27 червня 1996 року стало знаковою датою для Поділля: саме тоді з’явився Указ Президента про створення Національного природного парку «Подільські Товтри». Сьогодні, через три десятиліття, ми озираємося на пройдений шлях, згадуємо тих, хто стояв біля витоків, підбиваємо підсумки і заглядаємо в майбутнє нашого унікального краю, що став одним із Семи природних чудес України.
Ні, це не далеке майбутнє, а реальність. Більше того – в селі нашого району. Чи знали ви, що недалеко від Кам’янця працює і надихається власною справою фермер-ІТ-шник, який розробив цілу операційну систему для агробізнесу і готує господарство до співпраці з роботами та штучним інтелектом?
Війна навчила українців цінувати кожен прояв підтримки. Особливо зворушливо, коли допомога приходить від людей, які живуть за тисячі кілометрів від лінії фронту, але щиро переймаються долею нашої держави. Фінляндія, яку неодноразово називали однією з найщасливіших країн світу, вже четвертий рік поспіль демонструє не лише політичну, а й людську солідарність з українцями.
Ветерани повертаються додому. Хтось демобілізувався за віком, хтось через поранення, хтось – з інших причин. Але об’єднує їх одна ситуація: потрібно перелаштуватися з військового життя на цивільне, знайти в ньому своє місце, відчути власну потрібність і надійне плече країни та рідної громади. Особливо це важливо у перші, найважчі місяці після демобілізації, коли для багатьох життя поза фронтом здається чужим і незрозумілим.
24 липня 2024 року в Харкові внаслідок ракетного обстрілу загинув лейтенант Служби Безпеки України, оперуповноважений ГУ Департаменту контррозвідки СБУ 3-ї Окремої штурмової бригади Дмитро СЕЛЕЗНЬОВ із позивним «Абрамс». Йому було всього 30 років. Військовий шлях Захисника пролягав і через «Азов», а до війська він пішов ще 2015-го, коли йому був 21 рік.
Що має включати підтримка родин, які виховують дітей із розладами аутистичного спектра (РАС)?
До 100-річчя Дня пам’яті Симона ПЕТЛЮРИ в місті відбулися культурні заходи в рамках «Тижня пам’яті у столиці УНР».
Із нагоди відзначення Дня міста в Кам’янці-Подільському вже третій рік поспіль провели урочисту сесію міської ради. У вітальній промові міський голова Михайло ПОСІТКО звернувся до захисників України та їхніх родин, сімей полеглих Героїв, духовенства, депутатів міської ради, представників державних установ, медиків, освітян, промисловців, бізнесу, громадських активістів і всіх мешканців громади. – Сьогодні ми зібралися на […]
– Ворожу повітряну ціль ліквідовано спільним суміжним вогнем, – радісно констатує військовослужбовець 143 Об’єднаного навчально-тренувального центру «Поділля» Андрій. – Тепер вона не принесе лиха нікому.
У вересні минулого року «Подолянин» писав про те, що Кам’янець відвідала журналістка японського інформаційного агентства «Кіодо цусін» Юко НЕМОТО. Вона спеціально прилетіла в Україну, щоб відвідати міста й місця, пов’язані зі «Щедриком», для написання першої великої статті для Японії про його історію.
Минулого тижня в Кам’янці-Подільському відбувся ІІ Національний туристичний форум. Для нас він дав старт туристичному сезону і став його першою великою подією.
З’їзд із траси на запилену грунтовку відчувається, як вхід в інший світ. Дорога підкидає на камінні, а за вікном мерехтять напівзелені дерева. Ти ще не приїхав, але вже відчуваєш: на місці сили. Бакота – простір, який спершу відчуєш, а тоді побачиш.
Восени 2024 року у видавництві «Абетка» побачила світ книга «Одного разу в історичному музеї». Її авторка – крає-
знавиця Валентина ВОЛКОВА, кам’янчанка в четвертому поколінні. Ця книга – про наше місто, заколисане легендами, про минулі Славу та Велич, про Стару, як земля, фортецю і музей – найстаріший в Україні, в якому і розгортаються події оповідань, пов’язаних між собою темою та часом (межа 90-х років – 2000-і роки). Дев’ять оповідань, дев’ять цікавих персонажів і фортеця – персонаж десятий.
Державне агентство розвитку туризму презентувало національну програму «Подорож до себе. Шляхи відновлення». Програма впроваджується за підтримки Міністерства розвитку громад та територій України у співпраці з ГО «Бренд Юкрейн».
– Я там пережив більше, ніж за все життя. І там же вирішив: якщо виживу – одружуся, – ці слова сержант Юрій КАЛИНЮК сказав після трьох діб під безперервними обстрілами у Кліщіївці.
