Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



ВІВТОРОК, 19 ВЕРЕСНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

RSS

ТЕРЕНТІЙ  ТРОХИМОВИЧ  ТАРАДАЙКА 08.09.2017
ТЕРЕНТІЙ ТРОХИМОВИЧ ТАРАДАЙКА
Поет і гуморист Степан Риндик (1887-1972), 130-річчя якого відзначаємо 13 вересня, народився в Дунаївцях, гімназію закінчив у Кам’янці, політехнічний інститут
у Києві. Після поразки української революції мешкав за кордоном, зокрема у США.
Оповідання «Терентій Трохимович Тарадайка» видано 1943 р. в Празі. Пропонуємо фрагмент цього оповідання, правопис збережено. Хоч місто і не названо, але, з повною ймовірністю, це Кам’янець.

ПРОФЕСОР ХВЕДОРІВ - ПРОРЕКТОР І РЕКТОР 01.09.2017
ПРОФЕСОР ХВЕДОРІВ - ПРОРЕКТОР І РЕКТОР
У часи Української революції його величали Хведорів, а в радянські часи - Федоров. Він був проректором Кам’янець-Подільського державного українського університету, а в часи більшовицької навали виконував обов’язки ректора - самого Івана Огієнка. В радянський час Михайло Михайлович викладав до 1923 року у двох кам’янець-подільських вишах: інституті народної освіти та сільськогосподарському інституті, на які розділився університет, став дійсним членом Академії наук Української РСР. У вересні виповнюється 150 років від дня народження видатного вченого.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НЕВІДСТУПНЕ МИНУЛЕ 25.08.2017
НЕВІДСТУПНЕ МИНУЛЕ
У серії «Видатні особистості України» 20 грудня 2005 року Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету номіналом дві гривні «Всеволод Голубович». Її присвячено 120-річчю від дня народження українського політичного та державного діяча. Для нас же цікаво, що Всеволод Олександрович у Кам’янці-Подільському закінчив Подільську духовну семінарію, вів активну роботу в місті над Смотричем і під час Української революції.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«СПРАВДІ ЧУДОВЕ МІСТЕЧКО» 11.08.2017
«СПРАВДІ ЧУДОВЕ МІСТЕЧКО»
Наприкінці 1956 року побачило світ перше та єдине число літературно-художнього альманаху «Кам’янець-Подільський». Його підписано до друку 30 листопада 1956 року. Вступну статтю до альманаху написав відомий письменник, уродженець Кам’янця-Подільського, автор знаменитої трилогії про рідне місто «Стара фортеця» Володимир Бєляєв. Він тоді мешкав у Львові. А називалася ця стаття «Багаті і славні традиції».

МОНОГРАФІЯ-РЕКОРДСМЕН 11.08.2017
МОНОГРАФІЯ-РЕКОРДСМЕН
984 сторінки містить монографія кандидата історичних наук Олександра Комарніцького. Книжки такого обсягу – надзвичайна рідкість. Присвячено монографію студентам-педагогам радянської України 1920-1930-х років. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКІ СТОРІНКИ ОФМАЛЬТОЛОГА ФЕДОРОВА 04.08.2017
КАМ’ЯНЕЦЬКІ СТОРІНКИ ОФМАЛЬТОЛОГА ФЕДОРОВА
Знаменитий офтальмолог Святослав Федоров (1927-2000), який 1960 року зробив першу в СРСР імплантацію кришталика, а 1973 року вперше у світі розробив і провів операції з лікування глаукоми на ранніх стадіях, у перший клас пішов у Кам’янці-Подільському. 8 серпня Святославу Миколайовичу виповнилося би 90 років.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«ВУЛИЧКА НА ОКОЛИЦІ МІСТА» 28.07.2017
«ВУЛИЧКА НА ОКОЛИЦІ МІСТА»
Для кам’янчан найважливішим твором Павла Цибульського (1917-1984), уродженця Кам’янця-Подільського, буде роман «Вуличка на околиці міста», дві частини якого побачили світ 1973 та 1976 року в ужгородському видавництві «Карпати», адже цей твір присвячено рідному місту письменника.

ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКА ЦЕРКВА В ПЕРЕДМІСТІ КАРВАСАРИ 21.07.2017
ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКА ЦЕРКВА В ПЕРЕДМІСТІ КАРВАСАРИ
Єдина пам’ятка дерев’яної архітектури Кам’янця-Подільського - Хрестовоздвиженська церква - розташована в каньйоні, попід замком у давньому передмісті з незвичною назвою Карвасари. 

ВИХВАТНІВЦІ 21.07.2017
ВИХВАТНІВЦІ
Коротка довідка про Вихватнівці (25 рядків) вміщена в книжці «Парафії та церкви Подільської єпархії», виданій 1901 року під редакцією священика Юхима Сіцінського. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ОРБІТА КРАЄЗНАВЦЯ 21.07.2017
ОРБІТА КРАЄЗНАВЦЯ

Легендами та переказами охоплена вся історія Поділля, її міст, містечок і сіл.
Із глибини століть доходять вони до сьогодення у вигляді трагічних історій, які довелося пережити давнім мешканцям нашого краю.


ШАХИ, ЯКІ ВОНИ Є 14.07.2017
ШАХИ, ЯКІ ВОНИ Є

Про шахи, звичайно, пишуть дуже мало. І, на жаль, майже ніколи не розповідають про перебіг боротьби, який за своїм сюжетом, як правило, нагадує справжній трилер.
Тому я вирішив спробувати розкрити внутрішній світ шахіста, його думки й емоції протягом турнірної дистанції. Нещодавно мені довелося зіграти у престижному турнірі на Кубок Хмельницького, де грали троє майстрів спорту. В стартовому списку я виявився шостим за рейтингом.

ДОЛЯ СТАНІСЛАВА КАУНОВА 14.07.2017
ДОЛЯ СТАНІСЛАВА КАУНОВА
8 жовтня Кам’янець-Подільський відвідав письменник Станіслав Каунов. Зустріч відбулася в готелі «Рейкарц», а її організатором і модератором стала Лора Підгірна. Станіслав Якович народився 9 листопада 1925 року в Донецьку, тобто йому виповнився вже 91 рік. Познайомилися вони з Лорою в соціальній мережі «Facebook».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

РІШУЧЕ «НІ» ГІТЛЕРУ ТА СТАЛІНУ 07.07.2017
РІШУЧЕ «НІ» ГІТЛЕРУ ТА СТАЛІНУ
Торік кам’янчанину Едуардові Сікорі виповнилося 90 років. Він - полковник Радянської армії у відставці, учасник бойових дій проти німецьких нацистів у війні 1941-1945 років. Нині Едуард Пилипович мешкає у Харкові. У 2004-2012 роках він написав і видав у Харкові низку книжок російською мовою: автобіографічну «Про час і про себе», присвячену рідному місту «Квітка на камені», та «Обличчя Кам’янця-Подільського», посібник із фізкультури «Поможи собі!».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ВЕРБКА 07.07.2017
ВЕРБКА
Поки що найповніше про Вербку написано ще понад сто років тому - 1895 ро-ку. Це зроблено в капітальній праці священика Юхима Сіцінського, яку присвячено церквам і парафіям Кам’янецького повіту Подільської губернії Російської імперії. Тож скористуємося працею священика Сіцінського.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ІНСПЕКТОР КАМ’ЯНЕЦЬКОЇ ГІМНАЗІЇ 30.06.2017
ІНСПЕКТОР КАМ’ЯНЕЦЬКОЇ ГІМНАЗІЇ
2012 року читач уперше отримав можливість ознайомитися з повним текстом спогадів російською мовою «Моє життя» видатної української письменниці Зінаїди Тулуб (1890-1964), авторки історичних романів «Людолови» і «В степу безкрайнім за Уралом». Ця 435-сторінкова книжка – панорамна художньо-документальна повість про історію чотирьох поколінь сім’ї Тулубів – державних службовців, юристів, медиків, письменників і поетів. На жаль, смерть перервала роботу письменниці над спогадами, які зупинилися на Лютневій революції 1917 ро-ку в Російській імперії. Низку сторінок спогадів присвячено Кам’янцеві-Подільському, адже дід письменниці Олександр Данилович Тулуб сім років, у 1865-1872 роках, працював інспектором місцевої чоловічої гімназії.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

СІНЮКАЄВ ВІДКРИВАЄ ТАЄМНИЦІ 23.06.2017
СІНЮКАЄВ ВІДКРИВАЄ ТАЄМНИЦІ
Про художника Віктора Сінюкаєва, що мешкає в Естонії, а дитинством і юністю пов’язаний із Кам’янцем-Подільським, я знав давно. Торік, 20 грудня, відбулася презентація капітальної 240-сторінкової книжки доктора мистецтвознавства Наталії Урсу «Митці Кам’янця-Подільського», майже ціла сторінка якої присвячена Сінюкаєву. Зокрема, зазначено, що художник «відійшов у вічність 19 лютого 2010 року».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ВОНИ ПРОСЛАВИЛИ ВЕЛИКІ ВІРМЕНИ (ВЕЛИКОЗАЛІССЯ) 16.06.2017
ВОНИ ПРОСЛАВИЛИ ВЕЛИКІ ВІРМЕНИ (ВЕЛИКОЗАЛІССЯ)
Завдяки доступним джерелам - дореволюційним, радянським і українським - у числі газети від 2 червня ми в загальному розповіли про село Великі Вірмени (з 1946 року – Великозалісся). Сьогодні наша розповідь про особистості, які народилися або мешкали у Великих Вірменах (Великозаліссі).

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ВІЧНИЙ ГАГЕНМЕЙСТЕР 09.06.2017
ВІЧНИЙ ГАГЕНМЕЙСТЕР
Володимиру Гагенмейстеру таки повезло: останнім часом на нього пильну увагу звернули фахівці. Спочатку 23 лютого 2014 року захистив кандидатську дисертацію «Мистецька діяльність Володимира Гагенмейстера в контексті розвитку культури Кам’янеччини у першій половині ХХ століття»...

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ВЕЛИКОЗАЛІССЯ 02.06.2017
ВЕЛИКОЗАЛІССЯ
Було собі в Орининському районі село Великі Вірмени. Але 7 березня 1946 року його Указом Президії Верховної Ради Української РСР перейменовано у Великозалісся. Того ж дня в тому ж районі Великовірменську сільську раду перейменовано у Великозаліську, село Малі Вірмени - в Малозалісся, село Вірменські Хутори - в Залісся, а Вірменохуторську сільську раду - в Заліську.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«РОЗГУЛ ЧЕРВОНОГО ДИЯВОЛА» 26.05.2017
«РОЗГУЛ ЧЕРВОНОГО ДИЯВОЛА»
Кам’янець-Подільська міська організація Національної спілки краєзнавців України спільно з Кам’янець-Подільським державним історичним музеєм-заповідником та історичним факультетом Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка провела 16 травня в Ратуші круглий стіл «Політичні репресії на Поділлі: причини, сутність та наслідки». 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ


Новини 1 — 20 з 421
Початок | Поперед. | 1 2 3 4 5 | Наст. | Кінець Всі