IДЕТЕ ПО СУБСИДІЮ – ЗГАДАЙТЕ УСЕ МАЙНО

У Кам’янець-Подільському міськрайонному суді час від часу розглядаються справи щодо повернення субсидіантом неправомірно виплачених коштів. «Подолянин» вирішив з’ясувати, через які причини люди змушені повертати гроші, які держава їм видала для оплати комунальних. І виявляється, що деякі субсидіанти під час подачі документів на оформлення цього виду допомоги вказують не все майно або ж подають неправильні дані. Однак усе приховане вилазить на поверхню завдяки верифікації.

Тож, коли йдете оформляти субсидію чи іншу допомогу, не втрачайте пам’яті та не приховуйте машини, квартири чи земельні ділянки. Ад­же неправомірно отримані кошти з Держбюджету рано чи пізно повертати таки доведеться. Та ще й проти вас можуть відкрити кримінальне провадження за шахрайство.
– Під час подачі заяв і декларацій люди не завжди вказують майно, яке мають. Переважно забувають про другий автомобіль чи ще одне житло, земельну ділянку тощо. Більшість робить це через незнання, а не навмисно, – коментує заступниця директора з правових питань департаменту соціального захисту населення міськради Оксана ГОНЧАРУК. – Скажімо, недавно слухалася справа про транспортний засіб. Виявляється, власник продав авто за дорученням і був упевнений, що він уже не господар. Але оскільки не переоформив належним чином документів, за даними Сервісного центру автомобіль таки рахувався за ним, хоча він його і продав за дорученням. У суді громадянину довелося зі свідками доводити, що авто продано, хоча й не знято з реєстрації. Чоловік пояснив: не знав, що такий нюанс може вплинути на субсидію.
Чимало виявляємо фактів, коли люди забували вказувати землю, що перейшла їм у спадок. Виправдовувалися, мовляв, ми ж її не купували, гроші на неї не витрачали, а те, що здали в оренду і отримали пай, вказати забули.

– У департаменті соцзахисту населення призначають різні державні допомоги, – продовжує Оксана ГОНЧАРУК. – І, у разі виявлення факту неправомірно призначених кош­тів, насамперед проводимо з людиною бе­сіду. Пояснюємо, що гроші отримали незаконно, тому їх доведеться повернути. Для більшості віддати, скажімо, 5000-10000 гривень складно. Тому радимо їм зробити ре­структуризацію боргу і сплачувати частинами, щоб не подавати справи до суду. Бо тоді доведеться ще й оплатити судовий збір – близько 2500 гривень. Та й не всі відповідачі можуть самостійно захищатися в суді, тому доведеться винаймати адвоката і платити ще і йому. Тому більшість субсидіантів погоджуються розбити борг на частини, аби лише до суду не дійшло. Якщо ж субсидіанти відмовляються це робити, тоді рішення – за судом. З досвіду, до суду справ доходить небагато. Ми не хочемо когось карати, лякати, тому спочатку пояснюємо, що кошти все одно потрібно повернути. І ліпше це зробити добровільно.
Інакше таке порушення може обернутися ще й кримінальною відповідаль­ністю. Наразі правоохоронні органи відкрили чотири кримінальні провадження щодо притягнення людей до відповідальності за шахрайство через надані неправдиві відомості. Не всі розуміють, що рано чи пізно, але правда таки вилізе назовні завдяки верифікації. Власне, багатьох порушників вдається виявити соціальним інспекторам.
Начальник відділу державних соціальних інспекторів, головний державний соціальний інспектор департаменту СЗН Володимир ОЛІЙНИК детально пояснив, як викривають порушників:
– Програма надання житлових субсидій в Україні почала діяти з 1998 року. Тоді, як і нині, її призначали, зважаючи на доходи. І бувало, що громадяни подавали фіктивні довідки про доходи, в яких вказували малий розмір зарплатні, або ж взагалі не працювали офіційно на підприємстві. Таких хитрунів, звичайно ж, виявляли, але рідко. Бо перевірки робилися вибірково, а щоб подати запит до податкової на одну людину, потрібно було списати три аркуші паперу. Тепер простіше – всі дані про доходи (зарплата, пенсія, стипендія тощо) беруться в податковій, тому фіктивна інформація не проходить. Якщо раніше контроль здійснювався вибірково, то сьогодні діє Закон «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» – перевірку законності всіх державних виплат, який здійснює Мінфін. Скажімо, людина щось придбала чи отримала в спадок, усі відомості від нотаріуса подаються в податкову, далі – в Мінфін, а потім – у Мінсоцполітики. Субсидіант прийшов, подав документацію і забув вказати певне майно. Після верифікації нам приходять списки, де все вказано. Скажімо, цьогоріч маємо 95 підтверджених випадків порушень завдяки верифікації, а ще 72 виявили наші соцпрацівники.
– Для призначення субсидії є й інші ви­моги, – продовжує Володимир Михайлович. – Житлова субсидія не призначається, якщо людина щось купила за рік до моменту звернення на суму понад 50 тисяч гривень. Є непоодинокі випадки, коли кам’янчани не повідомляли про купівлю квартири, автомобіля чи оплату послуг на вищевказану суму.
Недавно суд виніс рішення, що кам’ян­чанин мусить повернути кругленьку суму субсидії. Ще в березні 2018 року він знав, що його дружина придбала квартиру вартістю 927 тисяч 500 гривень. Знав, що про факт купівлі треба повідомити соцзахист, аби йому припинили нараховувати субсидію, однак цього не зробив і незаконно заволодів бюджетними коштами – 18743 гривень, якими розпорядився на власний розсуд. Оскільки в суді обвинувачений визнав себе винним, щиро покаявся, його звільнили від кримінальної відповідальності, однак кошти він таки повернув.
Також часто вдається виявляти і «двійників». Тобто, людина продала житло, скажімо, в Кам’янці, не написала заяви про відміну субсидії та продовжує її отримувати. Сама ж зареєструвалася в іншому місті й там теж оформляє субсидію за місцем проживання. Але завдяки верифікації ми все бачимо, і громадянин змушений повернути гроші.
Забувають субсидіанти повідомляти і про зміни у складі сім’ї: хтось прописався, виписався, помер чи народився, одружився чи розлучився. Заявники мають повідомити соц­захист у 30-денний термін, бо кількість людей враховується при призначенні, розраховуються соціальні норми, відповідно, від цього залежить розмір допомоги. Через місяць із хвостиком розпочнеться навчання. Кам’янчани, котрі мають студентів, які поїдуть на навчання в інше місто і змінять місце реєстрації, не забудьте повідомити про зміни! До речі, щодо всіх змін потрібно прийти і написати заяву.
За словами фахівців, найбільша сума, яку довелося повернути до Держбюджету, – 127 тис. грн неправомірно отрима­ної державної допомоги малозабезпеченим сім’ям. Щодо субсидій, то тут скром­ніше – близько 20 тисяч, але переважно це 5000, 8000 чи 10 тисяч гривень. Завдяки верифікації, порушення вдається швидко відстежити.
Правда, трапляються в нашій державі й дивні ситуації, коли людям щастить придбати дороге авто за копійки.
– Є випадки, коли за верифікацією субсидіант придбав автомобіль, – продовжує державний соціальний інспектор Володимир Олійник. – Піднімаємо справу, справді, є придбання, але для нас важлива ціна покупки, тому подаємо запит у сервісний центр. І отримуємо звідти відомості, що людина придбала транспортний засіб, але вартістю менше ніж 50 тисяч гривень. І це престижні автомобілі, як-от «Lexus», «Toyota Land Cruiser». І таких випадків, коли купують машини за суму, меншу ніж ринкова, десятки за рік. Схожа ситуація і з квартирами.
Як стверджують працівники депар­таменту, зміни у призначенні субсидій відбуваються щороку. І з кожним разом субсидіантів стає все менше. До речі, цьогоріч через сито відсіялися і субсидіанти, в яких на банківських рахунках ле­-жать по 100-200 тисяч на депозитах. Можливо, згодом руки дійдуть і до залагодження ситуацій із придбанням авто чи житла за копійки. І допомога дістанеться насправді тим, хто її потребує, та ще й навчить українців економити газ, світло і воду, що для європейців – звична справа.

Усі деталі щодо призначення субсидії та інших видів державної допомоги можна дізнатися за номерами: 067-314-65-72, 067-314-62-66, 067-314-62-92 та 067-314-65-95 (з питань надання пільг), 067-314-65-67 (з питань забезпечення тех­засобами реабілітації та по роботі з інвалідами).