Історія

22-23 жовтня з нагоди 107-ї річниці з дня відкриття Кам’янець-Подільського державного українського університету відбулася VІІ Всеукраїнська наукова конференція «Традиції Івана Огієнка у світлі вітчизняної науки».

Одним із періодів історії України, який викликає постійний науковий інтерес як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників, є литовська доба. Свідченням цього стало проведення 17 жовтня 2025 р. на базі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка вже IX Міжнародної наукової конференції «Україна і Велике князівство Литовське в XIV-XVIII ст.: політичні, економічні, міжнаціональні та соціокультурні відносини в загальноєвропейському вимірі», органі­зованої спільно з Інститутом історії України НАН України.

Маємо невелику краєзнавчу сенсацію в районі.

Днями у фейсбук-сторінці Юлії ЛИСКУН кам’янчани прочитали про сенсацію: нібито на зіньковецько­-му цвинтарі було реставровано могилу відомого поділ­лєзнавця Юзефа Аполлінарія РОЛЛЄ. Біля по­ховання навіть встановлено табличку про те, що це могила вченого.

Експорт яєць у Німеччину, продаж книжок на макулатуру і «Ще не вмерла Україна» в Боришківцях: що про Кам’янець і Кам’янеччину писала преса на початку ХХ століття (мовою оригіналу).

Наприкінці серпня стало відомо про загрозу знищення мистецьких творів епохи модернізму (мозаїки Івана КЛЯПЕТУРИ, барельєфів та унікальної скульптури-колони авторства Володимира ТИМЧУКА, скульптур Володимира ЛАШКА) на території військового ліцею на проспекті Грушевського: в закладі ремонт, тендер виграло ТОВ «Брайт Констракшн» із Вишневого, збереження творів за ним не передбачено. А військові ж дотримуються документів: сказано знищити – навіщо церемонитися?

До 100-річчя з дня народження Галини КРАЄВСЬКОЇ.

Після того, як у Кам’янець-Подільському національному університеті ім.Івана Огієнка точилася боротьба за збереження статусу та імені, цікаво читати у старій пресі замітки про часи, коли наш заклад освіти лише народжувався. Подаємо мовою оригіналу.

Ті з кам’янчан, хто бував у липні – на початку серпня у Старому місті, могли бачити археологічні розкопки в незвичному місці – на дитячому майданчику між школою №1 і Ратушею. Про те, що саме там знайшли археологи, «Подолянину» розповів керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державно­-го підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України Павло НЕЧИТАЙЛО.

(Початок у «Подолянині» від 17 та 24 липня)

Щоб побачити буйство подільської неоготики, колись не треба було їхати за 137 км від Кам’янця. Чудово впорядкований маєток Журовських-Раціборовських у Макові був за стилістикою еклектичним: тут були споруди і у стилі історизму, і кла­сицизму, і романтизму…

«Подолянин» не так давно розповідав про подільські шляхи сецесії, одного з наймальовничіших і найулюбленіших архітектурних стилів в історії. Впевнене друге місце на народному п’єдесталі посідає неоготика – ще один мальовничий стиль, котрий прийшов на наші землі на початку ХІХ століття. Про збережені неоготичні споруди Кам’янця, Кам’янеччини та Поділля і поговоримо сьогодні.

В історії Кам’янеччини бували періоди, коли край знелюднювався, і можновладцям доводилося сушити голови, як збільшити кількість подолян.

Продовжуємо розповідати, як розвивалися економіка і туризм на Дністрі в часи, коли річкою пролягав державний кордон різних країн. Початок у «ПОДОЛЯНИНІ» від 12 червня ц.р.

Літо. Спека. Хочеться до великої води. Для кам’янчан такою великою водою завжди був Дністер. Спекотними були літа і сто років тому – щоправда, тоді це була кількаденна аномалія, а не тривала біда. Як розвивалися економіка і туризм на Дністрі в часи, коли річкою пролягав державний кордон різних країн, і поговоримо в цьому номері.