КУДИ КОТЯТЬСЯ КОЛЕСА, І МИ РАЗОМ ІЗ НИМИ

Самокат – це весело, самокат – це драйвово і класно. Тільки так було колись. Зовсім інші епітети щодо двоколісної розваги з’явилися з приходом епохи його електричних нащадків. Електросамокати заполонили вулиці наших міст, і для певної категорії співвітчизників – обізнаних із ПДР, вихованих і відповідальних – це доволі зручно. Але скарги на їхніх «наїзників», здебільшого неповнолітніх, усе частіше мають місце. На жаль, зафіксовано і смертельні випадки.

ЩО САМЕ НЕ ТАК?

Наведемо декілька дописів наших земляків.

«Мене збив самокат, яким керувала дитина, яка в свою чергу не знає правил дорожнього руху та не вміє керувати транспортним засобом для дорослих. Унаслідок падіння і удару головою об асфальт я зазнала черепно-мозкової травми, струсу головного мозку та забоїв частин тіла. Мати хлопця пообіцяла, що він не буде більше їздити на самокаті. Але втрати, пов’язані з лікуванням, поки залишилися лише моїми…» – з публікації в соцмережах.

«…Хотілося б трошечки поваги до людей з особливими потребами. Наприклад, ті ж самокати, що «кинуті» безсистемно на шляху пересування. Вони ж становлять небезпеку для людей із порушенням зору», – з інтерв’ю «Подолянину» голови Хмельницької обласної організації УТОС Василя Бурбана.

«Учора зі мною стався прикрий випадок. Їхала ввечері у справах, і з-за кущів мені під колеса виїхали двоє неповнолітніх дітей на самокаті (10-14 років). Я встигла пригальмувати, і біди не сталося. Інакше – мені в’язниця, а дітям – покалічені долі. Дякувати Богу, всі відбулися легким переляком.

Звертаюся до батьків неповнолітніх дітей: якщо ви дозволяєте своїм чадам користуватися самокатами, то повинні навчити їх правил дорожнього руху. Не мене одну, а багатьох водіїв непокоять діти, які їздять на самокатах», – публікація в соцмережах.

«4 травня 2026 р. в парку культури і відпочинку ім.Михайла Чекмана у Хмельницькому 11-річний хлопчик рухався на електросамокаті по велосипедній доріжці, згодом упав, унаслідок чого вдарився головою. Його госпіталізували. Однак врятувати не вдалося. Від травм дитина померла в реанімаційному відділенні Хмельницької міської дитячої лікарні», – інформація поліції Хмельницької області.

ЗАГИБЛІ ДІТИ І СУСПІЛЬНИЙ РЕЗОНАНС

Станом на сьогодні, в Україні немає чітко встановленого мінімального віку для керування електросамокатом на рівні закону. А як нині регулюють користування електричними самокатами, вивчали фахівці Центру громадського моніторингу та контролю:

«Від початку весни в Україні трапилося одразу декілька резонансних аварій за участі самокатів. А жертвами цих ДТП здебільшого ставали діти.

Попри те, що цей вид транспорту є потенційно небезпечним, українські закони його майже не регулюють.

Масово з’являтися на українських дорогах електричні самокати почали після 2020 року. Якщо підрахувати кількість приватних електросамокатів неможливо, бо вони не вимагають реєстрації, з прокатними ситуація дещо зрозуміліша. Вулицями українських міст їздять близько 10 тисяч орендних двоколісних. І, за словами засновника сервісу прокату «Jet Ride»,
їхня кількість постійно зростає. Навіть попри війну та масову еміграцію українців.

Лише за два тижні наприкінці квітня і на початку травня в Україні сталося одразу три серйозні аварії, пов’язані з електросамокатами: на Київщині, у Хмельницькому та Львові. У них загинули двоє дітей, ще двоє були важко травмовані.

А торік у нашій державі, за даними судового пошуковика «Опендатабот», зафіксували понад 2500 судових справ за участі водіїв електросамокатів та іншого легкого електротранспорту. 2024 року таких справ було більше як 1000.

Видання «Телеграф» детальніше розкриває, що стоїть за цими даними. Торік через електротранспорт загинули 19 людей, ще 912 зазнали травм. Таку інформацію журналістам повідомили в Департаменті патрульної поліції. Йдеться не лише про електросамокати, а й про інші види електричного транспорту, наприклад, мопеди чи моноколеса.

Має поліція і статистику щодо дитячого травматизму. Лише за сім місяців минулого року сталися 692 аварії, де транспортними засобами включно із самокатами і мопедами керували діти. У результаті 26 дітей загинули, 686 – травмувалися.

Пересування на електросамокатах є однією з найбільш поширених причин травмування дітей. Зокрема, тільки за одні з вихідних у травні до львівської дитячої лікарні «Охматдит» потрапили півсотні поранених неповнолітніх, які каталися на електричних самокатах, скутерах і мотоциклах.

Лікар­терапевт Анатолій Корнутяк, якого цитує видання «Deutsche Welle», зазначає: кількість таких випадків протягом останніх років лише зростає.

­ Які травми ми бачимо? Черепно­мозкові травми, переломи рук і ключиць, травми обличчя, вибиті зуби, пошкодження колін і ліктів, важкі ДТП при виїзді на дорогу. І головна проблема ­ більшість дітей їздять без захисту, ­ наголошує він.

Нагадати батькам про небезпеку і детальніше розповісти про те, як захистити дітей, вирішили в Ювенальній поліції України. Там зазначили, що виїзд на дороги загального користування суворо заборонений. Адже дитина на самокаті для водія часто є «невидимою» через низький зріст і швидкість руху. Переходити дорогу водіям електросамокатів слід пішки, транспортний засіб треба котити поруч із собою. Наголошують в Ювенальній поліції і на важливості захисного спорядження. А в темний час доби радять не забувати про світловідбивальні елементи.

Проблема з неповнолітніми водіями електросамокатів є актуальною не лише для України. В європейських державах також масово фіксують травматизм серед дітей і намагаються регулювати правила руху. Ще два роки тому Європейська рада з безпеки на транспорті висловлювалася за обмеження швидкості, заборону перевезення на самокатах пасажирів і за встановлення мінімального віку для водіїв ­ 16 років.

Транспортними засобами електросамокати офіційно визнали ще 2023 року. Втім окремих правил для них в Україні досі немає: де саме їздити, з якого віку, чи потрібен шолом, як констатує в розмові з «Deutsche Welle» експерт із транспортного планування, директор
компанії «Про мобільність» Дмитро Беспалов.

А от проєкт закону №3023, який міг би зменшити кількість травм і смертей, завис у парламенті. Документ мав би встановити правила руху. «Дітки до семи років зможуть самокатами користуватися виключно під наглядом дорослих у парках і на спеціально відведених доріжках. Діти з 7 до 14 років можуть їздити в парках, по велодоріжках. Із 14 років ­ по велодоріжках або краю проїжджої частини», ­ розповідає «Deutsche Welle» народна депутатка, голова підкомітету з питань безпеки дорожнього руху та безпеки на транспорті комітету Верховної Ради України з питань транспорту Оксана Савчук. За її словами, встановлювати зони, де рух електричних самокатів заборонений чи обмежений, змогли би органи місцевої влади.

Серед змін, які також передбачає закон, ­ встановлення максимальної швидкості 25 кілометрів за годину на дорогах і 10 кілометрів за годину в пішохідних зонах. Категорична заборона на рух «у тандемі», коли водій самоката бере пасажира. Та обов’язок носити захисне і світловідбивальне спорядження, які нині є лише рекомендованими».

ДЕ ЗАБЛУДИВСЯ ЗАКОН

Як ідеться на сайті Верховної Ради України, законопроєкт щодо користувачів персонального легкого електротранспорту, велосипедистів і пішоходів за №3023 зареєстровано ще 6 лютого 2020 р. У першому читанні його ухвалили у вересні 2020­го. Минуло шість років, і поки народні обранці обмірковують нововведення, вже одне покоління дітей виросло. Проте найгірше ­ багато постраждалих як серед користувачів електросамокатів, так і серед водіїв і пішоходів.

Хоча електросамокат більше не сприймається як звичайний засіб для прогулянок. Як ідеться на порталі hotline.finance, Верховний Суд у справі №127/5920/
22 фактично визнав його джерелом підвищеної небезпеки, якщо він рухається за допомогою електродвигуна. У разі ДТП, водій може відповідати так само, як і будь­який інший учасник дорожнього руху.

Цього літа в законотворців, схоже, з’явився час для подальшої роботи над проєктом №3023. 11 червня 2026 р. відбулося засідання Комітету з питань транспорту та інфраструктури, на якому розглянуто підготовлений до розгляду в другому читанні проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері гарантування безпеки окремих категорій учасників дорожнього руху (користувачів персонального легкого електротранс­
порту, велосипедистів та пішоходів)». Результат ­ Комітет видав рекомендацію ухвалити закон у другому читанні та загалом.

Законопроєктом пропонується запровадити нову категорію учасників дорожнього руху ­ користувачі персонального легкого електротранспорту; визначити коло прав і обов’язків нової категорії учасників дорожнього руху, включити правила пересування цих учасників до переліку питань, що регулюються Правилами дорожнього руху; встановити відповідальність за порушення новою категорією учасників дорожнього руху правил дорожнього руху; врегулювати окремі питання безпеки інших учасників дорожнього руху (пішоходів і велосипедис­
тів).

ЦЕ ЩЕ НЕ ВСЕ

Якщо з електросамокатами і законодавством щодо них ситуація проясняється, то для вирішення іншої проблеми одних законів замало. Бо вони є, але на них уваги не звертають.

Підлітки на самокатах їздять у містах, а села Кам’янеччини страждають від гучних мотоциклетних змагань неповнолітніх, яким так кортить показати, які ж вони вже дорослі, сильні та сміливі (воно й зрозуміло ­ в їхньому віці). І молоді це вдається ­ все село може не спати, бо хтось дуже крутий купив своєму чаду мотоцикл, щоб він також був дуже крутим…

Безперечно, це справа батьків, бо саме вони понесуть відповідальність, якщо щось станеться. Але там, де купівлю мотоцикла супроводжують поясненням про дотримання режиму тиші згідно із законодавством, тверезість за кермом, турботою про безпеку (шоломи, наколінники тощо) та вихованням у повазі до сусідів, скандалів майже немає.

Самовільно затримувати підлітків, застосовувати до них силу або пошкоджувати їхній транспорт не можна, оскільки це є порушенням закону і може обернутися проти невиспаного і знервованого постраждалого. Найкращий шлях ­ це тиск на батьків через правоохоронні органи і місцеву владу. Бо тихо вночі в селах, де поліція і влада на місці, та й суспільство виховане.

Проблема ця турбує не тільки Кам’янеччину, швидше Хмельниччину і всю Україну. Наприклад, в одній із громад Кіровоградщини оприлюднили таке звернення до мотоциклістів і батьків:  

«Нагадуємо: згідно із законодавством України, порушення тиші в населених пунктах заборонене після 22.00, а у святкові та вихідні ­ протягом усього дня.

Гучна їзда на мотоциклах ­ це не про крутість. Це:

­сльози немовлят, які не можуть заснути;
безсонна ніч для бабусі;
стрес для хворих і літніх людей;

­ тригер болю для наших воїнів, які повернулися із фронту і мають повне право на спокій.

Особливо звертаємо увагу на їзду кросовими і гірськими мотоциклами! Ці транспортні засоби не призначені для доріг загального користування ­ їх експлуатація в селах і містах є небезпечною. Вони створені для спортивних трас, гір і полів, а не для населених пунктів. Рівень шуму таких мотоциклів у декілька разів перевищує допустимі норми, а неконтрольована їзда підлітків ­ загроза як для пішоходів, так і для самих водіїв.

Драйв ­це прекрасно. Але за межами села: на відкритій місцевості, лісових дорогах або полях. Там, де ви самі з природою і не заважаєте іншим. За порушення ­ адміністративна відповідальність (ст.182 КУпАП).

Звертаємося до батьків: купити дитині мотоцикл ­ легко. Але дати їй життя вдруге ­ неможливо.

Мотоцикл у руках підлітка до 16 років, без досвіду і знань ­ це високий ризик нещастя. Ваша «вседозволеність» сьогодні може завтра обернутися трагедією. Бережіть своїх дітей! Бережіть спокій громади!  

Дякуємо кожному, хто розуміє, підтримує і дотримується закону.
Тиша ­ це турбота. Тиша ­ це повага. Тиша ­ це безпека для всіх нас».