Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



НЕДІЛЯ, 19 ЛИСТОПАДА 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

RSS

ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ 10.11.2017
ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Не секрет, що в часи Російської імперії (з 1793-го до 1917-го, тобто за 124 роки) Кам’янець-Подільський змінив своє обличчя. По-перше, введено в дію Новопланівський міст, внаслідок чого виник великий масив міста, який так і назвали - Новим планом. По-друге, і Старе місто не стояло на місці: з’явилася низка споруд, яких раніше не було. Кам’янець-Подільський був центром Подільської губернії, тож за обличчя міста, як і губернії загалом, відповідав губернський архітектор. Прослідкуємо, хто ж були ці особи.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ШКОЛА ІМЕНІ КОСТЮКА НА ВУЛИЦІ ІМЕНІ КОСТЮКА 03.11.2017
ШКОЛА ІМЕНІ КОСТЮКА НА ВУЛИЦІ ІМЕНІ КОСТЮКА
«Село Боришківці, в семи кілометрах від Кам’янця-Подільського, це та точка на земній кулі, де 1902 року 12 жовтня за старим, а 25 жовтня за новим календарем я вперше побачив світ». Так у книжці спогадів «Зустрічі і прощання» починає розповідь про себе український літературознавець, критик, публіцист і суспільно-громадський діяч Григорій Костюк.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ВАРТО ПОВЧИТИСЯ В ОРИНИНА 27.10.2017
ВАРТО ПОВЧИТИСЯ В ОРИНИНА
У 1923-1959 роках Оринин був районним центром. Сьогодні село є центром сільської ради, куди, крім Оринина, входять ще два села - Ріпинці та Теклівка. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

МАВРИЦІЙ ГОСЛАВСЬКИЙ І РОКСОЛАНА 27.10.2017
МАВРИЦІЙ ГОСЛАВСЬКИЙ І РОКСОЛАНА
Як відомо, 1793 року Поділля увійшло до складу Російської імперії. У 1820-1830 роках серед прогресивної частини польської інтелігенції - письменників, поетів, публіцистів, етнографів - сформувалася «українська школа» в польській літературі. Вони прихильно ставилися до українського народу, його культури, славного минулого. Для них Україна стала рідною домівкою. До яскравих представників «української школи» в польській літературі належить Маврицій Гославський (1802-1834) - польський поет, фольклорист, революціонер.

«КЛИЧЕ РІДНЕ ГНІЗДО - КАМ’ЯНЕЦЬ» 20.10.2017
«КЛИЧЕ РІДНЕ ГНІЗДО - КАМ’ЯНЕЦЬ»
Подільський письменник Микола Мачківський 2005 року видав 448-сторінковий роман-життєпис «До вежі черленої», присвячений українській письменниці (поетесі, прозаїку, перекладачу) Наталі Кащук. Наталя Омелянівна народилася 25 жовтня 1937 року, тож їй виповнюється 80 років. На жаль, 2 липня 1991 року вона відійшла у вічність, не доживши півтора місяця до незалежності України.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КОНТРРОЗВІДКА Богдана ХМЕЛЬНИЦЬКОГО 13.10.2017
КОНТРРОЗВІДКА Богдана ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Пропонуємо уривок із книжки доктора історичних наук Валерія Степанкова «Розвідка і контррозвідка Богдана Великого (1648-1657 рр.)». Третє видання, перероблене та розширене, побачило світ 2008 року в Кам’янці-Подільському.

КАМ’ЯНЕЦЬ Сергія СВІТОСЛАВСЬКОГО 06.10.2017
КАМ’ЯНЕЦЬ Сергія СВІТОСЛАВСЬКОГО
Знаменитий український співак, народний артист СРСР Дмитро Гнатюк 1984 року передав Державному музеєві українського образотворчого мистецтва (нині - Національний художній музей України) дві картини українського живописця Сергія Світославського, на яких зображено дореволюційний Кам’янець-Подільський 1900-х років.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ОЦИФРУВАННЯ АРХІВІВ 29.09.2017
ОЦИФРУВАННЯ АРХІВІВ
22 вересня у Кам’янці-Подільському відбувся дискусійний клуб «Оцифрування архівних фондів: проблеми і перспективи» в рамках Всеукраїнського форуму «Літсторія». Були присутні генеалоги, історики, науковці, письменники та митці, всі ті, хто є користувачами у читальних залах.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«ЗЛИЙ ГЕНІЙ» Олександра КОШИЦЯ 29.09.2017
«ЗЛИЙ ГЕНІЙ» Олександра КОШИЦЯ
Виповнюється 130 років від дня народження Олекси Приходька (1887-1977) - українського диригента та педагога. Коротенькі статті про нього є в шостому томі діаспорної «Енциклопедії українознавства» та у вітчизняному біографічному довіднику «Мистецтво України».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОГАШЕННЯ КОНВЕРТА 22.09.2017
ПОГАШЕННЯ КОНВЕРТА
З нагоди відзначення 230-ї річниці від дня народження Устима Кармалюка, яке минуло ще 10 березня, через півроку - 15 вересня - в приміщенні зали Магдебурзького права Кам’янець-Подільської Ратуші провели урочисте погашення спеціальним поштовим штемпелем маркового художнього конверта.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

СИНЬО-ЖОВТИЙ ЧИ ЖОВТО-СИНІЙ, АБО ПРОВОКАЦІЇ ЩОДО УКРАЇНСЬКОГО ПРАПОРА 22.09.2017
СИНЬО-ЖОВТИЙ ЧИ ЖОВТО-СИНІЙ, АБО ПРОВОКАЦІЇ ЩОДО УКРАЇНСЬКОГО ПРАПОРА
Нещодавно Кам’янець-Подільським державним історичним музеєм-заповідником було придбано декілька фотографій із Австрійського державного архіву (Відень). На одному із фото зображено шикування австро-угорської кавалерії у Кам’янці-Подільському навесні 1918 року. 

ТЕРЕНТІЙ  ТРОХИМОВИЧ  ТАРАДАЙКА 08.09.2017
ТЕРЕНТІЙ ТРОХИМОВИЧ ТАРАДАЙКА
Поет і гуморист Степан Риндик (1887-1972), 130-річчя якого відзначаємо 13 вересня, народився в Дунаївцях, гімназію закінчив у Кам’янці, політехнічний інститут
у Києві. Після поразки української революції мешкав за кордоном, зокрема у США.
Оповідання «Терентій Трохимович Тарадайка» видано 1943 р. в Празі. Пропонуємо фрагмент цього оповідання, правопис збережено. Хоч місто і не названо, але, з повною ймовірністю, це Кам’янець.

ПРОФЕСОР ХВЕДОРІВ - ПРОРЕКТОР І РЕКТОР 01.09.2017
ПРОФЕСОР ХВЕДОРІВ - ПРОРЕКТОР І РЕКТОР
У часи Української революції його величали Хведорів, а в радянські часи - Федоров. Він був проректором Кам’янець-Подільського державного українського університету, а в часи більшовицької навали виконував обов’язки ректора - самого Івана Огієнка. В радянський час Михайло Михайлович викладав до 1923 року у двох кам’янець-подільських вишах: інституті народної освіти та сільськогосподарському інституті, на які розділився університет, став дійсним членом Академії наук Української РСР. У вересні виповнюється 150 років від дня народження видатного вченого.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НЕВІДСТУПНЕ МИНУЛЕ 25.08.2017
НЕВІДСТУПНЕ МИНУЛЕ
У серії «Видатні особистості України» 20 грудня 2005 року Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету номіналом дві гривні «Всеволод Голубович». Її присвячено 120-річчю від дня народження українського політичного та державного діяча. Для нас же цікаво, що Всеволод Олександрович у Кам’янці-Подільському закінчив Подільську духовну семінарію, вів активну роботу в місті над Смотричем і під час Української революції.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«СПРАВДІ ЧУДОВЕ МІСТЕЧКО» 11.08.2017
«СПРАВДІ ЧУДОВЕ МІСТЕЧКО»
Наприкінці 1956 року побачило світ перше та єдине число літературно-художнього альманаху «Кам’янець-Подільський». Його підписано до друку 30 листопада 1956 року. Вступну статтю до альманаху написав відомий письменник, уродженець Кам’янця-Подільського, автор знаменитої трилогії про рідне місто «Стара фортеця» Володимир Бєляєв. Він тоді мешкав у Львові. А називалася ця стаття «Багаті і славні традиції».

МОНОГРАФІЯ-РЕКОРДСМЕН 11.08.2017
МОНОГРАФІЯ-РЕКОРДСМЕН
984 сторінки містить монографія кандидата історичних наук Олександра Комарніцького. Книжки такого обсягу – надзвичайна рідкість. Присвячено монографію студентам-педагогам радянської України 1920-1930-х років. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКІ СТОРІНКИ ОФМАЛЬТОЛОГА ФЕДОРОВА 04.08.2017
КАМ’ЯНЕЦЬКІ СТОРІНКИ ОФМАЛЬТОЛОГА ФЕДОРОВА
Знаменитий офтальмолог Святослав Федоров (1927-2000), який 1960 року зробив першу в СРСР імплантацію кришталика, а 1973 року вперше у світі розробив і провів операції з лікування глаукоми на ранніх стадіях, у перший клас пішов у Кам’янці-Подільському. 8 серпня Святославу Миколайовичу виповнилося би 90 років.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«ВУЛИЧКА НА ОКОЛИЦІ МІСТА» 28.07.2017
«ВУЛИЧКА НА ОКОЛИЦІ МІСТА»
Для кам’янчан найважливішим твором Павла Цибульського (1917-1984), уродженця Кам’янця-Подільського, буде роман «Вуличка на околиці міста», дві частини якого побачили світ 1973 та 1976 року в ужгородському видавництві «Карпати», адже цей твір присвячено рідному місту письменника.

ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКА ЦЕРКВА В ПЕРЕДМІСТІ КАРВАСАРИ 21.07.2017
ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКА ЦЕРКВА В ПЕРЕДМІСТІ КАРВАСАРИ
Єдина пам’ятка дерев’яної архітектури Кам’янця-Подільського - Хрестовоздвиженська церква - розташована в каньйоні, попід замком у давньому передмісті з незвичною назвою Карвасари. 

ВИХВАТНІВЦІ 21.07.2017
ВИХВАТНІВЦІ
Коротка довідка про Вихватнівці (25 рядків) вміщена в книжці «Парафії та церкви Подільської єпархії», виданій 1901 року під редакцією священика Юхима Сіцінського. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ


Новини 1 — 20 з 432
Початок | Поперед. | 1 2 3 4 5 | Наст. | Кінець Всі