ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ: ПАЛИЦЯ НА ДВА КІНЦІ
Розвиток місцевого самоврядування мав стати стрімким кроком назустріч успішній країні. Чи не одразу після обрання на головну посаду держави Президент України задекларував головний принцип – передачу повноважень на місця. Підтримали його і Кабінет Міністрів, і народні депутати. З оптимізмом чекали на реформу очільники міст.
Та які плоди принесла реформа, і чи стала децентралізація настільки ефективною, як обіцяли на початку її старту, розповідає міський голова Михайло СІМАШКЕВИЧ:
– Від децентралізації органи місцевого самоврядування насправді очікували чимало. З отриманням більших повноважень, як обіцяли на вищому державному рівні, місцеві громади мали би стати на новий шлях розвитку: із самостійним вирішенням власних питань і новим формуванням місцевих бюджетів.
Та погляди, якою реформу бачили на місцях, а якою – у провладних кабінетах, на жаль, не співпали. Разом з окремими повноваженнями держава передала нам і свої проблеми, на які закрити очі просто неможливо, але їх вирішення, безперечно, викличе хвилю обурень серед населення.
Як на сьогодні бути із тим, що на міський бюджет передали фінансування професійно-технічної освіти, харчування дітей 1-4 класів, дітей учасників антитерористичної операції, чорнобильців, пільгові перевезення (залізничне сполучення та міжміські маршрути), відмінили виплати одиноким матерям, які щодня приходять зі скаргами на неможливість існування?
На все це зі скарбниці нашого міста потрібно додатково виділити десятки мільйонів гривень.
Закрити заклади профтехосвіти ми не можемо, бо за плечима кожного працівника училищ, який отримує зарплату, стоїть родина. Відмовлятися від запланових проектів на благо міста, як-от ремонт доріг, внутрішньодворових проїздів, через те, що держава відмовляється виконувати свої функції, теж несправедливо.
Сьогодні органи місцевого самоврядування стали заручниками великої політики.
У нас є безліч проектів, які планували виконати: продовжувати встановлення дитячих майданчиків у дворах, ремонт дорожнього покриття між будинками, ремонт і утеплення фасадів багатоповерхівок, оновлення концепції озеленення Кам’янця, допомога військовослужбовцям і малозабезпеченим родинам тощо.
Та тепер немає стовідсоткової впевненості в тому, що ми це зможемо виконати. Бо ніхто не знає, який подарунок завтра влада знову може нам зробити, і які сфери для утримання ще передасть органам місцевого самоврядування.
Скажу відверто, міські голови чекали не таких результатів децентралізації, і сьогодні ми побачили, що вирішення важливих проблем переклали на наші плечі. Важко говорити про те, що є оптимізм, бо спершу він таки був, але рук не опускатимемо.
Значно виграли такі міста, як, наприклад, Хмельницький, Чернівці, на території яких через декілька метрів розташовані автозаправки, що приносять до бюджету колосальні суми. Відтак деякі населені пункти, в основному це міста обласного значення, мають навіть профіцит.
Разом зі своєю командою, разом із кам’янчанами працюватимемо над тим, щоб місто й надалі розвивалося, шукатимемо гранти, продовжуватимемо співпрацю із закордонними інвесторами для того, аби Кам’янець ставав кращим, а життя в ньому – комфортнішим.
Попередні роки теж були нелегкими, але нам вдалося відновити роботу стратегічних підприємств: «М’ясокомбінату», ВАТ «Модуль», фабрики медичного обладнання «КАММЕД», ПАТ «Кам’янець-Подільськавтоагрегат».
Три роки ми працювали над тим, аби повернути до міста військове училище. В результаті численних переговорів сьогодні маємо 48-му інженерну бригаду з особовим складом як мінімум 2,5 тисячі військових. У вигляді податків від їхньої заробітної плати до місцевої скарбниці також надходитимуть кошти.
Тому будемо працювати, а не сподіватися, що нам хтось допоможе. Істина, яка підтвердилася досвідом і роками – розраховувати на власні сили – сьогодні, як ніколи, актуальна.
Прес-служба міськради.
