Чи можна систематизувати праці українських археологів за останні 30 років, помістити їх в одну книгу та зробити це цікавим навіть для стороннього читача? Звісно.
У травні завершився літературний інтернет-конкурс «Осьмачка-125», організований Благодійним фондом «Тодось Осьмачка» з нагоди 125-річчя від дня народження талановитого українського письменника та поета у вигнанні.
2017 року побачив світ тритомний, а через два роки – чотиритомний біографічний словник про найвищі чини Російської імперії. У дужках зазначено час існування цієї імперії – від 22 жовтня 1721 року до 2 березня 1917 року.
Саме таку назву має 104-сторінкова збірка віршів, яку її авторка Ольга Саліпа 4 березня презентувала в одній з аудиторій головного корпусу Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.
У Хмельницькому побачила світ 296-сторінкова книжка, в якій 44 сторінки відведено під фотодокументи. Її наклад – 300 примірників.
Аби зрозуміти, що перед тобою поет, досить і одного вірша. Тому розповідь про 112-сторінкову поетичну збірку «Шви» Олега Мучника, що побачила світ цього року невеликим накладом у сто примірників і віддрукована в ТОВ «Друкарня «Рута». Я розпочну з невеликого вірша без заголовка, який і дав назву книжці.
Стати археологом Василь Якубовський мріяв ще з дитинства. Його здібності, талант розвивалися і набували енергії під впливом сільського вчителя історії з Надзбруччя Петра Васильовича Голика, відомих археологів Оксани Ганіної, Іона Винокура, Петра Толочка та інших. Неабияке значення мала підтримка видатних учених, дружба з ними. В результаті невтомної праці він з успіхом захистив в Інституті археології НАН України кандидатську дисертацію, склав посібник з археології та підручник з музеєзнавства.
Нещодавно побачив світ третій том «Наукових праць Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника».
70 років тому, 1 січня 1950 року, в селі Авратин Волочиського району народився Валерій Смолій.
70 років тому, 1 січня 1950 року, в селі Авратин Волочиського району народився Валерій Смолій. 1970 року він закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського педінституту (нині – національний університет імені Івана Огієнка).
Доктор історичних наук Олександр Завальнюк видав історичний нарис «Подільська інтелігенція у формуванні загальноосвітньої школи в добу Української революції (1917-1920 роки)». У книжці досліджується діяльність української патріотичної інтелігенції в буремний період.
Продовжимо розповідь про щоденники Євгена Чикаленка.
Євген Харлампійович Чикаленко (1861-1929) – це визначний громадський діяч, благодійник, меценат української культури, агроном, землевласник, видавець, публіцист, один з ініціаторів скликання Центральної Ради.
Нині місцеві газети виходять раз на тиждень – у четвер чи п’ятницю. Раніше ж вони були тоншими, але виходили регулярніше – два, три, чотири, а то й шість разів на тиждень.
Перед захистом докторської дисертації видають монографію на цю тему. Не став винятком і кандидат історичних наук із Хмельницького Анатолій Трембіцький.