ВИМУШЕНО СТАЛИ СИЛЬНІШИМИ
Уже декілька місяців у приміщенні благодійної організації «Карітас-Спес» на Францисканській, 4, у Старому місті, діє «Жіночий клуб з психологом», де в затишній атмосфері пані обговорюють психологічні теми, дізнаються щось нове, діляться думками. Ведуча клубу, психологиня із більш ніж 20-річним стажем Тетяна ФЕДОРОВА – наша сьогоднішня співрозмовниця.
– Пані Тетяно, як війна змінила українських жінок?
– Безумовно, війна вплинула на всіх нас. І, так, вона змінює всіх нас. Але я б сказала, що великою мірою війна змінює роль чи навіть ролі жінки, адже одне із «надбань» війни – це багатозадачність, яка лягла на жіночі плечі. В той час, коли чоловіки захищають на полі бою нашу державу, україн-кам довелося взяти на себе багато чоловічих ролей – як на сімейному й особистому рівні, так і на рівні громад.
Соціологічні дослідження, які проводяться у країні щодо зміни ролі жінки у війні, свідчать, що на рівні родини вони взяли на себе функції фінансового забезпечення, ще більшої відповідальності за виховання дітей, розв’язування побутових проблем і питань.
Я часто чую на індивідуальних зустрічах із жінками, що вони дуже виснажуються, але іншого варіанту немає, доводиться справлятися.
На рівні громад – тут війна вплинула на посилення ролі жінки в суспільстві та бізнесі. Зокрема, вони частіше стають керівниками різного рівня, засновують і ведуть бізнес, ухвалюють важливі рішення, організовують волонтерські ініціативи, будують кар’єру, стають лідерами в різних галузях, як у тилу, так і на передовій.
Я б сказала, що в обставинах війни жінки вимушено стали сильнішими і справляються із цими зміненими ролями. Звичайно, цей досвід залишиться з українками і після війни та, безумовно, стане новою частиною архітектури післявоєнного суспільства.
– А як виник задум створити «Жіночий клуб з психологом»?
– Ідея виникла в межах проєкту «Послуги із захисту і психосоціальної підтримки вразливих категорій українських дітей, молоді та дорослих», яку реалізує в нашому місті благодійна організація «Карітас-Спес». Одним із напрямків діяльності проєкту є групова психологічна підтримка дорослих, зокрема тих, хто є нашими новомістянами і з початком повномасштабного вторгнення були змушені переселитися до нашого міста, та інших вразливих категорій дорослих.
Відомо, що в моменти, коли ми стикаємося зі стресами та травматичними подіями, кожен із нас використовує якісь способи справлятися з цими викликами – так звані копінг-стратегії. Багато хто в такі часи потребує підтримки соціуму – люди шукають однодумців, соціальні кола, де можуть відчувати підтримку, перебувати поруч з іншими. А якщо до травматичних подій, які переживають люди, додати ще й вимушене переселення в чуже місто, втрату звичних соціальних зв’язків, то очевидно, що створення груп підтримки для новомістян та інших громадян, які потребують такої підтримки під час війни, є цілком слушним кроком.
Як ведуча клубу, я пропоную тему для обговорення, даю трохи інформаційного матеріалу, й далі в неформальній атмосфері, за чашкою чаю чи кави, жіноче коло спілкується, ділиться проблемами, викликами та здобутками.
За відгуками, такий формат клубу сподобався жінкам. Отже, будемо намагатися підтримувати і надалі таку атмосферу. Теми для зустрічей виникають і у процесі спілкування. Наприклад, одна з них була присвячена пошуку внутрішніх ресурсів під час війни. Завжди цікавлюся, що буде актуально і цікаво для учасниць, водночас пропоную теми, які глобально переслідують найбільш важливу на сьогодні мету – підвищити нашу резилентність, тобто здатність справлятися зі складними обставинами, в яких перебуваємо, плекати таку собі психологічну пружність.
Вплив стресу, в який ми занурилися три роки тому, на жаль, не припиняється, і всі ми, так чи інакше, відчуваємо емоційне виснаження.
І тому все, що може трошки зміцнити наші сили, стати для нас внутрішнім чи зовнішнім ресурсом, маємо використовувати на повну потужність, бо нам потрібно вистояти. Звідси і підбір тем про ресурси, копінг-стратегії, техніки, що допомагатимуть справлятися із впливом стресу тощо. А поміж тим і жіночі теми – про нашу емоційність, про стосунки з близькими та інше, що зможе підтримати нас у скрутні часи.
– Праця психолога трошки нагадує роботу сапера, адже ці фахівці будуть розгрібати наслідки війни ще багато років. З якими питаннями сьогодні найчастіше звертаються до психолога жінки, і які запитання будуть з’являтися в майбутньому?
– У межах проєкту «Карітас-Спес» щодо психосоціальної підтримки вразливих категорій населення я як психологиня також здійснюю індивідуальне консультування жінок. Тут, у тиловому Кам’янці, найчастішими запитами до психолога є проблеми підвищеної тривожності, панічних атак, депресивних станів, тривога за близьких, які нині перебувають у ЗСУ, в окупації, стан після втрати близьких, втрата сенсів, втома від невизначеності та емоційного вигорання від тривалого перебування у вимушеному переселенні, важкість у прийнятті незворотності змін у ситуації, в якій опинилися, важкість у формуванні бачення майбутнього, пошук нової ідентичності, нав’язливі думки, реакції на тригери тощо.
На жаль, ми не можемо змінити більшість тих обставин, у яких нині опинилися українці. Але працювати над своєю емоційною стійкістю, вмінням справлятися зі складними обставинами, шукати, знаходити та плекати найменші можливості для посилення резилентності – це те, що може допомогти нам пережити складні часи та мінімізувати негативні наслідки виснажливого стресу війни.
Усе це, на жаль, із нами надовго… І, поруч із забезпеченням базових потреб людей, які постраждали від війни, проблемі збереження ментального здоров’я громадян слід приділяти значну увагу, на що власне і спрямований проєкт психосоціальної підтримки. Крім роботи з дорослими, у проєкті значна увага спрямована на психосоціальну підтримку дітей і підлітків через створення «Просторів, дружніх до дітей», індивідуальної та групової роботи психолога з дітьми і підлітками, але то вже тема для окремої розмови.
Контакти: Благодійна організація «Карітас-Спес», Старе місто, вул.Францисканська, 4. Тел.: (+38) 067-308-5730, (+38) 096-218-4870.
Олександр БУЧКОВСЬКИЙ, військовослужбовець ЗСУ.