П'ятница, 26 Квітня 2024 р.
20 Травня 2011

ТОП СУПЕР-РОЗВАЛЮХ МІСТА

«Ми вкладаємо мільярди, щоб підтримувати свої руїни», – хваляться італійці щодо збереження та реставрації своїх історичних пам’яток. На відміну від італійських, у кам’янецькі руїни, які є не такими вже й древніми, але багато років муляють очі як мешканцям міста, так і туристам, не вкладається жодної копійки: ні у підтримання, ні у відновлення. Зяючими ранами на тілі міста є руїни колишнього універмагу «Смотрич» при в’їзді до Старого міста та не доведена до ладу будівля колишнього готелю «Україна» у центрі міста.

ХТО «РОЗБОМБИВ» РАЙУНІВЕРМАГ?

Універмаг «Смотрич»Залишки колишнього універмагу, певно, не в одного туриста викликали резонне запитання: «А що це за історичні руїни?». Ну і як поясниш  гостям міста, що це просто власникам начхати на не таку вже й стару будівлю. Просто байдуже, що їхня власність псує зовнішній вигляд історичної частини нашого міста, а недосконале українське законодавство не передбачає дієвих механізмів впливу на недбалих власників нерухомості.

– 2005 року київське ТОВ «Ріелті Сіті» стало власником будівлі універмагу «Смотрич», яку планувало після здійснення робіт з відтворення історичної забудови пристосувати під готельно-розважальний комплекс, – розповідає головний спеціаліст відділу охорони культурної спадщини міського управління містобудування Ірина ДЯКОВСЬКА. – Того ж року ми дали їм в оренду землю під будівлею. 2008 року ТОВ отримало в оренду ще додатково ділянку землі для реконструкції та обслуговування купленого приміщення терміном на 5 років. Загалом у користуванні ТОВ знаходиться 6630 квадратних метрів землі. 

За оренду землі власники платили справно, а от реконструкцію втраченої забудови так і не довели до кінця: лише розібрали дах будівлі, що й призвело до  подальшого руйнування. Якби ж хоч консерваційні роботи провели, тоді б будинок простояв би ще певний час.  

Управління містобудування вже тривалий час веде переписку з ТОВ «Ріелті Сіті». Втім на листи кам’янецьких чиновників київські бізнесмени переважно не відповідають. 

– Ми неодноразово розглядали на комісії пропозицію, щоб забрати у «Ріелті Сіті» і землю, і право на відтворення, – продовжує Ірина Станіславівна, – та універмагу ми не можемо повернути, тому що минув термін, коли можна було подавати позов до суду. Тепер ми власників можемо лише просити, щоб вони пришвидшили роботу. Я вже думала надіслати їм фотографію руїн універмагу з підписом: «Вгадай, який рік: 1946 чи 2011»?.. Єдине, що ми на даний момент можемо зробити, це розірвати з ТОВ договір оренди землі, що й плануємо зробити.

ЄВРОПІ НЕ ПОТРІБНА УКРАЇНА?

«Україна»Щодо будівлі колишнього готелю «Україна», то вона, щоправда, не в такому аварійному стані, як універмаг «Смотрич», але від цього не набагато приємніше її споглядати. 

2005 р. власником будівлі за суму 5 млн. 420 тис.грн. стало київське ТОВ «Європа-2002». 2007 р. міськвиконком надав власникам дозвіл на реконструкцію готельного комплексу з добудовою та надбудовою приміщень. Деякий час господарі вели роботи з добудови приміщення, та потім призупинили їх. Тепер на будівлі висить оголошення про її продаж. Зрозуміло, що у час кризи знайти покупця на таку власність непросто, тож, ймовірно, ми ще не один рік «милуватимемося» пустими віконницями довгобуду. 

На жаль, жодних законних механізмів впливу на недбалих власників нерухомості немає. Їх можна лише просити. Просити, щоб, якщо не мають можливості відновити, відремонтувати руїни, то хоча б забезпечили психологічне розвантаження населення від їхнього похмурого вигляду. Це легко зробити, наприклад, завдяки своєрідним декораціям у вигляді будівельних сіток із зображеною на них майбутньою спорудою (така практика звична для Києва). Але якщо, за словами Ірини ДЯКОВСЬКОЇ, власники універмагу не можуть спромогтися відремонтувати навіть огорожі, пошкодженої буревієм, і за них це змушені робити комунальні служби міста,  то, мабуть, марно чекати, що вони перейматимуться негативним впливом зовнішнього вигляду своєї власності на людей чи реальною небезпекою, що комусь на голову впаде шматок стіни.  

Тож, мабуть, нам доведеться чекати, доки руїни занедбаних будівель або впадуть самі, або населення рознесе нікому не потрібну власність по цеглині…