П'ятница, 26 Квітня 2024 р.
2 Липня 2021

ПОПРОЩАЛИСЯ З БОРІДКАМИ ЗАРАДИ ДІТОК

Щирі усмішки, радісний сміх, теплі обійми та неймовірний фонтан позитивних емоцій, – усе це вирувало 30 червня на майданчику ДНЗ №17 «Світлячок». До малечі з групи притулку в гості навідалися благодійники та старі друзі – військові з Канади. Представники Групи радників із підготовки інженерних підрозділів операції ЮНІФАЄР – часті гості, але цього разу їхній візит був особливим у рамках акції «Збриваємо борідки». Попрощатися з природною прикрасою мужнім військовим допомагали крихітні, але вкрай турботливі дитячі рученятка. Вони обережно користувалися електронними бритвами під наглядом вихователів. Однак, перш ніж зрізати бороди, малеча і дорослі добряче побавилися, помалювали, потанцювали і навіть наостанок прикрасили борідки. Очі радісно горіли як у дітлахів, так і дорослих.

Як розповіли «Подолянину» представники Групи радників з підготовки інженерних підрозділів операції ЮНІФАЄР, їхня ротація, до речі, вже 11-та, з навчальною місією прибула до Кам’янця ще цьогоріч у березні. Свого часу в канадській армії забороняли відрощувати бороду, але рік тому дозволили. Тож хлопці масово припинили голитися і започаткували негласну традицію – збривати бороди, «продавати» їх, а кошти віддавати на благодійність. «Покупцями» фактично виступають самі, а також їх підтримують родини і друзі з Канади. Цього разу все отримане від гри у хокей віддали діткам садочка. А ще мають власну традицію – щосуботи, коли одягають цивільний одяг, кидають кошти в скарбничку. Тобто, задля доброї справи викорис­товують різні методи. Ніколи не дають готівку, а завжди купують необхідне для діток.
Цього разу за виручені гроші буде придбано фарби для оновлення дитмайданчика та канцтовари діткам. Пофарбувати гірки і каруселі військовослужбовці зголосилися самі, разом із керівництвом закладу обирали день, коли можуть це зробити.

– Уже шість років військові з Канади – наші благодійники і вірні друзі групи притулку для дітей, позбавлених батьківського піклування, та дошкільнят із вадами слуху. За ці роки вони придбали для них одяг, взуття, іграшки, розвивальні ігри, канцтовари. Завдяки їм вдалося осучаснити всю побутову техніку в харчоблоці (кухонні комбайни, духовку, холодильник), а також придбати ноутбук, принтер, пральні машинки, вогнегасники, пилосос, телевізори, інвентар для спортзалу – всього й не перелічити. Щиро вам дякуємо!

У цій групі перебувають дітки, обділені батьківським теплом і опікою, тому горнуться до вас, просяться на ручки і погратися.
Я би хотіла, щоб ця група не існувала, щоб дітки мали повноцінні сім’ї, турботливих батьків, ходили у звичайні групи. Але зараз, да­руючи їм позитивні миті, ви разом із нами створюєте для них сімейну обстановку, аби спогади дитинства були світлими та барвис­тими, – вже після заходу під час неофіційного спілкування зазначила завідувачка садочка Наталія ЛОЗІНСЬКА.
Зворушливо відповів майор Ендрю ХАРПЕР:

– Ці спогади залишаться не лише в діток, а й у всіх канадських військовослужбовців. Я особисто був у місті 5 років тому в складі другої ротації, в нас було багато роботи, але найбільше, що закарбувалося, – час, проведений із дітками в садочку. Дякуємо і вам за позитивні спогади, які зберігатимемо до кінця життя. А ми із задоволенням будемо приходити до вас, якщо не вплине пандемія ковіду.
Традиційно на згадку кожна ротація отримує в дарунок сувенірну тарілочку із зображенням кам’янецької фортеці. Не зрадили їй і цього разу. А ще кожному вже безбородому військовослужбовцю дітки вру­чили символічний подарунок – паперове сонечко з долоньками і сердечком на знак їхньої любові, тепла та підтримки.