Література

Продовжимо розповідь про щоденники Євгена Чикаленка.

Євген Харлампійович Чикаленко (1861-1929) – це визначний громадський діяч, благодійник, меценат української культури, агроном, землевласник, видавець, публіцист, один з ініціаторів скликання Цент­ральної Ради.

Нині місцеві газети виходять раз на тиждень – у четвер чи п’ятницю. Раніше ж вони були тоншими, але виходили регулярніше – два, три, чотири, а то й шість разів на тиждень.

Перед захистом докторської дисертації видають монографію на цю тему. Не став винятком і кандидат історичних наук із Хмельницького Анатолій Трембіцький.

21 листопада з нагоди шостої річниці Революції Гідності в пресцентрі міської ради перед сім’ями загиблих Героїв, представниками міської влади, військовими, журналістами було презентовано кілька патріотичних видань про бійців Хмельниччини. Це «Увійшли в безсмертя» (про другу частину цієї книжки ми розповіли 29 листопада) та «Ти – Герой України».

22 листопада в Кам’янці-Подільсько­му з участю авторки було презентовано великоформатну, щедро ілюстровану 312-сторінкову книгу журналістки, дослідниці та менеджерки культурних проєктів із Києва Тіни Пересунько «Культурна дипломатія Симона Петлюри: «Щед­рик» проти «русского мира». Місія Капели Олександра Кошиця (1919-1924)».

Цього року у Хмельницькому накладом 200 примірників побачила світ великоформатна 96-сторінкова книжка Станіслави Старостіної «Увійшли у безсмертя…».

18 жовтня в Галереї мистецтв відбулася ІХ Міжнародна науково-практична конференція «Археологія й фортифікація України», приурочена до 160-ї річниці від дня народження Юхима Сіцінського (1859-1937) та 100-ї річниці від дня народження Бориса Тимощука (1919-2003). Її учасникам вручили збірник матеріалів конференції. Саме про нього ми й поговоримо сьогодні.

Саме так зазначено у вихідних даних прозової книжки Світлани Кремінської. На титулі вказано назву мовою оригіналу: «Но борщ варили мы всегда». Складається видання з двох повістей, назва першої з яких збігається з назвою книжки, а друга – «Чемоданное настроение».

Торік у видавництві «Аксіома», яке очолює Віктор Паньков, побачила світ 272-сторінкова монографія кандидата мистецтвознавства Алли Бренюк «Графіка Кам’янця-Подільського в художній культурі краю XX століття». Наклад видання – 300 примірників.

22 жовтня виповнився 101 рік із часу відкриття Кам’янець-Подільського державного українського університету. Заняття ж у виші розпочалися 1 листопада 1918 року. Присвячена ювілеєві навчального закладу книга «Перші 100 років по­-ступу» побачила світ у видавництві «Аксіо­ма» вже після урочистостей, тож зробимо її огляд сьогодні.

7 жовтня в конференц-залі Кам’янець-­Подільського національного університету імені Івана Огієнка відбулася V Міжнародна науково-практична конференція «Кам’янець-Подільський у контексті українсь­ко-­європейських зв’язків»…

Саме так – «Між Москвою та Варшавою» – називається монографія кандидата історичних наук Володимира Газіна, видана цього року. Суть 372-сторінкової книжки розкриває її підзаголовок: «Українське питання» у 1654-1667 роках». Науковим редактором видання став доктор історичних наук Валерій Степанков. Автор присвятив монографію дорогим своїм дітям Катерині й Тарасу та коханій дружині Ірині.

Так назвав свою 308-стрінкову книжку, яка нещодавно побачила світ у ТОВ «Друкарня «Рута», доктор історичних наук, професор Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, заслужений працівник освіти України Володимир Прокопович Газін. Передмову до збірки 49 статей, які свого часу були на­друковані в інформаційно-аналітичному тижневику «Дзеркало тижня.

Побачив світ уже шостий випуск збірника наукових повідомлень за підсумками роботи Кам’янець-Подільського міського наукового товариства Малої академії наук, який має традиційний заголовок: «Наукові студії учнів-старшокласників».