Уже другий тиждень редакцію штурмують отримувачі субсидій, пільг і молоді матусі, які цікавляться, коли ж отримають державну допомогу.
У повідомленнях із російсько-української війни ми читаємо про орків, чужинців, які несуть зло і смерть. Енциклопедія коментує їх як злобний варварський народ. Ці істоти знищують міста, мирних жителів і дітей, заганяють їх у підвали, зривають двері, мародерять, гвалтують.
За два місяці війни наше життя різко змінилося, але потроху намагаємося жити в нових умовах. Зменшується паніка, вже не завжди ховаємося в укриття, або ж зовсім не ховаємося, звикаємо до сигналів повітряної тривоги і з нетерпінням чекаємо відбою.
Чому кам’янчанина позбавили пільг, і що його обурило в роботі державних установ, – наболіле Андрій МАРУНЧАК вилив у листі, який адресував голові ОДА Сергію Гамалію, а копію – прокуратурі Хмельницької області та газеті «Подолянин».
Весна… Підвечір’я… Ще сонячне проміння загріває землю, проникає в душу теплом, і від цього люди стають добрішими, впевненішими. Чути звуки сирени, але вони не біжать у сховище, мабуть, звикли, хоч треба бути обачними. Кожен поспішає у своєму напрямку зі своїми думками, болями, переживаннями, несе в собі страшне слово «війна»…
Давньогрецькому філософу Сократу належить відома фраза: «Я знаю, що я нічого не знаю». Цей вислів, безумовно, варто назвати геніальним, оскільки він є основою загальнолюдських принципів і поглядів на життя.
До редакції зателефонував наш читач Микола Петрович і поцікавився, як наразі працюють нотаріуси.
– Перший день війни був надто страшним: наступ на мирну країну, не знаєш, що робити, куди ховатися. Це вже потім ми всі взяли себе в руки і масово пішли в бій і захищати тил. Коли працюєш і гідно робиш свою справу – тривоги немає.
Ковід, який вніс нові правила в життя кожного з нас, породив і низку обмежень та конфліктних ситуацій. Річ у тому, що відколи триває пандемія, всі ми маємо перебувати в громадських місцях, транспорті та будівлях у засобах індивідуального захисту, аби запобігти поширенню вірусу. За невиконання цього постулату на порушників чекає адмінвідповідальність та штраф 170-255 грн. Адмінпротокол на місці складають поліцейські.
У «Подолянині» від 4 лютого цього року було надруковано листа від мешканки с.Зіньківці пані Зінаїди, котра скаржилася на те, що з 1 січня 2022 р. немає маршрутки.
Жахливу картину у вівторок зранку побачила наша читачка з мікрорайону Жовтневого. Добре, що телефон був при собі, тому сфотографувала побачене. І одразу ж зателефонувала до редакції.
Не лише наболілі проблеми, а й зворушливі історії викладають у листах до редакції жителі Кам’янеччини. Адже часто саме журналістам читачі довіряють найсокровенніше і сподіваються, що справа, яка не вирішувалася роками, після оприлюднення нарешті зрушиться з місця.
Напередодні світлих свят усі ми віримо в казку і різдвяне диво. Особливо надіється на добро та щиру підтримку наша землячка, майстриня та поетеса Алла ПОВХ. До редакції
вона надіслала зворушливий лист і власні вірші, сподіваючись, що у величне свято таки знайдуться небайдужі, аби втілити її мрію в реальність.
33-річний кам’янчанин Дмитро під час прогулянки Старим містом не лише милувався краєвидами, а й міркував, де поділася лавочка примирення з Лебединого озера?
«Окремих кам’янецьких господарів навіть зі свиньми не порівняєш, бо тварини так не гадять, як деякі люди», – цитуємо з листа на адресу редакції кам’янчанки Вікторії.