ОБ’ЄДНАНОМУ ЦЕНТРУ ВИПОВНЮЄТЬСЯ РІК
Першого вересня Об’єднаному навчально-тренувальному центру Сил підтримки ЗСУ, що діє в Кам’янці-Подільському, виповнюється рік. За цих 12 місяців командуванню вдалося об’єднати професійний колектив, продовжувати виконувати завдання в районах бойового призначення, навчити азам військового ремесла чимало військових з усієї України та суттєво покращити матеріально-технічну базу.
Солідніший 20-річний ювілей виповниться і Центру розмінування, що ввійшов до структури ОНТЦ СП ЗСУ. Правда, відзначати дати військові будуть скромно: загальне шикування, слова привітань, вручення нагород і хвилина мовчання за тими, хто віддав життя за Україну. На жаль, попри здобутки, цей рік приніс і трагічну сторінку в історію нової військової частини – 26 березня куля російського снайпера обірвала життя кадрового офіцера підполковника Сергія КОВАЛЯ.
Про перший рік функціонування Об’єднаного центру і плани на майбутнє розмовляємо з начальником Кам’янець-Подільського гарнізону, керівником ОНТЦ СП ЗСУ полковником Володимиром РОДІКОВИМ.
– Рік тому під час нашої розмови я казав, що в майбутнє ми дивимося оптимістично. І мета досягнута, – каже Володимир Геннадійович. – На сьогодні ми суттєво збільшили кількість напрямків діяльності та, звичайно, обсяги підготовки фахівців для Збройних сил України. А також об’єднали у своїй діяльності бойову складову, підготовку за фахом, колективну підготовку тощо. Скажімо, якщо Центр розмінування за рік готував 500 фахівців, то за рік функціонування Об’єднаного навчально-тренувального центру підготували в чотири рази більше фахівців за різними напрямками та рівнями, ніж здійснювали до цього. Усі вони роз’їхалися по військових частинах України, де виконують завдання згідно зі штатними посадами.
Успішно триває і міжнародна співпраця з країнами-членами Альянсу щодо обміну досвідом. Однак найплідніша вона саме з військовими з Канади, які вже шостий рік із ротаціями прибувають до нашої частини. За ці роки деякі побували в нас двічі.
Радіємо й тому, що вдалося живими і неушкодженими 4 червня вивести наших військових, які виконували завдання в складі контингенту в Афганістані в рамках операції НАТО. Тепер усі вони продовжують служити в нас на штатних посадах, ділитися набутим досвідом із колегами. Разом із тим, деякі військові продовжують брати участь у миротворчій місії в Косові.
У районах бойового призначення вже сьомий рік виконують завдання сапери Центру розмінування. За цей рік їм вдалося знешкодити тисячі вибухонебезпечних предметів, які на українських землях встановили російські найманці.
30 серпня весь колектив ОНТЦ згадає колегу, випускника Кам’янець-Подільського військово-інженерного інституту, командира загону пошуку та знешкодження саморобних вибухових пристроїв підполковника Сергія Коваля. Цього дня йому мало виповнитися 44 роки, однак куля цинічно відібрала життя кадрового офіцера, професійного сапера, люблячого чоловіка та батька. За його плечима – досвід участі в миротворчих операціях, а з початку російсько-української війни він був учасником бойових дій й неодноразово удостоювався відомчих відзнак та нагород.
– На жаль, Україна втратила сина, а ми – командира-професіонала та надійного друга. Разом із активістами декількох громадських організацій підготували звернення до керівництва міста з пропозицією перейменувати вулицю Гагаріна на Сергія Коваля. З цією вулицею пов’язане його навчання в колишньому ВІІ, тут він служив і проживав. Сподіваємося, що нашу пропозицію підтримають, – додав Володимир Геннадійович.
Зрозуміло, що про звитяги військової частини найкраще повідають виконані завдання.
І звітів про це, повірте, назбирається не один стос. Але оскільки наразі в країні триває війна, то більшість із них – під відповідним грифом. Про успішно виконані завдання свідчать і нагороди, які з 2014 року щороку отримують кам’янецькі військові. За ці роки 41 військовий отримав державні нагороди, деякі захисники – двічі. Цьогоріч їх вручено 5 військовослужбовцям: медаль «Захиснику Вітчизни» отримав старший солдат Богдан Гищук, орден «За мужність ІІ ступеня» – старшина Сергій Бруска, орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня – підполковник Сергій Коваль (посмертно). Ще дві нагороди нашим хлопцям вручив сам президент під час урочистостей на Хрещатику з нагоди 30-ї річниці Незалежності України. Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня нагороджений підполковник Віктор Кохан, а орденом «За мужність ІІІ ступеня» – старшина Ростислав Остафійчук.
Про те, що колектив у військовій частині зібрався справді досвідчений, заговорили резервісти, які з усієї України приїхали до нас на збори з оперативним резервом. По завершенню вони зібралися в Клубі військової частини на урочистості. Слово взяв старший солдат військової служби в резерві Владислав НАЗАРЕНКО:
– Я не обтяжений говорити те, що хоче почути командування, тому скажу, як є. Так, не все складалося гладко, траплялися деякі моменти щодо побутових питань. Але настільки цікавими були заняття, що я приємно вражений. Вважаю, цей місяць не минув даремно.
Я багато чого згадав, але дізнався нового ще більше. Сучасні методи підготовки, викладання навчального матеріалу потрібно розвивати і впроваджувати в навчально-виховний процес.
Крім того, командування частини робить усе можливе щодо покращення матеріально-технічної бази та створення комфортних умов для військовослужбовців. Активно киплять роботи на території колишнього ВІІ. На КПП не лише зробили ремонт, вмостили тротуарну плиточку, а й встановили сучасні пропускні системи та облаштували затишну кімнату для відвідувачів – тепер тут комфортні меблі, патріотична література і плазма, на якій демонструють відеоматеріали про наших військових. По-новому виглядає вестибюль казарми, де відремонтовано стелю, стіни, встановлено нові стенди. Сучасною стала і кімната підготовки сержантів. На часі – ремонт у приміщенні, де мешкають строковики та резервісти. Для фізичного гарту облаштовано спортивні тренажери під відкритим небом. Слід відзначити кардинально нове обличчя військової їдаль-ні. Тут вдалося зробити вишуканий капремонт, повністю замінити кухонне обладнання. Ще донедавна ця їдальня нагадувала радянську, а тепер – мало не європейський ресторанчик. Відремонтували і колишній Будинок офіцерів, де нині функціонує Центр вакцинації.
Наразі військові виношують детальний план облаштування Музею військової техніки, що розташується просто неба і буде доступним для огляду жителям та гостям міста.
– Усі здобутки – це заслуга нашого великого колективу, – підсумовує Володимир Родіков. – Планів маємо теж багато і сподіваємося, що і їх спільно вдасться втілити в життя. Користуючись нагодою, вітаю весь колектив із першою річницею Об’єднаного навчально-тренувального центру Сил підтримки Збройних сил України та 20-ю річницею Центру розмінування. Слова пошани висловлюю волонтерам, ветеранам і всім військовослужбовцям Об’єднаного центру. Адже сьогоднішні досягнення – наші спільні успіхи, разом ми робимо спільну справу. Останні події довели, що разом ми сильніші, й перемогти нас нереально.