ЮВІЛЕЙ, ЩО ЄДНАЄ ЕПОХИ, ЛЮДЕЙ І ПРИРОДУ

«Подільським Товтрам» – 30!

27 червня 1996 року стало знаковою датою для Поділля: саме тоді з’явився Указ Президента про створення Національного природного парку «Подільські Товтри». Сьогодні, через три десятиліття, ми озираємося на пройдений шлях, згадуємо тих, хто стояв біля витоків, підбиваємо підсумки і заглядаємо в майбутнє нашого унікального краю, що став одним із Семи природних чудес України.

КАМ’ЯНИЙ РИФ МИНУЛОГО: ЧИМ УНІКАЛЬНІ ТОВТРИ?

Для пересічного туриста Подільські Товтри – це краєвиди, від яких перехоплює подих, скелясті схили, схожі на фіорди, і безмежна блакить Дністра. Та наука цю «красу» трактує як справжній феномен, адже Товтрова гряда, яка тягнеться майже на 250 кілометрів – від залісених пагорбів Львівщини і Тернопільщини, через усю Хмельниччину й далі за Дністер, аж углиб Молдови, – не має аналогів у Європі, та й у світі.

Це не просто гори, які виникли внаслідок тектонічних зсувів. Це давній бар’єрний риф, сформований 15-20 мільйонів років тому в теплих водах Сарматського і Тортонського морів. Замість вулканічних порід тут можна побачити та дослідити спресовані віками рештки коралів, молюсків і водоростей. Коли море відступило, вітер і вода завершили роботу, створивши унікальний мікроклімат, де збереглися десятки реліктових та ендемічних рослин, яких не зустрінеш більше ніде у світі.

Саме на Хмельниччині Товтри досягають свого найбільшого розквіту та величі. Охоплюючи територію від мальовничого Сатанова на півночі й аж до затоплених скель Бакоти на півдні, національний природний парк займає площу понад 261 тисячу гектарів. Це унікальні екосистеми, які також охороняються міжнародними природоохоронними спільнотами: 2017 року ділянка «Сатанівська Дача» офіційно ввійшла до списку Світової спадщини ЮНЕСКО як частина транскордонного об’єкта «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи». Сатанівські буки – це унікальний острівний масив на заповідних товтрах, розташований далеко за межами основного ареалу поширення бука в Карпатах. Ці ліси розвиваються за законами дикої природи без втручання людини. Вони є живим літописом того, як екосистеми адаптувалися до змін клімату протягом тисячоліть. Крім реліктових лісів і скель, «Подільські Товтри» опікуються ще одним скарбом міжнародного значення – унікальними водно-болотними угіддями «Бакотська затока» і «Пониззя річки Смотрич». Це унікальні місця, які мають особливий мікроклімат і створюють ідеальне місце для гніздування, відпочинку та зимування тисяч перелітних птахів. Вони є природними фільтрами Дністра.

БІЛЯ ВИТОКІВ

Поява нацпарку такого масштабу – це не просто розчерк пера на документі. Це результат десятиліть титанічної праці вчених, краєзнавців та екологів.

Перші серйозні дослідження Товтр розпочалися ще наприкінці XIX століття, проте фундамент під створення заповідної території закладали науковці вже у другій половині XX століття. В 1979-1989 рр. відбувалися подальші науково-теоретичні розробки планів схем майбутнього національного парку. 1988 року практичним заходом у здійсненні цих задумів стала робота великої експедиції Інституту ботаніки АН України (керівник Борис ЗАВЕРУХА) щодо обстеження Подільських Товтр. А вже 1993 року під час Всеукраїнської науково-практичної конференції в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті чітко заговорили про необхідність створення на Хмельниччині національного природного парку «Подільські Товтри». Парк став для багатьох науковців Хмельниччини не лише місцем роботи, дослідження і нових відкриттів, а й місцем становлення, кар’єрного зростання.

КОЖЕН ВАЖЛИВИЙ

За 30 років роботи колективу НПП «Подільські Товтри» вдалося досягти вагомих результатів. Насамперед це збереження біорізноманіття: під пильним наглядом перебувають понад 60 видів рослин і 65 видів тварин, занесених до Червоної книги України.

Щороку науковці парку працюють над головним документом – «Літописом природи», в якому представлені результати річних спостережень за змінами в екосистемі: від дат цвітіння рідкісних першоцвітів і міграції птахів до моніторингу стану заповідних лісів, гідрологічного режиму річок та коливань чисельності червонокнижних видів, що робить цей документ безцінним науковим архівом і базою для збереження біорізноманіття Поділля. Заповідні схили Подільських Товтр стали і продовжують бути базою не для однієї наукової дисертації.

Завдяки роботі екоосвітян, нацпарк стає потужним освітнім майданчиком регіону, де, незалежно від сезону, вирує активне життя: проводяться інтерактивні заняття на екологічних стежках, захопливі екоквести, масштабні природоохоронні акції та літні польові школи. Саме тут діти і молодь не просто вивчають теорію з підручників, а вчаться на практиці розуміти закони дикої природи, сортувати сміття, дбати про збереження рідкісних видів та ставати справжніми провідниками екологічної культури у своїх громадах.

Нацпарк не тільки цінний для науки, а й комфортний для відпочинку. Фахівці парку активно розвивають контрольований екотуризм, створюючи і маркуючи нові пішохідні, велосипедні, водні екологічні стежки й маршрути, облаштовують оглядові майданчики на величних каньйонах та затишні зони відпочинку. Це дозволяє мандрівникам насолоджуватися дикою природою, відкривати для себе таємниці Поділля та відновлювати сили без шкоди для природи.

Будь-який статус, навіть світового рівня від ЮНЕСКО, залишався б лише словами на папері, якби не ті, хто щодня, у спеку й негоду, вдень і вночі, стоїть на захисті заповідних гектарів. Ідеться про службу державної охорони НПП «Подільські Товтри» – людей, чия робота часто залишається за лаштунками туристичних маршрутів, але є фундаментом існування парку. Охороняти понад 261 тисячу гектарів – завдання не з легких. Робота інспекторів з охорони природно-заповідного фонду – це постійний рух і колосальна відповідальність. Вони здійснюють регулярні рейди та патрулювання лісових масивів, стежать за дотриманням заповідного режиму на унікальних товтрових схилах та протидіють браконьєрству.

ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ

30 років – це вік зрілості, коли накопичений досвід трансформується в нові, сучасні й амбітні проєкти. Сьогодні колектив парку чітко розуміє: охорона природи не повинна бути «закритою», вона має бути інтегрованою у громаду через культуру, освіту і розумний розвиток.

– Ми ставимо перед собою амбітні цілі, йдемо в ногу з часом та тримаємо руку на пульсі, й це не перебільшення, – каже директор Нацпарку Руслан ЯКУБАШ. – Сучасний захист довкілля – це не лише патрулювання, а й передові IT-технології. Сьогодні в парку впроваджено геоінформаційну систему (ГІС) та інструменти цифровізації (SMART). Те, що раніше забирало тижні паперової роботи, тепер вирішується декількома кліками на цифрових картах. Нацпарк у смартфоні – це нова реальність, яку ми створюємо. Наразі науковці установи працюють над складанням інтерактивних електронних карт, на яких відвідувачі зможуть побачити наше зонування, заповідні території та місця для відпочинку, стежки та туристичні маршрути. Також у фокусі – розвиток активного й екологічного туризму. На стадії реалізації перебувають амбітні міжрегіональні проєкти, зокрема, цього року ми запускаємо веломаршрут «Дністровський велошлях», який уже об’єднав два нацпарки – «Подільські Товтри» і «Дністровський каньйон», та в перспективі пройде територією України аж до Польщі. Фахівці установи працюють над створенням Школи інтерпретаторів природи, майбутніх амбасадорів. Серед пріоритетів – створення культурно-пізнавальних маршрутів, реалізація грантових проєктів, популяризація та втілення ідеї екологічно-відповідального туризму.

Національний природний парк «Подільські Товтри» зустрічає своє 30-річчя в часи великих випробувань для всієї країни. Проте саме природа залишається тим джерелом сили, відновлення і натхнення, якого ми всі нині потребуємо. Ювілей парку – це свято не лише його працівників, а й кожного з нас, хто хоч раз дивувався величі Смотрицького каньйону чи проводжав сонце над Бакотською затокою. Зберігаймо це диво разом для наступних поколінь!

Наталія ЯЦЕМІРСЬКА, начальник відділу рекреації та еколого-освітньої роботи НПП «Подільські Товтри»