ФІНСЬКІ СЕРЦЯ Б’ЮТЬСЯ РАЗОМ З УКРАЇНОЮ

Війна навчила українців цінувати кожен прояв підтримки. Особливо зворушливо, коли допомога приходить від людей, які живуть за тисячі кілометрів від лінії фронту, але щиро переймаються долею нашої держави. Фінляндія, яку неодноразово називали однією з найщасливіших країн світу, вже четвертий рік поспіль демонструє не лише політичну, а й людську солідарність з українцями.

У травні кам’янецька волонтерка Ольга БРУНЬКО відвідала Гельсінкі, де особисто зустрілася з людьми, які від початку повномасштабного вторгнення допомагають українським медикам, військовим і цивільним. Ця поїздка стала справжнім містком вдячності між Україною та Фінляндією. Саме про фінську підтримку, людяність без зайвого розголосу і зворушливі зустрічі Ольга Брунько розповіла «ПОДОЛЯНИНУ».

– Пані Ольго, з якою метою Ви відвідали Фінляндію?

– Насамперед це була зустріч із родиною. У Гельсінкі понад 30 років проживає моя тітка, там також живуть дві сестри. Саме через них і їхніх знайомих після початку повномасштабної війни налагодилися контакти з фінами, які почали допомагати Україні, – розповідає волонтерка. – Під час поїздки я мала можливість особисто зустрітися з людьми, які вже багато років підтримують наших лікарів і військових. Хотілося подякувати їм від імені всіх, кому ця допомога рятує життя.

– Якою саме є ця допомога?

– Вона дуже адресна і продумана. Фіни не просто надсилають гуманітарні вантажі. Вони допомагають точково. Передають медикаменти, перев’язувальні матеріали та інші необхідні речі для стабілізаційних пунктів, військових лікарів і медичних закладів.

Допомогу отримували Кам’янець-Подільська міська лікарня, Центр кінезіотерапії та стабілізаційні пункти поблизу фронту. Часто це невеликі пакунки, але саме те, чого в конкретний момент найбільше потребують медики.

– Хто стоїть за цією підтримкою?

– Багато фінів принципово не хочуть публічності. Вони допомагають від щирого серця і воліють залишатися в тіні. Але є люди, яких неодмінно хочеться згадати.

Це Elena Koskelainen та її колега Iris. Вони є частиною спільноти медиків, які допомагають українським лікарям. Саме волонтерка Elena Koskelainen запросила мене до себе в гості. Вона безпосередньо займається відправленням посилок і просила передати українським медикам слова підтримки та вдячності за їхню мужність і самовідданість.

– Що найбільше вразило Вас під час перебування у Фінляндії?

– Мабуть, щирість людей, – продовжує волонтерка Ольга БРУНЬКО. – Це дуже забезпечена країна, де люди живуть спокійно й комфортно. Але попри це їхні серця залишаються з Україною. Було неймовірно зворушливо бачити українські прапори по всьому місту. Вони майоріли на державних установах, на будівлі вокзалу, на центральній бібліотеці, на житлових будинках. Це не була формальність. Відчувалося, що підтримка справжня.

– Пані Ольго, а про що Ви говорили з фінськими друзями України?

– Практично в кожній розмові звучала одна й та сама фраза: «Ми з вами. Ми вас не залишимо. Ми будемо допомагати».

Моя тітка перекладала наші бесіди, і мені дуже запам’яталися слова фінів про їхній характер. Вони казали: «Ми спокійні, виважені, цілеспрямовані. І хочемо передати цей спокій вам. Зберігайте його до кінця. Україна обов’язково вистоїть». Ці слова звучали дуже щиро й додавали сил.

– Чому для фінських волонтерів була важливою саме Ваша особиста зустріч?

– Тому що вони змогли побачити реальний результат своєї допомоги. Не через соціальні мережі чи розповіді родичів, а безпосередньо від людини, яка спілкується з військовими та медиками.

Я показувала фотографії зі свого телефону, розповідала про лікарів, які працюють у надзвичайно складних умовах, про поранених військових. Пояснювала, як їхні пакунки доходять до адресатів, і наскільки вони потрібні. Для них було важливо переконатися, що допомога справді потрапляє до тих, хто її потребує.

– Чи були особливо пам’ятні моменти під час візиту?

– Так, один із них стався просто за спільним столом. Я зателефонувала своєму чоловікові Олегу ГОЛОВАЧУ, який є завідуючим відділенням невідкладної медичної допомоги Кам’янець-Подільської міської лікарні, і він особисто подякував фінським волонтерам від себе та своїх колег.

Було видно, наскільки це їх зворушило. Для них дуже важливо знати, що їхня праця не є марною, що кожна посилка знаходить свого адресата і справді допомагає рятувати життя.

Сюзанна СИРОТЮК.