МИТЦІ КАМ’ЯНЕЦЬКИХ ЛАНІВ
– Я хочу стати хліборобом, не треба мені вашої мазанини! - заявив п’ятикласник Микола на уроці малювання. - Зумію на гектарах українського чорнозему намалювати такі картини, що дух перехоплюватиме: безконечні золоті лани, налита сонцем пшеничка і комбайни величезні та потужні…
Вчителька сільської школи оторопіла… Сучасні діти хочуть бути як не акторами, то дизайнерами. Вона уявила хлопчика вже дорослим: статним, мужнім у кабіні комбайна. Попри те, що спека, чоловік жартує, а засмаг так, що лише очі світяться. Усміхнулася, поставила «дванадцятку». Бо якщо є такі діти - є майбутнє в України.
Напередодні Дня працівників сільського господарства, яке відзначають у третю неділю листопада, мова піде про таких уже дорослих «хлопців» і «дівчат» району, які не в мріях,
а на ділі, попри труднощі, йдуть до своєї мети: малюють неймовірні пейзажі на ланах Кам’янеччини. Лише «художники» знають, наскільки важко дається вся ця краса.
На жаль, у нашому, одному з найбільших у країні, аграрному районі, де родючі чорноземи і сприятливий клімат, цьогоріч справи не вельми: за урожайністю зернових пасемо задніх у загальнообласному рейтингу.
Що пішло не так, як і чим сьогодні живе аграрій та про успішний приклад сільськогосподарського підприємства читайте на сторінці: https://podolyanin.com.ua/community/10747/