26 травня в рамках відзначення сотих роковин загибелі Симона ПЕТЛЮРИ кам’янецька «Просвіта» і її активний член, художник та історик Дмитро БАБЮК організували для старшокласників двох ліцеїв міста театралізовану екскурсію місцями Директорії в нашому місті.
Також презентовано інформаційну табличку, присвячену діяльності Директорії Української Народної Республіки. Її встановили на корпусі історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету ім.Івана Огієнка на вул.Татарській.
21-24 травня в Малієвецькому обласному історико-культурному музеї відбувся вже третій з’їзд реконструкторів XVIII століття «Бузкова ніч». І вперше один день заходу, суботу, 23 травня, його організатори вирішили зробити відкритим для туристів. У попередні роки подія проводилася за зачиненими дверима палацу Орловських.
Початок у «ПОДОЛЯНИНІ» від 21 травня ц.р. Про те, ким був для Кам’янця Симон ПЕТЛЮРА, далі в інтерв’ю із просвітянином, істориком, автором книги «Кам’янець – соборна столиця України» Дмитром БАБЮКОМ. – Неофіт Кибалюк у липні 1919 р. був присутній у почесному шикуванні в Кам’янці під час зустрічі представників Антанти, – пан Дмитро продовжує відповідь на […]
За декілька днів місто відзначатиме соті роковини смерті Симона ПЕТЛЮРИ. Про те, ким він був для Кам’янця, ми поговорили з просвітянином, істориком, автором книги «Кам’янець – соборна столиця України» Дмитром БАБЮКОМ.
Дорога з Нової Ушиці хоч у бік Мурованих Курилівців, хоч у бік Бару інколи нагадуватиме знаменитий на всю Україну «тунель кохання» у Клевані на Рівненщині. Тільки там дерева сплелися навколо рейок, а тут живим дахом прикривають автошляхи. Рушимо спочатку на схід, за вказівниками на Бар.
У 15 км на північ від Нової Ушиці лежить Глібів, за котрий відчуваєш іспанський сором. 2018 року в селі протизаконно розібрали водонапірну вежу маєтку адмірала Юхима Путятіна, стилізовану під замкову вежу. Так на Поділлі ще на одну пам’ятку стало менше.
Навесні часто хочеться в мандри. Навіть у бюджетні. Навіть у супермегабюджетні. Кам’янець-Подільський район має безліч цікавинок, котрі не входять до маршрутів туристичних фірм, але зацікавлять кожного, хто любить свій край. Давайте поглянемо на північно-східний закуток нашого району поглядом краєзнавців і туристів.
Українці розглядають минуле своєї країни часто через імпортну оптику. Наші уявлення про Україну XVII ст. сформовані щоденниками та описами іноземців – французом Гійомом Левассером де Бопланом, голландцем Ульріхом фон Вердумом, поляком Еріхом Лясотою чи турком Евлієм Челебі. Люди, котрі об’їздили наші землі, екзотичні та далекі для них, залишили детальні описи українських міст, сіл, природи та укріплень.
Серед першорядних талантів, які народилися в Кам’янці-Подільському, – Андрій БОНДАР – поет, прозаїк, перекладач, автор поетичних збірок «Весіння єресь»…
У ці дні ми продовжуємо вшановувати пам’ять Великого Кобзаря. Тому, мабуть, буде цікаво дізнатися, як на початку ХХ століття в нашому місті проводилися різноманітні заходи на його честь, і як місцева російська влада забороняла їх проводити.
Побутує думка, що всі ми ділимося на два великі табори: одні люблять гори, інші – море. Наш герой так палко любив і перші, і друге, що став видатним скелелазом і гірськолижником, обійшов пів світу юнгою. Він дотепер вважається батьком-засновником польського яхтингу. Розповідаючи про свої досягнення, він завжди наполягав: найкращим підгрунтям для будь-яких пригод є подільський гарт.
Із розподілом Речі Посполитої 1793 р. більша частина Подільського воєводства по річку Збруч із центром у Кам’янці ввійшла до новоствореної Подільської губернії у складі Російської імперії. Рихта, що стала прикордонним поселенням із його великим маєтком, не покривала всіх фінансових витрат на своє утримання. У першій половині ХІХ ст. маєток декілька разів переходив із рук у руки різним шляхетським родинам. Родина Плонських до середини ХІХ століття утримувала Рихту. Після них маєток розділили на частини, одну з яких отримав Костянтин Підвисоцький, а інша перейшла у власність Ксаверію Тржецеському. На плані 1860-х рр.
Микола Горностай належав до того покоління українців, основна частина життя яких минула в Союзі Радянських Соціалістичних Республік. Він народився в рік заснування
СРСР і пережив його на 13 років.
Перші дні січня кам’янчани у фейсбуку провели за обговоренням проблем Смотрицького каньйону в межах міста. Актуальну тему порушила багаторічна авторка «Подолянина» Наталія Ярова. Дуже вчасно: про занедбану територію біля Смотрича згадали в останні дні 2025 року і в міськраді. Влада вирішила поновити заявку на включення культурного ландшафту каньйону до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
