Історія

Із розподілом Речі Посполитої 1793 р. більша частина Подільського воєводства по річку Збруч із центром у Кам’янці ввійшла до новоствореної Подільської губернії у складі Російської імперії. Рихта, що стала прикордонним поселенням із його великим маєтком, не покривала всіх фінансових витрат на своє утримання. У першій половині ХІХ ст. маєток декілька разів переходив із рук у руки різним шляхетським родинам. Родина Плонських до середини ХІХ століття утримувала Рихту. Після них маєток розділили на частини, одну з яких отримав Костянтин Підвисоцький, а інша перейшла у власність Ксаверію Тржецеському. На плані 1860-х рр.

Микола Горностай належав до того покоління українців, основна частина життя яких минула в Союзі Радянських Соціалістичних Республік. Він народився в рік заснування
СРСР і пережив його на 13 років.

Перші дні січня кам’янчани у фейсбуку провели за обговоренням проблем Смотрицького каньйону в межах міста. Актуальну тему порушила багаторічна авторка «Подолянина» Наталія Ярова. Дуже вчасно: про занедбану територію біля Смотрича згадали в останні дні 2025 року і в міськраді. Влада вирішила поновити заявку на включення культурного ландшафту каньйону до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У своїх краєзнавчих матеріалах «Подолянин» уже неодноразово згадував еклектичний палац у Голозубинцях поблизу Дунаївців. Нині в ньому розташовуються квартири колишніх працівників протитуберкульозного санаторію, закритого декілька років тому. Відомості про власників маєтку до недавнього часу були дуже скупими. Та недавно з’ясувалося, що праця голозубинецьких селян ішла на розвиток психологічної науки.

22-23 жовтня з нагоди 107-ї річниці з дня відкриття Кам’янець-Подільського державного українського університету відбулася VІІ Всеукраїнська наукова конференція «Традиції Івана Огієнка у світлі вітчизняної науки».

Одним із періодів історії України, який викликає постійний науковий інтерес як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників, є литовська доба. Свідченням цього стало проведення 17 жовтня 2025 р. на базі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка вже IX Міжнародної наукової конференції «Україна і Велике князівство Литовське в XIV-XVIII ст.: політичні, економічні, міжнаціональні та соціокультурні відносини в загальноєвропейському вимірі», органі­зованої спільно з Інститутом історії України НАН України.

Маємо невелику краєзнавчу сенсацію в районі.

Днями у фейсбук-сторінці Юлії ЛИСКУН кам’янчани прочитали про сенсацію: нібито на зіньковецько­-му цвинтарі було реставровано могилу відомого поділ­лєзнавця Юзефа Аполлінарія РОЛЛЄ. Біля по­ховання навіть встановлено табличку про те, що це могила вченого.

Експорт яєць у Німеччину, продаж книжок на макулатуру і «Ще не вмерла Україна» в Боришківцях: що про Кам’янець і Кам’янеччину писала преса на початку ХХ століття (мовою оригіналу).

Наприкінці серпня стало відомо про загрозу знищення мистецьких творів епохи модернізму (мозаїки Івана КЛЯПЕТУРИ, барельєфів та унікальної скульптури-колони авторства Володимира ТИМЧУКА, скульптур Володимира ЛАШКА) на території військового ліцею на проспекті Грушевського: в закладі ремонт, тендер виграло ТОВ «Брайт Констракшн» із Вишневого, збереження творів за ним не передбачено. А військові ж дотримуються документів: сказано знищити – навіщо церемонитися?

До 100-річчя з дня народження Галини КРАЄВСЬКОЇ.

Після того, як у Кам’янець-Подільському національному університеті ім.Івана Огієнка точилася боротьба за збереження статусу та імені, цікаво читати у старій пресі замітки про часи, коли наш заклад освіти лише народжувався. Подаємо мовою оригіналу.

Ті з кам’янчан, хто бував у липні – на початку серпня у Старому місті, могли бачити археологічні розкопки в незвичному місці – на дитячому майданчику між школою №1 і Ратушею. Про те, що саме там знайшли археологи, «Подолянину» розповів керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державно­-го підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України Павло НЕЧИТАЙЛО.

(Початок у «Подолянині» від 17 та 24 липня)

Щоб побачити буйство подільської неоготики, колись не треба було їхати за 137 км від Кам’янця. Чудово впорядкований маєток Журовських-Раціборовських у Макові був за стилістикою еклектичним: тут були споруди і у стилі історизму, і кла­сицизму, і романтизму…