ПЛЕТЕМО СІТКИ ПЕРЕМОГИ
Волонтерська діяльність стала невід’ємною частиною українського суспільства, об’єднуючи тисячі небайдужих сердець. За останні роки волонтерський рух в Україні набув надзвичайних масштабів: від великих організацій до ініціативних груп у малих містах і селах, люди роблять усе можливе, щоб допомогти нашим воїнам, намагаються наблизити день Перемоги і підтримати постраждалих від війни.
«ПОДОЛЯНИН» поспілкувався з групою волонтерів, які в міському Будинку культури щоденно працюють задля Перемоги, плетуть маскувальні сітки, збирають гуманітарну допомогу, надають найнеобхідніше на фронт.
– Коли почалася повномасштабна війна, треба було щось робити. Директор Будинку культури Микола НЕЧАЙ організував нашу волонтерську роботу. Людей було багато.
Тьма. З перших днів ми почали співпрацювати з громадською організацією «Жіноча сотня» під керівництвом Лариси ДІНОВСЬКОЇ, саме вона закуповує основу для сіток, збирає донати. Крім плетіння сіток і кікімор, ми ще й шиємо хлопцям подушечки, в’яжемо теплі шкарпетки, – розповідає костюмер МБК і координаторка групи волонтерів Ірина БОЙЦОВА.
– Скільки загалом людей у вашому волонтерському осередку?
– Орієнтовно до тридцяти… Хоч і в кожного свої турботи, робота, домашні справи, але вони щодня приходять сюди. Ми разом плетемо сітки Перемоги! Деякі наші волонтерки, незважаючи на поважний вік, тут трудяться, як бджілки. Це і Дора Миколаївна, якій 76 років, і 63-річна Галина Іванівна. Встигають усе, ще й нас підбадьорюють і підтримують. Задля Перемоги плетемо. Мріємо, щоб якнайшвидше закінчилася війна. Щоб хлопці швидше поверталися живими, були біля своїх сімей.
Серед волонтерів працюють як старше покоління, так і молодь, яка з раннього віку усвідомлює важливість підтримки. Серед них – 12-річна Анастасія АЛЬЧИНСЬКА, учениця ліцею №8, яка щосили невтомно допомагає.
– Щодня, крім вихідних, після уроків ми з мамою приходимо сюди. Ще з 9 січня цього року. Подобається тут атмосфера, всі дружні, як одна сім’я. Допомагаю, бо хочу, аби Україна швидше перемогла, – зізналася школярка.
Такі осередки стали справжнім символом української стійкості та самопожертви. Це надихає і зміцнює віру, що спільними зусиллями можна наблизити день, коли Україна здобуде Перемогу, і захисники повернуться додому. Волонтери своєю працею щодня роблять кроки до цієї мети, втілюючи силу українського народу в дії. Кожен, хто бажає допомогти наблизити Перемогу, може доєднатися до групи волонтерів за адресою: вул.Шевченка, 20.
Сюзанна СИРОТЮК.