Література

2017 року побачив світ тритомний, а через два роки – чотиритомний біографічний словник про найвищі чини Російської імперії. У дужках зазначено час існування цієї імперії – від 22 жовтня 1721 року до 2 березня 1917 року.

Саме таку назву має 104-сторінкова збірка віршів, яку її авторка Ольга Саліпа 4 березня презентувала в одній з аудиторій головного корпусу Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

У Хмельницькому побачила світ 296-сторінкова книжка, в якій 44 сторінки відведено під фотодокументи. Її наклад – 300 примірників.

Аби зрозуміти, що перед тобою поет, досить і одного вірша. Тому розповідь про 112-сторінкову поетичну збірку «Шви» Олега Мучника, що побачила світ цього року невеликим накладом у сто примірників і віддрукована в ТОВ «Друкарня «Рута». Я розпочну з невеликого вірша без заголовка, який і дав назву книжці.

Стати археологом Василь Якубовсь­кий мріяв ще з дитинства. Його здібнос­ті, талант розвивалися і набували енергії під впливом сільського вчителя історії з Надзбруччя Петра Васильовича Голика, відомих археологів Оксани Ганіної, Іона Винокура, Петра Толочка та інших. Неабияке значення мала підтримка видатних учених, дружба з ними. В результаті невтомної праці він з успіхом захис­тив в Інституті археології НАН України кандидатську дисертацію, склав посібник з архео­логії та підручник з музеє­знавства.

Нещодавно побачив світ третій том «Наукових праць Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника».

70 років тому, 1 січня 1950 року, в селі Авратин Волочиського району народився Валерій Смолій.

70 років тому, 1 січня 1950 року, в селі Авратин Волочиського району народився Валерій Смолій. 1970 року він закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського педінституту (нині – національний університет імені Івана Огієнка).

Доктор історичних наук Олександр Завальнюк видав історичний нарис «Подільська інтелігенція у формуванні загальноосвітньої школи в добу Української революції (1917-1920 роки)». У книжці досліджується діяльність україн­ської патріотичної інтелігенції в буремний період.

Продовжимо розповідь про щоденники Євгена Чикаленка.

Євген Харлампійович Чикаленко (1861-1929) – це визначний громадський діяч, благодійник, меценат української культури, агроном, землевласник, видавець, публіцист, один з ініціаторів скликання Цент­ральної Ради.

Нині місцеві газети виходять раз на тиждень – у четвер чи п’ятницю. Раніше ж вони були тоншими, але виходили регулярніше – два, три, чотири, а то й шість разів на тиждень.

Перед захистом докторської дисертації видають монографію на цю тему. Не став винятком і кандидат історичних наук із Хмельницького Анатолій Трембіцький.

21 листопада з нагоди шостої річниці Революції Гідності в пресцентрі міської ради перед сім’ями загиблих Героїв, представниками міської влади, військовими, журналістами було презентовано кілька патріотичних видань про бійців Хмельниччини. Це «Увійшли в безсмертя» (про другу частину цієї книжки ми розповіли 29 листопада) та «Ти – Герой України».

22 листопада в Кам’янці-Подільсько­му з участю авторки було презентовано великоформатну, щедро ілюстровану 312-сторінкову книгу журналістки, дослідниці та менеджерки культурних проєктів із Києва Тіни Пересунько «Культурна дипломатія Симона Петлюри: «Щед­рик» проти «русского мира». Місія Капели Олександра Кошиця (1919-1924)».