ОНОВЛЕНЕ ОБЛИЧЧЯ КАМ’ЯНЦЯ

4 серпня під час засідання 20 сесії міської ради депутати ухвалили рішення щодо перейменування деяких вулиць і скверів Кам’янця-Подільського.
До цього питання влада взялася ще в травні. Було запропоновано до перейменування 149 об’єктів топоніміки, з них 121 вулиця, 21 провулок, 1 проїзд, 4 сквери, 1 парк і 1 зона відпочинку.
Поки перейменування торкнулося тільки декількох із них, зокрема, скверів і центральних вулиць. Їх мешканці не зав­жди знають, на честь кого тепер названа вулиця. Також, як і при кожному перейменуванні, кам’янчан турбує питання необхідності переоформлення документів. Отже, наведемо пояснення з цього приводу.

НА ЧЕСТЬ КОГО НАЗВАНА ВУЛИЦЯ

⇒ Вулицю Гагаріна перейменовано на вулицю Степана БАНДЕРИ.
Степан Бандера – один із головних ідеологів боротьби за незалежність України першої половини
ХХ ст., символ національно-визвольного руху.
У червні 1941 р. керівництво крила ОУН, що було під орудою Бандери, проголосило у Львові Українську державу. Але оскільки нацистська Німеччина вже окупувала ці землі, Бандера був заарештований. Провів три роки в німецьких тюрмах і таборах. Із наближенням радянських військ 1944-го Бандера знову очолив ОУН і залишався її керівником до останніх днів. Він був убитий у Мюнхені радянськими спец­службами.

⇒ Дружби народів – Євгена КОНОВАЛЬЦЯ.
Євген Коновалець – полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (1927), перший голова ОУН (із 1929), один з ідеологів українсь­-кого націоналізму.
Був одним із довірених союзників Петлюри. У серпні 1920 р. за безпосередньої участі Коновальця створено Українську Військову Організацію (УВО).

⇒ Короленка – Бориса ОРІХА.
Герой російсько-української війни. 49-річний головний сержант Борис Оріх загинув на Київщині в березні 2022 р. Розпочинав службу командиром відділення на артбазі 1997 року, з 2009 року і до загибелі служив у військовій частині А2641, зокрема в останні роки – інструктором загону контролю якос­ті з проведення робіт із розміну­вання.

⇒ Лелюшенка – Миколи ПОЛЮЛЯКА.
Герой російсько-української війни. 37-річний Микола Полюляк загинув у травні 2022 р. поблизу Маріуполя під час мінометного обстрілу. Наш земляк пішов на війну добровольцем, хоча був далеким від військової справи. Любив активний спосіб життя, працював інструктором зі сноуборду.

⇒ Лермонтова – Дмитра САСА.
Герой російсько-української війни. 49-річний доброволець загинув у травні 2022 р. під час обстрілу на Донеччині. 26 лютого він повернувся з Італії до рідного Кам’янця й пішов до військкомату, аби стати до лав ЗСУ.

⇒ Панфілова – Ростислава ДОБРОШИНСЬКОГО.
Герой російсько-української війни. 1 серпня 2017 р. 20-річний хлопець зазнав смертельного поранення від кулі снайпера неподалік від Попасної на Луганщині.
За добре серце, чуйність і глибоку порядність його називали «Добрим».
Ростислав уклав контракт зі Збройними силами України за півтора року до загибелі.

⇒ Проектна – Квітки ЦІСИК.
Американська співачка українського походження другої половини ХХ ст., популярна виконавиця рекламних джинглів у США, оперна та блюзова співачка, виконавиця українських народних і популярних пісень.

⇒ Проектна-1 – Андрія КУХАРЯ.
Герой російсько-української війни. 28-річний капітан ЗСУ трагічно загинув у березені 2016 р. на Донеччині, неподалік від с.Покровське.
Був заступником командира з озброєння 321-го інженерного батальйону, що підпорядковується 48-й Кам’янець-Подільській інженерній бригаді. З 2014 р. виконував завдання на Донеччині та Луган­щині.

⇒ Проектна-2 – Олександра ГОРНОГО.
Герой російсько-української війни. 22-річний земляк, який уклав контракт із ЗСУ, загинув у грудні 2017 р. в зоні АТО.

⇒ Проектна-3 – Богдана БЛІНЧУКА.
Герой російсько-української війни. 35-річний старший солдат за­гинув у липні 2018 р. Служив в ін­женерно-дорожньому відділенні 309-го окремого інженерного батальйону 48-ї Кам’янець-Подільсь­кої інженерної бригади. 2016 р. уклав контракт із ЗСУ.

⇒ Проектна-4 – Едуарда СЛОБОДЯНА.
Герой російсько-української війни. Після майже 4-річних пошуків навідника 80-ї окремої аеромо­більної бригади молодшого сержанта Едуарда Слободяна із с.Грин­чук ДНК-експертиза офіційно підтвердила, що він загинув 5 вересня 2014 р. під час жахливого бою на Луганщині.

⇒ Пушкінська – Івана МАЗЕПИ.
Український військовий, полі­тичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687-1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704-1709).

⇒ Смирнова – Ігоря БРАНОВИЦЬКОГО.
Герой російсько-української війни. Кулеметник 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї ДШБ, Герой України загинув у січні 2015 р. Під час оборони аеропорту Донецька витягнув на собі двох поранених із нового термінала і повернувся назад, де був захоплений у полон. Після тортур і знущань у полоні над побратимами добровільно визнав себе кулеметником, якого розшукували бойовики. Після катування був застрелений двома пострілами в голову російським терористом Павловим («Моторола»).

⇒ Суворова – Павла СКОРОПАДСЬКОГО.
Український державний, політичний і громадський діяч, військовик.
Гетьман Української Держави (29 квітня – 14 грудня 1918). За його правління в Україні відбулася політика українізації, запровадження валюти «гривня», відкриття близько сотні українських гімназій, запровадження української мови у шкільну програму, при ньому було відкрито низку українських державних університетів.

⇒ Тімірязєва – Ярослава МУД­­РОГО.
Великий князь Київський, видатний державний діяч і політик.
Період правління князя Ярослава Мудрого вважається епохою величі Русі. Саме в цей час Русь досягла зеніту своєї могутності й стала в один ряд із найбільш потуж­ними європейськими країнами. Зміцнював міжнародний авторитет держави, сприяв розвитку освіти і мистецтва, затвердив перший юридичний документ – збірник законів «Руська правда», створив першу школу при Софії Київській і першу бібліотеку в Києві.

⇒ Черняхівського – ПЛАМЕНИЦЬКИХ.
Названа на честь українських архітекторок-реставраторок Ольги Пламеницької та її матері Євгенії. Обидві присвятили чималі частини своєї роботи Кам’янцю-Подільсь­кому.
Ольга Анатоліївна, яка помер­ла в лютому 2022 р., очолювала Український державний інститут культурної спадщини. Авторка історико-архітектурного опорного плану і проєктів зон охорони Кам’янця-Подільського; концепції містобудівної регенерації Старого міста; Перспективної програми консер­ваційно-реставраційних робіт щодо комплексу Старого і Нового замків та Замкового мосту; архітекторка проєктів реставрації Замкового мосту, башт Кам’янець-Подільського замку тощо.

⇒ Чехова – Героїв МАРІУПОЛЯ.
Під час повномасштабного вторг­нення росії в Україну Маріуполь став символом нескореності. Він був заблокований російськими військами 1 березня. З кінця квітня захисники Маріуполя були заблоковані на заводі «Азовсталь»: це представники полку Нацгвардії «Азов», морські піхотинці, прикордонники, поліцейські. Герої Маріуполя зробили вагомий внесок для перелому ситуації загалом в Украї­ні та відтягнули на себе велике угруповання сил противника, щоб послабити тиск на інших напрямках. Це дало змогу отримати Украї­ні озброєння від західних партнерів, перегрупуватися й діяти більш ефективно. 16-20 травня відбувся вихід захисників Маріуполя на підконтрольну росіянам територію.
29 липня в колонії в Оленівці, де перебували захисники з «Азовсталі», рашисти вбили частину полонених, влаштувавши вибух у приміщенні.

⇒ Шмідта – Максима КВАПИША.
Герой російсько-української війни. 22-річний кам’янчанин загинув 26 травня 2022 р. на запорізькому на­прямку в близькому бою зі зброєю в руках, встигнувши вбити окупанта. До широкомасштабної війни Максим був командиром київського осередку ГО «Авангард культурна спілка». Із 24 лютого брав участь у бойових операціях.
Більше про Героїв, які заги­нули під час російсько-української війни, можна прочитати на сайті «Подолянина» (qr-код для швидкого переходу на першій сторінці).

БУВ СКВЕР ТАНКІСТІВ – СТАВ СКВЕР ГЕРОЇВ

За рішенням депутатів перейменовано і сквери міста:
Сквер Васильєва – сквер Пам’яті.
Сквер Танкістів – сквер Героїв.
Сквер ім.Кірова – сквер Бастіонний.
Сквер Котовського – сквер Соборності.
Парк Комсомольський – парк Пластовий.
Зона відпочинку мікрорайону Жовтневого тепер носитиме на­зву сквер Родинний.

ЩО РОБИТИ, КОЛИ ТВОЮ ВУЛИЦЮ ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ

Ще на початку процесу пере­-й­менування пресслужба міської ради розповсюдила пояснення, що робити або не робити з документами жителям перейменованої вулиці.

Для мешканців:
• При перейменуванні вулиці, на якій зареєстрована особа, відмітка в паспорті наразі не робиться.
• Зміна назви вулиці здійснюється автоматично під час обміну паспорта чи зміни прізвища, тобто коли виникає безпосередня потреба.
• Документи, що засвідчують право власності на нерухомість, залишаються чинними в разі зміни назви вулиці, на якій вона розташована.
• У разі перейменування вулиці, на якій розміщена нерухомість, українським законодавством не передбачена необхідність внесення змін до документа про право власності на нерухоме майно (свідоцтво про право власності/право на спадщину/договору купівлі-продажу/дарування тощо).
• У разі потреби, власник майна, щодо якого відбулися зміни, має право звернутися до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно із заявою про реєстрацію права власності (перереєстрація) в разі, якщо право власності на майно зареєстроване до 1 січня 2013 р. (під такими потребами розуміють, наприклад, необхідність купівлі-продажу чи дарування нерухомості).
• Якщо власник бажає продати, подарувати або передати у спадок свою нерухомість, у документах, які будуть оформлюватися на нового власника, вже буде вказана нова назва вулиці.

Для юридичних і фізичних осіб:
• Зміна відомостей про місцеперебування юридичної особи та фізичної особи-підприємця підлягає державній реєстрації відповідно до чинного законодавства щодо державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань.
• Перейменування вулиці місцеперебування юридичної особи є зміною місцеперебування юрособи. А це передбачає необхідність внесення відповідних змін в установчі документи, змін до відомос­тей про фізичну особу-підприємця, що містяться в Єдиному держав­ному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, повідомлення банківських установ і контрагентів про зміну реквізитів у чинних договорах, виготовлення нової печатки, бланків тощо.
• Водночас законодавство не встановлює граничних термінів для проведення зміни відомостей щодо місцеперебування, а отже, суб’єкт господарювання сам може вирішувати, коли необхідно про­вес­ти реєстрацію змін.
Зауважимо, що в такому разі адміністративний збір не справляється за проведення державної реєстрації змін, що вносяться до установчих документів, тобто це безкоштовно.
• Про зміну назви вулиці повідомляються всі державні органи, соціальні служби. Тому вони мають приймати документи як із новими назвами в адресах, так і зі старими. Усі реєстри громадян мають бути приведені у відповідність до нових назв, певний час там паралельно «співіснуватимуть» старі та нові назви.
• Консультації, пов’язані з переоформленням у зв’язку зі зміною назв вулиць, вам зможуть надати за номерами: 5-16-10 – служба міс­тобудівного кадастру департаменту містобудування та архітектури), 5-18-90 – відділ реєстрації місця проживання, 5-02-75 – управління державної реєстрації.