Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



ЧЕТВЕР, 23 ТРАВНЯ 2019 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

RSS

СПОГАДИ КОСТЯ ТУРКАЛА 17.05.2019
СПОГАДИ КОСТЯ ТУРКАЛА
Продовжуємо публікувати розпочаті 3 і 9 травня «Спогади» українського громадсько-політичного діяча, інженера-­хіміка, публіциста Костя Туркала (1892-1979), видані в Нью-Йорку за рік до смерті автора. У цих спогадах детально йдеться про навчання Костя в Кам’янці-Подільському в духовному училищі та духовній семінарії. Подано спогади за сучасним правописом, необхідні коментарі зробив Олег Будзей.

СПОГАДИ КОСТЯ ТУРКАЛА 09.05.2019
СПОГАДИ КОСТЯ ТУРКАЛА

Продовжуємо публікувати розпочаті 3 травня «Спогади» українського громадсько-політичного діяча, інженера-хіміка, публіциста Костя Туркала (1892-1979), видані у Нью-Йорку за рік до смерті автора. У цих спогадах детально йдеться про навчання Костя в Кам’янці-Подільському в духовному училищі та духовній семінарії. Подано спогади за сучасним правописом, необхідні коментарі зробив Олег Будзей.

СПОГАДИ КОСТЯ ТУРКАЛА 03.05.2019
СПОГАДИ КОСТЯ ТУРКАЛА
Пропонуємо Вашій увазі «Спогади» українського громадсько-політичного діяча, інженера-хіміка, публіциста Костя Туркала (1892-1979), видані в Нью-Йорку за рік до смерті автора. У цих спогадах детально йдеться про навчання Костя в Кам’янці-Подільському в духовному училищі та духовній семінарії. Подано спогади за сучасним правописом, необхідні коментарі зробив Олег Будзей.

РОДОВІД МИКОЛИ БАЖАНА. ЩЕ ПОРЖЕЦЬКІ 26.04.2019
РОДОВІД МИКОЛИ БАЖАНА. ЩЕ ПОРЖЕЦЬКІ
У «Подолянині» від 29 березня та 5 квітня ми почали розповідати про родовід українського поета Миколи Бажана (1904—1983), який, як відомо, з’явився на світ у Кам’янці-Подільському. Його мама, Галина Аркадіївна, походила зі священицької родини Поржецьких, три покоління яких були наставниками храму в селі Чернелівка Старокостянтинівського повіту Волинської губернії (нині це село Красилівського району Хмельницької області). Серед випускників Волинської духовної семінарії ми бачимо сім Поржецьких, родичів Миколи Бажана. Про двох з них, Іларіона та Юліана, ми розповімо детальніше.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НЕВИЧЕРПНЕ ДЖЕРЕЛО ДЛЯ ПІЗНАННЯ МИНУЛОГО 19.04.2019
НЕВИЧЕРПНЕ ДЖЕРЕЛО ДЛЯ ПІЗНАННЯ МИНУЛОГО
11 квітня на базі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка відбулася Міжнародна нау­ково-практична конференція «Архівістика: теорія, методика, практика». Наукове зібрання присвячено сторіччю з часу створення архівної комісії на Поділлі. 

ГОТЕЛЬ «BELL-VUE» 12.04.2019
ГОТЕЛЬ «BELL-VUE»
Дореволюційна газета «Подолянин», яка виходила у 1910-1917 роках, досить часто в «Місцевій хроніці» подавала тих, хто прибув у справах до губернського Кам’янця-Подільсь­кого, вказувала, в яких саме готелях вони поселилися. Серед цих готелів ми бачимо такі: «Європейський», «Паризький», «Німецький», «Петербурзький», «Київський», «Гранд-готель», «Метрополь», «Бристоль», Йосипа Стерника та «Бель-в’ю» (або «Bell-vue»). Остання назва у перекладі з французької означає «Чудовий краєвид». Історії готелю «Bell-vue» буде присвячено нашу статтю напередодні Дня пам’яток історії та культури.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

РОДОВІД МИКОЛИ БАЖАНА. ІНШІ ПОРЖЕЦЬКІ 05.04.2019
РОДОВІД МИКОЛИ БАЖАНА. ІНШІ ПОРЖЕЦЬКІ
У минулому числі «Подолянина» ми почали розповідати про родовід україн­ського поета Миколи Бажана (1904-1983), який, як відомо, з’явився на світ у Кам’янці-Подільському. Наш матеріал було побудовано на знахідках у Центральному державному історичному архіві Санкт-Петербурга. Також ми висвітлили життєпис поетового діда по лінії матері - Аркадія Костянтиновича Поржецького. Сьогодні продовжимо наші дослідження.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

РОДОВІД МИКОЛИ БАЖАНА. ДІД АРКАДІЙ 29.03.2019
РОДОВІД МИКОЛИ БАЖАНА. ДІД АРКАДІЙ
2019 року виповнюється 115 років від дня народження українського поета Миколи Бажана (1904-1983), який, як відомо, з’явився на світ у Кам’янці-Подільському. Пропонуємо увазі читачів низку статей, присвячених родоводу Миколи Платоно­вича. Почнемо з його матері - Галини Аркадіївни Поржецької: дослідимо, наскільки це можливо, материн рід Поржецьких.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНЕЦЬ ОЧИМА ОФІЦЕРА-ІСТОРИКА 22.03.2019
КАМ’ЯНЕЦЬ ОЧИМА ОФІЦЕРА-ІСТОРИКА
Як правило, про Кам’янець-Подільський, який 26 березня 1944 року звільнено від німецько-нацистської окупації, пишуть ті, які або брали участь у штурмі міста над Смотричем, або ж у його наступній обороні. Ми пропонуємо увазі читачів поглянути на звільнений Кам’янець у квітні 1944 року очима офіцера-історика. Мова йде про Бориса Тар­таковського (1911-2002) та його посмертно видані спогади «З щоденників воєнних років».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ГРУШЕВСЬКИЙ ПРО ШЕВЧЕНКА В КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ 08.03.2019
ГРУШЕВСЬКИЙ ПРО ШЕВЧЕНКА В КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ
Півтора місяця (від 14 лютого до 31 березня 1919 року) український історик Михайло Грушевський мешкав і пра­-цював у Кам’янці-Подільському. Діяльність та публікації Михайла Сергійовича в місті над Смотричем найкраще ви­світлено в другій книзі четвертого тому 50-томного зібрання творів Грушевського, де вміщено суспільно-політичні статті, написані з листопада 1918 до жовтня 1926 року. Вийшов цей том 2013 року в Львові. Коли Михайло Сергійович мешкав у Кам’янці, якраз відзначалися Шевченківські дні. Історик відгукнувся на них двома статтями у місцевих виданнях.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КОШИЦЬ: «З ПІСНЕЮ ЧЕРЕЗ СВІТ» 01.03.2019
КОШИЦЬ: «З ПІСНЕЮ ЧЕРЕЗ СВІТ»

24 березня 1919 року Українська республіканська капела під орудою Олександра Кошиця виїхала з Кам’янця-Подільського, щоб зачарувати та підкорити 17 країн Європи, Північної та Південної Америки нашою піснею. Потім керівник капели описав цю мандрівку впродовж 1919-1923 років у книжці спогадів «З піснею через світ».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КОШИЦЬ У КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ 22.02.2019
КОШИЦЬ У КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ
У двох попередніх числах «Подолянина» ми ознайомили читачів з життєвим шляхом Кирила Миколайчука (1888-1960), який був членом Української республіканської капели під мистецьким керівництвом Олександра Кошиця, та нотатками Кирила Миколайчука «Записки з подорожі Української республіканської капели», опублікованими 1969 року в журналі «Сучасність». Сьогодні настала пора ближче познайомитися із самим маестро - головним диригентом капели Олександром Кошицем (1875-1944), а також з його побутом у Кам’янці-Подільському.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ДОВГА ДОРОГА ДО КАМ’ЯНЦЯ 15.02.2019
ДОВГА ДОРОГА ДО КАМ’ЯНЦЯ
У минулому числі «Подолянина» ми розповіли про життєвий шлях Кирила Миколайчука (1888-1960) - члена Української республіканської капели під мистецьким керівницт­вом Олександра Кошиця. Великий читацький інтерес мають його нотатки «Записки з подорожі Української республіканської капели», опубліковані 1969 року в журналі «Сучасність». Подаємо фрагменти з них.

ПАРИЗЬКЕ ЖИТТЯ КИРИЛА МИКОЛАЙЧУКА 08.02.2019
ПАРИЗЬКЕ ЖИТТЯ КИРИЛА МИКОЛАЙЧУКА
Сто років тому, 17 лютого 1919 року, прибув до Кам’янця-Подільського знаменитий хоровий диригент Олександр Кошиць, а 24 березня вирушив звідси зі своєю капелою у закордонне турне, яке принесло українській пісні світову славу. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ЦЕРКВА НА ПІДЗАМЧІ 25.01.2019
ЦЕРКВА НА ПІДЗАМЧІ
В українській мові є тільки одне слово на позначення невеликого населеного пункту в Україні - «село». В російській ж у XIX - на початку XX століття сформувалися два терміни: «село» та «деревня». 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ДЕЩО ПРО ТЕАТР І ПУБЛІКУ 18.01.2019
ДЕЩО ПРО ТЕАТР І ПУБЛІКУ
Саме так, «Дещо про театр і публіку», називалася стаття, опублікована в газеті «Подолянин» 15 жовтня (28 жовтня за новим стилем) 1910 року. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«БЕРЕЖІТЬ УКРАЇНУ, ЯК ЗМОЖЕТЕ» 04.01.2019
«БЕРЕЖІТЬ УКРАЇНУ, ЯК ЗМОЖЕТЕ»
2019 рік славний сторічними ювілеями, пов’язаними з бурхливими подіями в Україні 1919 року. Зокрема, виповниться сто років, як Кам’янець на Поділлі (так тоді часто величали наше місто) майже на півроку став головним містом нашої держави, що називалася Українською Народною Республікою (скорочено - УНР). Але про все по порядку.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ДОВКОЛА ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГАГЕНМЕЙСТЕРА 07.12.2018
ДОВКОЛА ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГАГЕНМЕЙСТЕРА
Сталося так, що через 5 років по закінченні педінституту, опинившись без роботи, я про всяк випадок звернувся в історичний музей-заповідник, хоча за фахом своїм не був істориком, мав філологічну освіту. Але тодішній директор музею Григорій Хотюн все ж прийняв мене спочатку на посаду рядового екскурсовода, а через деякий час я вже був завідувачем відділу. Мабуть, мені треба щиро подякувати долі, яка привела мене до цього закладу. 

СТОЛІТНЯ АКАДЕМІЯ І СТОЛІТНІЙ ЇЇ ПРЕЗИДЕНТ 07.12.2018
СТОЛІТНЯ АКАДЕМІЯ І СТОЛІТНІЙ ЇЇ ПРЕЗИДЕНТ
>27 листопада 1918 року відбулося перше установче спільне зібрання Української академії наук (УАН, пізніше називалася Всеукраїнською - ВУАН), на якому президентом академії обрано Володимира Вернадського. До речі, саме цього дня, 27 листопада 1918 року, народився Борис Патон, який з 1962 року досі очолює Національну академію наук України (НАНУ). 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОЛІТИЧНІ РЕПРЕСІЇ В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ 30.11.2018
ПОЛІТИЧНІ РЕПРЕСІЇ В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ
 21 листопада в головному корпусі Подільського державного аграрно-техніч­ного університету відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Політичні репресії в Радянській Україні в 1930-ті роки», приурочена до 80-ї річниці Великого терору 1937-1938 років та Дня пам’яті жертв Голодомору.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ


Новини 1 — 20 з 524
Початок | Поперед. | 1 2 3 4 5 | Наст. | Кінець Всі