ХЕРСОНСЬКІ КАВУНИ: КУПУВАТИ НЕМОЖЛИВО ВТРИМАТИСЯ
А де покласти кому в цьому твердженні, кам’янчани все ще не визначилися. Адже апетитні плоди запашного, соковитого, «м’ясистого», солодкого кавунчика виблискують на сонечку, приманюючи покупців яскравою вивіскою – «Херсонські кавуни».
Та після Каховської трагедії – підриву греблі окупантами – чимала частина Херсонщини стала об’єктом нон грата для експорту фруктів, овочів і ягід, які цьогоріч вирощували просто під обстрілами. Вода зруйнувала цілі населені пункти як з лівого, так і з правого берегів, винищила не лише флору і фауну, а й чимало людських життів.
І якщо рятувальні служби ось уже два місяці невпинно працюють на зруйнованих територіях для відновлення інфраструктури, то антисанітарія, заборона на садіння городини і саду, небезпечна вода з-під кранів бентежать… Ці та багато інших засторог не зникнуть найближчі декілька років. Саме тому українці налаштувалися на ще одне літо без славетних херсонських помідорів і кавунів. Аж раптом…
– Іду з роботи додому і, ніби наснилося, бачу надпис – «Херсонські кавуни». Не вірю очам, довго вагаюся, але йду на поклик серця, – трепетно розповідає 32-річна пані Анна, яка ось уже понад рік, як переїхала з окупованої частини Херсону. – Біля рідного дому, що в селі Понятівка, в мене була невеличка ділянка під засаджування, і я з батьками завжди боролася за те, що там будемо садити. Мама хотіла овочі, батько мріяв про виноградний садок, а я «хворіла» кавунами. Майже щоліта збирала 1-2 десятки кавунчиків, які успішно ділилися між ріднею. З часу переїзду часто з 3-річною донечкою згадуємо той солодкий смак і в пам’ять про зруйновану домівку не зраджували рідним кавунам. Але цього разу не втрималися. Не пам’ятаю, що саме казала чоловікові, який їх продавав, але запитала: «А звідки цей скарб?». Він сказав, що з Музиківки. Я взяла великий кавун, і того вечора ми добряче наплакалися з родиною, згадуючи, скільки трепету і тепла залишилося під обстрілами… Хочеться щиро подякувати всім, хто, попри страхіття війни, зберігає українську традицію і власний бренд, бо херсонські кавуни повинні бути на столах українців.
Щоб дізнатися, звідки до нас приїхали ці кавуни, і наскільки вони безпечні, прямуємо до описаного вище «прилавка», що навпроти магазину «Злагода» (вул.Князів Коріатовичів, 50).
– Випадково познайомився з переселенцем Валентином. Він – підприємець, його близькі друзі мають поля на Правобережжі, – розповідає місцевий житель Володимир, який опікується цією точкою продажу. – Херсонські фермери в селі Музиківка Білозерського району мають 20 гектарів землі. Затоплення їх не дістало. На полі є свердловина, закуплено мотори, дизельну станцію і прокладено крапельне зрошування. Посіяли два сорти: «Талісман» і «Продюсер», але не одразу, а поетапно, щоб були різні терміни достигання. Коли збирали врожай, то на сусідньому полі був приліт, тюки сіна палали, а сміливі фермери завантажували кавуни в транспорт. Далі по 5-6 фур відправили в різні міста (Київ, Житомир, Львівщина тощо). Нам теж дісталося – три фури по 20 тонн. Усе перевірили, баштанні пройшли експертизу – з допустимої норми 60 нітратів у нас 0,8. До речі, в продажу маємо й херсонський часник, він теж дуже запашний.
Аби переконатися в безпечності вживання цьогорічних кавунів, звертаємося до спеціалістів Держпродспоживслужби.
– Слід пам’ятати, що будь-які овочі та фрукти доцільно купувати по сезону, – запевняє завідувачка лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринках Кам’янця-Подільського районної державної лабораторії Держпродспоживслужби Оксана МАРТИНЮК. – Для баштанних культур цей сезон в Україні припадає на серпень-вересень. Цьогоріч сезон дозрівання цих плодів розпочався вчасно. В порівнянні з попереднім роком, кількість кавунів і динь, які надходять на наші агропродовольчі ринки, значно зросла. Більшість баштанних вирощена українськими аграріями (Херсонщина, Миколаївщина, Одещина, Чернівеччина та Закарпаття). Проте реалізується й продукція, завезена з Болгарії, Румунії, Туреччини та Греції.
Нераціональне застосування пестицидів та агрохімікатів прискорює дозрівання кавунів і динь та підвищує в них вміст небезпечних речовин, що в свою чергу призводить до масових отруєнь. Але повністю відмовитися від використання добрив у процесі вирощування баштанних неможливо, тому велике значення має кількість нітратів, що потрапляють до людського організму. Перевищення максимального рівня нітратів у кавунах до 60 міліграмів на кілограм, а в дині до 90 міліграмів, є підставою до їх відбракування та недопущення до реалізації.
За словами Оксани Василівни, існує декілька заборон при купівлі баштанних культур:
1. Не купувати на стихійних ринках через невизначеність вмісту нітратів.
2. Не купувати біля автодоріг та автомагістралей через здатність плодів за лічені години накопичити велику кількість свинцю.
3. Не купувати розрізані навпіл кавуни через високий ризик бактеріального забруднення. Якщо половинки накриті плівкою, то маєте всі шанси отруїтися нітратами, оскільки під дією сонця утворюється парниковий ефект під плівкою, внаслідок чого рівень отруйних речовин різко підвищується.
4. Не варто купувати кавуни або дині, якщо на них прим’ятості чи тріщини, оскільки в солодких плодах бактерії розмножуються вкрай швидко.
Щоб обрати свіжий кавун, зверніть увагу на хвостик: якщо він зеленкуватий, то кавун зрізаний відносно недавно. А зрілість кавуна можна перевірити легким постукуванням по його поверхні: дзвінкий звук свідчить про спілість, а глухий – про те, що кавун не дозрів. Доброю ознакою є і світла пляма на боці, на якому лежала ягода. А щодо дині, то вона має бути пружною, без вм’ятин, із характерним ароматом.
Перед споживанням баштанних їх обов’язково треба помити під проточною водою. Коли вживаєте кавун і диню, залишайте декілька сантиметрів м’якоті до шкірки, бо саме в ній сконцентрований найбільший вміст нітратів. Розрізані кавуни та дині можна зберігати в холодильнику не більше як одну добу. Вживати їх найкраще за дві години до основного прийому їжі або через дві години після нього. Диня «важка» для шлунка, тому нею не слід зловживати, особливо, якщо маєте захворювання шлунково-кишкового тракту або нирок, оскільки і диня, і кавун є сечогінними продуктами.
Особливо обережно слід використовувати баштанні культури в раціоні вагітних і жінок, які годують, а також дітей, оскільки їхній організм дуже вразливий. Нормою вживання кавуна чи дині для дитини є 100-250 грамів на день. А дітям до року їх вживати не рекомендовано.
Ольга ГОЛУБ.
