КОЛИ СЯЄ ЖІНКА – СВІТ СТАЄ СВІТЛІШИМ

Є щось особливе в жіночій природі – і це не лише тендітність, краса чи ніжність, а й внутрішнє світло, що зігріває, підтримує та надихає. Але це світло потрібно берегти, підживлювати, примножувати. Іноді жінка, сповнена турбот, забуває про себе, про власну внутрішню розкіш. Саме тому існують місця, де вона може віднайти себе знову, наповнитися радістю, відчути підтримку. Одним із таких осередків став жіночий клуб «ОСЯЙНА» – простір, де кожна жінка може запалити свою внутрішню зірку ще яскравіше. «Подолянин» натрапив у фейсбуку на сторінку цього клубу, яка майоріла надзвичайно красивими світлинами щасливих жінок із лавандового поля, Сонячної долини, гірськими краєвидами. Не вагаючись, ми і самі вирушили на зустріч з «Осяйною», аби відчути це натхнення та розповісти вам про це. «Подолянин» поспілкувався з членкинею Ради активістів міс­та, співзасновницею жіночого клубу «Осяйна» Наталією ЩЕПАНСЬКОЮ, яка розповіла про діяльність клубу, роль жінок у гро­мадському житті та важливість підтримки жіночих ініціатив.

– Наталіє В’ячеславівно, коли і ким було засновано «Осяйну»?
– Із початком повномасштабної війни ми усвідомили, що потреба в підтримці жінок стала особливо гострою. Тоді й виникла ідея створити «Осяйну». Наша команда складається з дев’яти співзасновниць – це жінки різного віку, здебільшого педагоги та вчителі. А саме: Алла Серветнік, Катерина Стрельбіцька, Тетяна Дробна, Наталя Соколан, Юлія Вонсович, Яна Довга, Наталя Данилюк, Христина Лазаренко. Ми об’єдналися, щоб допомагати жінкам відчувати підтримку та силу. Ще до повномасштабки понад 10 років проводили дівич-вечори. Формат був трошки інший, та ми розуміли, що для наших жінок це важливо – мати ось таке спілкування, де вони можуть виговоритися, почути щось. І найголовніше, що кожна жінка відчуває себе важливою на цих зустрічах. Людина мо­же сяяти тільки зсередини. І, саме відштовхуючись від цього, в нас виник­ла думка назвати наш клуб «Осяйна», назва якого вже сама за себе говорить. Бо з осяяною людиною ти хочеш мати стосунки, хочеш чимось поділитися, хочеш від неї щось взяти.

– Яка була головна мотивація для створення спільноти?
– Ми бачимо, наскільки важливо для вчителів бути в ресурсному стані. Адже ресурс для педагога – це не лише курси підвищення кваліфікації, а й можливість приходити на роботу в гарному настрої, мати сили для роботи з дітьми. Загалом нині на жінках багато відповідальності. Вони приймають на себе складні виклики, з якими доводиться справлятися щодня. Саме тому ми захотіли створити простір, що приноситиме їм підбадьорення та натхнення.

– Який головний меседж намагаєтеся донести?
– У жіночому клубі будуємо спілкування, стосунки, найважливіше, що ми маємо підтримку одна від од­ної. Тут можемо бути підбадьоренням і допомогою одна одній. Мати просто гарний колектив чи гарних подруг – це одне. І це добре, коли в житті є жінки, але от саме наш клуб спрямований на те, щоб давати для серця життя. Це найголовніший меседж. Ми, попри все, хочемо, щоб жінки були сильними духом.

– Скільки загалом наразі є учас­ниць?
– Понад 50 жінок, і більшість із них уже три роки відвідують жіночий клуб.

– Як можна долучитися?
– Зовсім просто, за запрошенням будь-кого. У соціальних мережах я постійно викладаю інформацію. Вхід вільний. Це не закритий клуб.

– Хто фінансує проєкт?
– Кожна учасниця оплачує 50 гри­вень за вхід, і цими коштами ми покриваємо оренду приміщення. Реш­та – це благодійники, люди з великим серцем, які вірять у важливість такої справи. Серед меценатів – доб­рочинці з Америки. А ще Сергій БУТЕНКО, який очолює Міжнародний шкільний рух, а також ті, чиїх імен навіть не знаємо, але вони щоразу надсилають нам кошти, підтримуючи місію клубу. Нас єднає не просто спільна ідея, а глибша, духовна основа. Ми віримо, що жінка, зміцнена духовно, стає опорою для родини, спільноти та країни. Ми звертаємося до Божо­го Слова, адже саме там – істина, що наповнює серце світлом. І тому наша мета – не просто зустрічі, а джерело сили, що допомагає жінкам бути осяйними в усьому: родині, роботі, у своїх мріях і покликанні.

– Ваш клуб відомий цікавими зустрічами. Як вони зазвичай відбуваються?
– Кожна зустріч має свою структуру та певні етапи. Ми завжди намагаємося тепло зустріти кожну жінку ще на вході, щоб вона відчула, що її тут чекали. Спершу узагальнюємо попередню зустріч, показуємо коротке відео або нагадує­мо про теми, які обговорювали раніше. Потім знайомимося з новими учасницями. Обов’язково в нас є частування, майстерки, обговорення важливих духовних тем, що стосуються сім’ї, роботи, самосприйняття. Ми віримо, що здорова серцем жінка – це здорова сім’я, а значить – і здорове суспільство.

– Ви спостерігаєте, як змінюються жінки після відвідування клубу?
– Так. І це найбільше мене тішить. До нас уже роками приходять одні й ті самі жінки, є і нові учасниці. Хтось відійшов – переїхав або просто перестав ходити. Але багато залишаються, і це означає, що вони знаходять тут щось важливе для себе. Наш клуб – це спільнота, яка підтримує, надихає і дає можливість кожній жінці відчути свою цінність.

– Пані Наталіє, що хотіли б побажати кожній жінці?
– Нехай розкішшю кожної жінки буде любов. Я знаю це із власного досвіду. У мене зараз немає стосунків, я три роки розлучена. Це болючий досвід, але це не означає, що в моєму житті немає любові. Якби я залежала лише від любові до чоловіка, я була б зруйнована. Але любов – це щось більше. Вона може бути в дітях, друзях, справах, які надихають. Кожна жінка має знайти любов, яка її будує.

Сюзанна СИРОТЮК.