У своїх краєзнавчих матеріалах «Подолянин» уже неодноразово згадував еклектичний палац у Голозубинцях поблизу Дунаївців. Нині в ньому розташовуються квартири колишніх працівників протитуберкульозного санаторію, закритого декілька років тому. Відомості про власників маєтку до недавнього часу були дуже скупими. Та недавно з’ясувалося, що праця голозубинецьких селян ішла на розвиток психологічної науки.
22-23 жовтня з нагоди 107-ї річниці з дня відкриття Кам’янець-Подільського державного українського університету відбулася VІІ Всеукраїнська наукова конференція «Традиції Івана Огієнка у світлі вітчизняної науки».
Одним із періодів історії України, який викликає постійний науковий інтерес як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників, є литовська доба. Свідченням цього стало проведення 17 жовтня 2025 р. на базі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка вже IX Міжнародної наукової конференції «Україна і Велике князівство Литовське в XIV-XVIII ст.: політичні, економічні, міжнаціональні та соціокультурні відносини в загальноєвропейському вимірі», організованої спільно з Інститутом історії України НАН України.
Днями у фейсбук-сторінці Юлії ЛИСКУН кам’янчани прочитали про сенсацію: нібито на зіньковецько-му цвинтарі було реставровано могилу відомого поділлєзнавця Юзефа Аполлінарія РОЛЛЄ. Біля поховання навіть встановлено табличку про те, що це могила вченого.
Експорт яєць у Німеччину, продаж книжок на макулатуру і «Ще не вмерла Україна» в Боришківцях: що про Кам’янець і Кам’янеччину писала преса на початку ХХ століття (мовою оригіналу).
Наприкінці серпня стало відомо про загрозу знищення мистецьких творів епохи модернізму (мозаїки Івана КЛЯПЕТУРИ, барельєфів та унікальної скульптури-колони авторства Володимира ТИМЧУКА, скульптур Володимира ЛАШКА) на території військового ліцею на проспекті Грушевського: в закладі ремонт, тендер виграло ТОВ «Брайт Констракшн» із Вишневого, збереження творів за ним не передбачено. А військові ж дотримуються документів: сказано знищити – навіщо церемонитися?
До 100-річчя з дня народження Галини КРАЄВСЬКОЇ.
Після того, як у Кам’янець-Подільському національному університеті ім.Івана Огієнка точилася боротьба за збереження статусу та імені, цікаво читати у старій пресі замітки про часи, коли наш заклад освіти лише народжувався. Подаємо мовою оригіналу.
Ті з кам’янчан, хто бував у липні – на початку серпня у Старому місті, могли бачити археологічні розкопки в незвичному місці – на дитячому майданчику між школою №1 і Ратушею. Про те, що саме там знайшли археологи, «Подолянину» розповів керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державно-го підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України Павло НЕЧИТАЙЛО.
(Початок у «Подолянині» від 17 та 24 липня)
Щоб побачити буйство подільської неоготики, колись не треба було їхати за 137 км від Кам’янця. Чудово впорядкований маєток Журовських-Раціборовських у Макові був за стилістикою еклектичним: тут були споруди і у стилі історизму, і класицизму, і романтизму…
«Подолянин» не так давно розповідав про подільські шляхи сецесії, одного з наймальовничіших і найулюбленіших архітектурних стилів в історії. Впевнене друге місце на народному п’єдесталі посідає неоготика – ще один мальовничий стиль, котрий прийшов на наші землі на початку ХІХ століття. Про збережені неоготичні споруди Кам’янця, Кам’янеччини та Поділля і поговоримо сьогодні.
В історії Кам’янеччини бували періоди, коли край знелюднювався, і можновладцям доводилося сушити голови, як збільшити кількість подолян.
Продовжуємо розповідати, як розвивалися економіка і туризм на Дністрі в часи, коли річкою пролягав державний кордон різних країн. Початок у «ПОДОЛЯНИНІ» від 12 червня ц.р.
