. Апостолів Петра та Павла у Старому місті. Невже й справді Лауру і Кам’янець пов’язує лише історія колишнього музею атеїзму?

11 Лютого 2022

Поділля ІІ половини ХІХ ст. ми знаємо завдяки не надто численним фотографіям і його акварелям. Він назавжди зафіксував для історії Кам’янець і Устя Смотрицьке, Дунаївці й Зелені Курилівці, Чорнокозинці та Кудринці, Панівці й Смотрич, Рихту і Жванець, а його ім’я все ще не надто відоме широкому загалу.

4 Лютого 2022

Нагадаємо, що минулого разу ми залишили Кам’янець-­1785 у піднесеному очікуванні реформ від Комісії доброго порядку. Місто подбало, щоб його скарбницю було непросто відкрити, задумалося про профілактику пожеж, регулювало ціни на м’ясо та хліб, вирішило боротися з нелегальною торгівлею. Що ж було далі?

28 Січня 2022

Нагадаємо читачам, що минулого тижня (див. «Подолянин» від 21 січня 2022 р.) ми розповідали про спроби реформувати Кам’янець у XVIII ст.
Хоч подільська столиця і стала другим містом Речі Посполитої, де працювала комісія Boni Ordinis (Комісія доброго порядку), та через важку політичну ситуацію жодних покращень достойникам-комісарам добитися не вдалося. А що було далі?

21 Січня 2022

Напівзадушений податками і дуже нечисленний середній клас. Місто, яке деградує без реформ і змучи­-лося від того, що правити тут нама­гаються дві різні сили одночасно.
Послання до столиці з проханням до­помогти і розібратися. Спробуйте вгадати, про який період історії Кам’янця може йтися?

24 Грудня 2021

Сьогоднішній епізод «Кам’янецьких дежавю» буде досить незвичним. Нам доведеться активно залучати власну уяву – без неї ніяк у випадках, коли від споруди залишилося зовсім небагато.

3 Грудня 2021

Кажуть, коли на небі гасне зірка, обривається життя людини. Цьогоріч 28 серпня навіки згасла зірка життя професіонала банківської справи, доброї та чуйної людини,
люблячого чоловіка й батька Василя МАРЦЕНЮКА. Але доки живі спогади рідних і колег, доти житиме пам’ять про Василя Кириловича, якому б 5 грудня виповнилося 85 років.