ТУТ У ПАЛИЧКИ КОХА ШАНСІВ НЕМАЄ

Кашляєте більше як два тижні? Останнім часом помітили втомлюваність і слабкість? Пітнієте, особливо вночі? Схудли з невідомих причин? Спостерігається незначне підвищення температури (37-37,20С)? Надокучає задишка навіть при незначному фізнавантаженні? Турбує біль у грудній клітині? Контактували з хворим на сухоти? Маєте хронічні недуги, які призводять до зниження імунітету?

Якщо на більше як три запитання ви відповіли «так», це не означає, що у вас туберкульоз, але не зайвим буде звернутися до лікаря та пройти флюорографію.

На Кам’янеччині в останні роки захворюваність іде на спад. За словами районного фтизіатра Вікторії ЧЕРНОВОЇ, в Кам’янець-Подільському районі за 2013-й захворюваність на туберкульоз коливається в межах 53-56,2 хворих на 100 тисяч населення. Бактерія туберкульозу минулого року вразила 38 жителів району, а за станом на березень 2014-го – 10.

Як повідомила завiдувач протитуберкульозного вiддiлення Кам’янець-Подiльської мiської полiклiнiки №1 Тетяна СКРИНЧУК, показник захворюваності в місті становить 28,4 особи на 100 тис. населення, в області – 55,5. Сьогодні на обліку в протитуберкульозному відділенні міської поліклініки №1 перебувають 66 хворих на активний туберкульоз.

Тішить те, що в останні роки ця підступна недуга обходить діток. Зустрічалися лише поодинокі випадки захворювання в підлітків, яким вдалося побороти недугу.

У Кам’янці-Подільському вже 90 років з дитячим туберкульозом борються в обласному дитячому спеціалізованому санаторії (колишня назва – дитячий протитуберкульозний санаторій. – Прим. ред.). За ці роки санаторій пережив не одне скорочення та перейменування, однак продовжує виконувати основне завдання – дає відсіч паличці Коха.

– 1924 року в приміщенні будинку одного з поміщиків на вулиці Бакінських комісарів, нині це вулиця Сіцинського, 2, було відкрито протитуберкульозний санаторій на півсотні ліжок, – розповідає головний лікар санаторію, лікар вищої кваліфікаційної категорії Станіслав ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ. – Спочатку тут лікувалися дорослі, хворі на легеневий туберкульоз. У ті роки недуга була поширеною. З 1946 року в стінах санаторію розпочали лікувати дітей, хворих на кістково-суглобовий туберкульоз, а з 1967-го й донині – від 0 до 7 років, які нездужають на сухоти легенів. На сьогодні впродовж 85-90 днів у стінах санаторію проходять профілактичне лікування дітки з усієї Хмельниччини, котрі контактували із хворими на сухоти, або ж ті, в кого позитивна реакція на пробу Манту. Жодної хворої дитини на туберкульоз у нас немає! Як відомо, збудник туберкульозу легко потрапляє до організму людини, проте, зазвичай, не викликає захворювання, а «мирно» співіснує з імунною системою, яка його контролює. В сплячому стані паличка Коха, не викликаючи недуги, може перебувати до кінця життя. Лише у 10% інфікованих (зазвичай із ослабленим імунітетом) розвивається хвороба. 

Наразі на профілактичному лікуванні в санаторії перебувають три десятки малят, а загалом за рік – 150-160, з яких – 30-35 – маленькі кам’янчани. Крім медичної допомоги, з дітками займаються вихователі, для них організовують свята та ранки. А 4-6 річних навчають читати, писати та рахувати.

Санаторій утримує обласний бюджет. Працюють тут, окрім лікарів-фтизіатрів, медсестер і санітарок, ще вихователі, кухарі та адмінперсонал – всього 31 працівник.

– Санаторій забезпечений необхідними медикаментами й вітамінами, маємо власний фізіотерапевтичний кабінет. Є й своя лабораторія, де проводимо клінічний контроль ефективності лікування. Ніколи не відмовляють у консультаціях і лікарі міської дитячої поліклініки. Щодня по півгодини діти займаються лікувальною фізкультурою. Значну увагу приділяємо і висококалорійному харчуванню, – розповіла лікар-фтизіатр Надія БОДНАР.

Не обділений санаторій і увагою благодійників. Уже десятиліттями в гості до давніх друзів приїжджають представники німецького товариства «Заради майбутнього», а також житель США, уродженець нашого міста Ігор Брон. Не з порожніми руками навідуються до дітей священики та прихожани собору Олександра Невського, податківці та студенти податкового коледжу, місцеві підприємці. Позитивних емоцій, які сприяють зміцненню організму, малеча набирається в ігровій кімнаті, де є м’які іграшки, розвивальні ігри, спортивні килимки. Тут навіть є дерев’я-на гірка, з якої полюбляють з’їжджати маленькі непосиди.  

А коли вихованці виходять на охайне подвір’я, то мають змогу подихати цілющим повітрям, просякнутим ароматами хвої та інших рідкісних порід дерев. Можливо, саме завдяки турботі лікарів і якісним умовам лікування, захворюваність на туберкульоз у нашому регіоні вдасться звести нанівець.